Гайда з бізнесу!

Колишній секретар Ради нацбезпеки, один із головних акціонерів компанії “Індустріальний союз Донбасу” Віталій Гайдук має намір відмовитися від своїх бізнесових справ. Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради подання про призначення Гайдука віце—прем’єр—міністром, а сам Гайдук має намір продати свою частку в “ІСД”.

“Не виключено, що найближчим часом ми станемо свідками чергового повернення Віталія Анатолійовича в політикум України, — заявив в інтерв’ю газеті “Економіческіє ізвєстія” голова ради директорів “ІСД” Сергій Тарута. — Але він — людина високоморальна та відповідальна. І він би не хотів, щоб його присутність чи причетність (навіть формальна) до того чи іншого бізнесу давала комусь ґрунт для докорів чи звинувачень у лобіюванні чиїхось приватних чи комерційних інтересів”.

Гайдук продасть свою долю іншим акціонерам компанії. Тарута повідомив, що прийняли таке рішення за взаємною згодою.

Як відомо, протягом минулого року Віталій Гайдук зблизився з Юлією Тимошенко. В нинішній виконавчій владі є троє людей, яких називають близькими до Гайдука та “ІСД”, — це міністр економіки Богдан Данилишин, голова “Нафтогазу” Олег Дубина і керівник Державної митної служби Валерій Хорошковський. Що ж до самого Гайдука, то, якщо Верховна Рада дасть згоду на його призначення, він куруватиме в уряді паливний сектор. Тимошенко покладає багато надій на Віталія Анатолійовича — зокрема, у тому, щоб він реалізував її план витіснити з газового ринку посередників із фірми “Росукренерго”.

Відмовляючись від своєї частки у великому бізнесі, Гайдук вчиняє так, як вимагає принцип розподілу влади та бізнесу. На цю обставину звертає увагу політолог Андрій Єрмолаєв. “Гайдук намагається перестрахувати свою репутацію і захиститися від критики, оскільки він належить до когорти крупних бізнесменів, які почали новий похід до влади, — каже в коментарі для “УМ” директор центру соціальних досліджень “Софія”. — Це символічний крок. Хоча я сумніваюся, що бізнесмен обмежиться тільки грішми на рахунку — я думаю, він збереже неформальний вплив на бізнес”.

Прихід великого бізнесмена в політику — це завжди спокуса використати свою посаду заради лобіювання інтересів компанії. Саме через це багато хто критикував призначення Гайдука секретарем РНБО у 2006 році. Однак Сергій Тарута запевнив, що “ІСД” не вела умисної політики, аби інтегрувати своїх представників у нову владу. “Ці кадрові рішення приймалися винятково новим урядом, сформованим демократичною коаліцією, а “ІСД” не шукав і не шукає в цьому якихось преференцій для себе. Гайдук і Дубина й раніше, займаючи державні пости, ніколи не виставляли вгору чиїсь приватні інтереси та вигоди”.

Натомість Єрмолаєв відзначає, що, не зважаючи на продаж активів, “Гайдук буде не лише політиком, а й лобістом”. Водночас політолог допускає, що Гайдук справді замислив займатися тільки політикою, хоча “політика та економіка — нерозривні речі”. “Я не виключаю, що Гайдук розраховує і на дострокову політичну кар’єру, оскільки був і залишається найбільшим бізнесменом, який претендує на високі державні посади, — каже Андрій Єрмолаєв. — Можливо, пост віце—прем’єра — це тільки перший крок, і на далеку перспективу він збирається котуватися як один із претендентів на прем’єрську посаду”.

Володимир СЕМКІВ