“Руки підняли і виходимо по одному!..”

Учора Юлія Тимошенко у терміновому порядку зібрала своїх міністрів, запросила пресу і взагалі надала цій події максимум урочистості. І все заради того, аби визнати — 99,52 відсотка Одеського припортового заводу приватизувати не будуть! Віце—прем’єр Олександр Турчинов наголосив: роздержавлення ОПЗ не скасовують, а тільки переносять. Орієнтовно на місяць, “щоб по новій усе розпочати”.

Якщо через місяць урядовці й справді знову ініціюватимуть конкурс із продажу флагмана хімічної промисловості, це вже буде “енна” спроба передати його у приватні руки. Першим виставив його на аукціон, як відомо, ще “дореволюційний” дует у складі тодішніх Президента Леоніда Кучми та Прем’єра Віктора Януковича. Папери вже були майже готові, але в останню мить Кучма наказав зупинити продаж. Потім ОПЗ “продавали” Прем’єри Юлія Тимошенко (під час першої каденції), Юрій Єхануров і знову Леді Ю. Цікаво, що ставлення високопосадовців до рішень “продаємо!” і “залишаємо собі!” змінювалося неодноразово — залежно від того, перебувають вони при владі чи в опозиції. Яскравий приклад: “регіонали”, які нині жорстко критикують уряд за бажання продати припортовий, чомусь не згадують, що їхній лідер Віктор Янукович збирався зробити це саме.

Публічний продаж ОПЗ, який нині мав відбуватися у прямому ефірі, для Юлії Тимошенко мав стати переломним моментом у її діяльності на посаді керівника Кабміну — залучити серйозні кошти для соціальних ініціатив лідерки БЮТ. Експерти стверджують, що вся метушня із призначенням “паралельним” головою Фонду держмайна Андрія Портнова була організована з однією метою — продати Одеський припортовий. Адже, як відомо, Валентина Семенюк категорично виступала проти цього кроку, і її підтримував Президент.

Але головною причиною зриву нинішнього аукціону, як вважають фахівці, був не лише гнів вулиці Банкової — продаж провалився через конфлікт у ФДМУ. Скажімо, в лютому було зафіксовано 24 (!) юридичні особи, які мали намір стати господарями стратегічного підприємства. Інвестори розуміли: за умов невизначеності, хто саме керує ФДМУ, їхню перемогу можуть легко оскаржити у суді. А кому потрібен такий головний біль? І, попри те, що Прем’єр особисто спілкувалася із претендентами і, кажуть, обіцяла переможцеві повну юридичну підтримку у судових процесах, ряди потенційних покупців рідшали. Від участі у конкурсі відмовилася компанія БЮТівця Костянтина Жеваго “Нафтохімімпекс”, концерн “регіонала” Миколи Янковського “Стирол”, який технологічно пов’язаний з ОПЗ і, за висновками екс­пертів, вважався одним із фаворитів. Несподівано зникли із списків “Укрінвест” і ВАТ “Азот”, а на остан­ньому етапі відмовилася торгуватися норвезька фірма “Яра інтернешнл”.

Тож нині молоток лецитатора мав визначити переможця в дуже вузькій компанії — естонського “Нітроферту”, фірми “Нортіма” та російського “Єврохіму”. Вважається, що за першими двома фірмами стоять інтереси таких відомих підприємців, як Ігоря Коломойського та “газового короля” України, співвласника скандально відомого “Росукренерго” Дмитра Фірташа. Утім було очевидно, що яскравої перемоги і великих грошей у такому складі уряд Юлії Тимошенко заробити не зможе.

З іншого боку, в п’ятницю Віктор Ющенко проводив засідання Ради національної безпеки та оборони, повністю присвячене цій темі, та дав доручення Генеральній прокуратурі дуже уважно вивчити всі обставини “двовладдя” у ФДМУ. Прокуратура думала лише одну ніч, і вже в суботу зранку на допит були викликані сам Андрій Портнов, заступник голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко та голова Державного казначейства Тетяна Слюз.

...Ранок понеділка підтвердив, що прокурори взялися за ФДМУ серйозно. Так, Генеральна прокуратура порушила справу проти Портнова “за фактом замаху на незаконну приватизацію”. Генпрокурор Олександр Медведько особисто повідомив Вікторові Ющенку, які саме статті інкримінують цьому народному депутатові. Згодом Прем’єрка звинуватила Президента в “організації репресій” проти керівників ФДМУ та Держказначейства.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ