В Україні — змова, а не криза

Насправді ніякого знецінювання гривні немає. Недаремно ж світові експерти продовжують наполягати, що наша гривня ще навіть до колишнього курсу була недооцінена на 33-35 відсотків. Незалежні вітчизняні експерти твердять: справжній курс долара в три рази нижчий стосовно гривні, а нещодавно навіть сам Стельмах визнав реальну ціну долара до гривні — 1 грн. 98 коп. Більше того, долар на світових ринках продовжує падати. То що ж це тоді у нас за така чортівня?
Насправді з народом йде гра в ажіотаж. Неважко здогадатись, що у ній задіяні Президент, прем'єр, Верховна Рада, опозиція, оточення Нацбанку та ЗМІ. Сьогодні 80 відсотків газет, радіо та телебачення в Україні належить тим самим олігархам, що і всі металургійні комбінати та банки. Отож, з їхнього телебачення та газет і лунають лякаючі прогнози, підігріваючі ажіотаж публікації... А українця налякати — раз плюнути. Адже в пам'яті “кидалово” “Ощадбанку СРСР”...

Люди йдуть із останньою гривнею — зважте, національною валютою, мірилом незалежності — за заокеанським папірцем, вистоюють черги, щоб його купити. Щоб створити ажіотаж — необхідний обов'язково дефіцит. І він створюється. Нам підсвідомо вбивають в голови, що майбутнє страшне і лише долар — символ процвітання. Гривня, кинута під ноги і “опущена” — ніщо... Класна державницька політика прослідковується! І за три місяці всі як у рот води набрали — десь там щось пікнуть, коли треба кричати!!!

Зараз ми вочевидь переконуємось, що й влада підігрує цій олігархічній змові. Якщо раніше те, хто фінансує ті чи інші партії, для широкого загалу ще нічого не казало, то тепер воно вилазить боком — так сьогодні влада слухається олігархів і відпрацьовує їм своїм мовчанням та “добром” на створення такого “безпрєдєлу” в країні. Де наш знаменитий банкір-Президент, адже він єдиний, кого до влади привів народ, а не клани? Чому він не каже твердо і переконливо: долар має бути хоча б 5,5 грн... І таким він і був би — не сумнівайтеся, і після цього народ молився б на президента... Але він не каже!!!

Коли у Вінниці був Борис Тарасюк, я його запитала, від кого сьогодні залежить курс долара. Ось що він відповів: “Від Президента, як він скаже, так і буде”. Аде зараз знаменита опозиція — “завгарівська фатка” Віктора Федоровича? Та ви тільки киньте клич. Особливо там у вас, на сході. Греція відпочивала б! О, це був би ще й який Майдан. І він змусив би щось робити всіх разом узятих владних мужів. А немає... Чи не тому, що проти інтересів доморощених друзів-олігархів поперти — кишка тонка?

Юліє Володимирівно, а де ваша всім відома безстрашність? Кажіть так, як ви можете, протестуйте, гуртуйте націю... Чи високоповажне крісло важливіше? А тепер ще і Литвин, який переконував, що потрібен країні. Де його голос? Ще Карл Маркс у своєму знаменитому “Капіталі” стверджував, що бізнесмен ніколи не зупиниться перед бажанням мати 101 відсоток прибутку від своєї справи, і яким способом він це робитиме — його мало хвилює. А щоб не сталося вакханалії від такого бізнесу, його хтось має зупинити та поставити на місце. Хто? Президент, законодавча та виконавча влада! Де вони тепер? Чому заява заступника голови Секретаріату Шлапака про те, що в діях деяких чиновників Нацбанку проглядаються корупційні дії — забута і покладена під сукно? Варто запитати будь-якого економіста чи господарника — і він вам, щоправда, в довірливій формі і без розголосу, підтвердить: якщо в Україні і є криза, то це дуже малі відсотки і на рівні держави вони поправимі і несуттєві.

Так, є дві щілини, через які просочилась ця світова лава — металургія та банки.. Але чи такі вже ці фактори фатальні? Ну, по-перше, спади та підйоми є у будь-яких галузях. Якщо, наприклад, наступає зима, то ж сільгоспвиробники не кричать на сполох. Вони в цей час займаються іншими справами — склади білять, техніку ремонтують та модернізують. Не передбачати міжсезоння у своєму бізнесі можуть тільки недалекі господарники. Такими і виявились наші олігархи. Адже всі “косили” надприбутки через дешевий газ та робочу силу, залишали їх в офшорних зонах. Тільки у “ахметових” вони за рік подвоїлись, і нікого не хвилювало, що доменні печі, які просто жеруть газ, вже давно у світі відмерли, що витрачати на реконструкцію потрібно половину прибутку. Але це дозволяє зменшувати собівартість продукції... А це єдине мірило її конкурентоспроможності на світовому ринку, бо там правила жорсткі... Та для чого “крутим пацанам” — володарям “домов, заводов и пароходов” — знати елементарні правила економіки. Вони ж у нас інші — базар, “откат”, “левак”...

Будь-яка твереза голова, що стоїть на чолі держави, мала б зрозуміти: ось і настав час нарешті поставити наших олігархів у економічні стосунки. Нехай час спаду витрачать на реконструкцію, вдосконалення і т.п. А кого і скоротили — то для цього соціальні програми є. Не виконує їх господар — можна забрати завод і фабрику і перепродати... Нормальні світові явища... Ну, недорахуються вони кількох мільйонів у мільярдах.. Хіба це найбільша біда? Криза в банках? Так вони самі її в більшості випадків і створили. Хоча, де вона, як звітують про 60 відсотків доходів? Є зараз у нас їх понад 180... Нехай викручуються! Не можуть? Знаєте, скільки є бажаючих їх купити? Не вміє банкір конкурувати — нехай бере гроші і сходить ... Прийдуть розумніші і багатші...

Набагато гуманніше зараз визначитись і на рівні державної політики не думати про мільярди банкірів і олігархів, а захищати копійки трудящого люду, малого і середнього бізнесу... Адже кожний другий українець та підприємець у доларових кредитах тоне. Подайте зараз їм руку. Все врятує магічна цифра 5,5. Бо саме такий офіційний курс долара потягне наш народ. Варто вчинити так нашій владі — і через місяць-два ніхто тої кризи і відчувати не буде. А якщо щось і скоротиться, то лише у відмиванні бюджетних грошей, яке сьогодні через ріст корупції споглядається у всіх галузях. Демократія не може існувати без диктатури закону, бо тоді це — “безпрєдєл”. А цю диктатуру мають забезпечити наші владні мужі і жони... Не забезпечують! Бо, на жаль, не стали батьками нації, а так і залишились бухгалтером, завгаром, “кучмівськими шнурками” та просто красивими жінками (жарт з КВНу)... Ви лікуєте фейси і робите косметичні операції, щоб бути красивими зовні. Хоча найкраща краса людини — в душі... Правда, коли зраджують свої — це в десятки разів болючіше. Ви хоча б коли-небудь спрогнозували дії народу, який, відморозивши всі придатки, стояв на майданах і привів вас до влади, покладаючи  на батьків нації останні надії. І ким ви йому насправді стали? Чому тепер кидаєте його у страшні кредитні залежності, штучно виростивши долара-монстра, що вже не лише зводить з розуму, але й вбиває? Хіба народна влада може допустити, що бідовий народ доведений до відчаю, мусить покривати інтереси олігархічних кланів і нести у банки останні копійки, щоб погасити кредит і примножити черговий мільйон олігарху? Так робить лише цинічна антинародна влада. Страшно усвідомлювати і констатувати, що в руках п'яти відсотків українців-олігархів 95 відсотків усіх благ, вся економіка країни, банки і навіть влада — включно із Президентом, прем'єром, ВР та всіма міністрами і головами. (Як би хотіла помилятись і зробити хоча б один виняток із цього списку.) Але це необхідно робити. Бо ж, врешті, ми можемо як вибрати цю владу, так і скинути. Агов, лідери! Скажіть, ви такі безголові чи настільки продажні? Адже так цю країну ще не опускав ніхто. Коли на колінах перед “зеленим і всемогутнім” державна валюта — то це так само опущена країна, її земля, її незалежність, її гідність, зрештою... То ж чим ви торгуєте і з чим граєтесь?...Схоже, не на Майдані, а тепep настав час істини. І триватиме він, може, навіть менше півроку.

Прогноз наступний: якщо зараз Президент, прем'єр, Верховна Рада і лідер опозиції не перестануть гратись у масонські ігри вкупі із Нацбанком і не поставлять ставку на народ та гривню — вони будуть зметені із політичної карти країни... Ну, а якщо вони поставлять на інше — то нехай чекають природного відбору... Хто найпідступніший, найпродажніший, найбезсоромніший — єднайтесь... Може, легше буде вас змести одним махом. Але страшним стане той маховик. Угорі завжди знаходяться не королі, а Жанни д'Арк або Чегевари... Україна на роздоріжжі. Beликі зміни попереду!...

Тетяна КВАСЮК