Одного разу він поцупив коробку з обідом, яку хтось лишив на станції метро. У ній була ложка зіпсованого рису, тож він додав туди оцту, щоб зробити його хоч трохи смачнішим. Але коли господар коробки повернувся, його схопили та побили.
Хьок каже, що знав, що красти — це погано, але він майже помирав з голоду. Такі протиправні дії були просто “частиною повсякденного життя” для більшої частини населення Північної Кореї.
Головним у житті Хьока було питання виживання, тож місця для мрій не лишалося. Зараз це здається сюрреалістичним 24-річному хлопцю, який став учасником першого K-поп гурту, до складу якого увійшли перебіжчики з Північної Кореї.
Ще одним учасником гурту 1VERSE стане співвітчизник Хьока Кім Сок. Інші учасники — японець Айто та американець китайського походження Кенні.
“Спочатку я трохи боявся, тому що Північна Корея має ворожі стосунки з Японією. Я думав, що північнокорейці будуть страшними, але це виявилося неправдою”, — каже Айто, наймолодший із чотирьох хлопців.
Група планує дебютувати в США наприкінці цього року.
Автор фото Singing Beetle
Хьок, Айто (внизу ліворуч), Сок (посередині) і Кенні (праворуч)
Це стратегічне рішення Singing Beetle, нового музичного лейбла, що стоїть за 1VERSE. Його керівники вирішили, що історії перебіжчиків з Північної Кореї можуть привернути більше уваги американської громадськості, оскільки помітили великий інтерес з боку потенційних інвесторів під час візитів до США.
K-поп у Північній Кореї
Хоча Хьок і Сок обидва походять із Північної Кореї, їхні історії дуже відрізняються. Сім’я Сока була заможнішою та жила неподалік від кордону з Китаєм, тому він мав доступ до південнокорейської музики та фільмів завдяки контрабанді USB-флешок та SD-карт.
Для Хьока музика була розкішшю. Він майже не чув про K-поп до своєї втечі з КНДР у 2013 році, але він добре знав про суворі покарання за споживання південнокорейського контенту.
“Я особисто не знав нікого, кого карали за прослуховування K-поп, але я чув про сім’ю, яку вигнали з села за перегляд південнокорейського фільму”, — каже він.
Автор фото,Getty Images
Хьок жив у провінції Північний Хамгьон у Північній Кореї
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин дедалі більше посилює придушення припливу K-культури. З 2020 року споживання та розповсюдження такого контенту стало злочином, який карається смертною карою.
Рідкісне відео, доступ до якого BBC Korean отримала на початку цього року, імовірно зняте у 2022 році, демонструє двох підлітків, публічно засуджених до 12 років каторжних робіт за перегляд і розповсюдження південнокорейських драм.
Як він втік з КНДР
Перше справжнє знайомство з K-поп для Хьока відбулося після його прибуття до Південної Кореї. За його словами, життя зірок K-поп було абсолютно недосяжним для таких людей, як він.
Хьоку також було важко адаптуватися до життя на Півдні.
Спочатку він не хотів тікати з країни, оскільки це означало залишити свого батька й бабусю, які виховували його після того, як його мати втекла до Південної Кореї, коли йому було десять років. Коли мати вдруге прислала посередника, батько переконав його тікати.
Його подорож до Південної Кореї тривала кілька місяців, протягом яких він перетнув кордони кількох різних країн.
Через часті сварки Хьок прожив з матір'ю лише близько року, а потім жив сам, поки не переїхав до гуртожитку з іншими членами гурту.
Він називав себе “найсамотнішим із самотніх” — слова з пісні Ordinary Person, яку він написав.
Автор фото Jungmin Choi/BBC Korean
Хьок висловлює глибоке почуття самотності та прагнення до нормального життя у своїй першій пісні під назвою Ordinary Person
Ще однією проблемою була адаптація до дуже конкурентної системи освіти Південної Кореї, адже до своєї втечі Хьок не закінчив школу.
Попри труднощі, він знаходив розраду в письменстві. Він почав із коротких віршів про своє минуле життя в Північній Кореї.
“Я не міг відкрито поділитися тим, через що я пройшов, але все одно хотів зробити таємні записи про це”, — каже він.
Спочатку Хьок вважав, що його історію не зрозуміють інші, тому її слід залишити при собі. Однак після того, як він приєднався до музичного клубу у школі, вчитель і друзі заохочували його ділитися цим з більшою кількістю людей.
“Вони сказали мені, що люди можуть по-справжньому зрозуміти мої історії та моє горе”, — каже він.
З 17 років Хьок був змушений підробляти в ресторанах і на фабриках, щоб прогодувати себе. Попри щільний графік, він завжди знаходив час, щоб записати вірші на смартфон. Він писав про своє суворе і самотнє життя та глибоку любов до батька.
У 2018 році знявся в освітній телепрограмі. Його унікальне походження та реперський талант привернули увагу Мішель Чо, генеральної директорки Singing Beetle.
“Я не довіряв Мішель близько року, тому що думав, що вона мене обманює”, — каже Хьок.
Автор фото Singing Beetle
Хьок і Сок мали вчитися співу і танцям з нуля
Він був налаштований скептично, оскільки перебіжчики з Північної Кореї часто стають об’єктами шахрайства через брак знань про південнокорейське суспільство. Але поступово він зрозумів, що Чо “вкладає в нього занадто багато часу та грошей”, щоб це було чимось нещирим.
Вчились К-поп з нуля
На відміну від Айто і Кенні, які з раннього дитинства були занурені в музику і танці, Хьок і Сок були повними новачками.
Їм було важко виконувати суворі вимоги системи навчання K-поп. Найважче було дотримуватися жорсткого графіка для учасників, каже Хьок, який звик сам приймати усі свої рішення.
Чо та інші тренери зізналися, що ніколи не зустрічали таких стажерів, як ці двоє.
“Вони були як чисте полотно, — каже вона. — Вони абсолютно не розуміли поп-культури”.
Але їхня здатність “витримувати фізичні випробування” вразила Чо, яка працювала в K-поп індустрії майже десять років. Вони витримували виснажливі години танцювальної практики з такою рішучістю, що вона хвилювалася, щоб вони не “перестаралися”.
Окрім уроків музики та танців, їхня навчальна програма також включала етикет та участь в дискусіях, щоб підготувати їх до інтерв’ю для ЗМІ.
“Я не думаю, що вони звикли ставити під сумнів речі чи висловлювати свою думку, — каже Чо. — Спочатку, коли тренер питав, чому вони так думають, єдиною відповіддю було: “Тому що ви так сказали минулого разу”.
Автор фото Jungmin Choi/BBC Korean
У Південній Кореї перебуває понад 30 000 перебіжчиків з Північної Кореї
Але через понад три роки Хьок досяг значного прогресу.
“Тепер Хьок ставить під сумнів багато речей, — сміється Чо. — Наприклад, якщо я попрошу його щось зробити, він відповість “Навіщо? Навіщо це потрібно?” Іноді я шкодую про те, що зробила”.
Подолання розбіжностей
Хьок каже, що не може уявити, що відчуватиме, якщо його співвітчизники-північнокорейці слухатимуть його пісні.
Якщо 1VERSE досягне успіху, це може стати “сенсацією” у Північній Кореї, каже Ха Син Хі, науковець, що спеціалізується на музиці та медіа в Інституті північнокорейських досліджень університету Донгук.
Але проблеми з безпекою для Хьока до кінця не зникли. Він не хоче, щоб його сприймали як гучного критика Північної Кореї, тому в інтерв’ю він називає свою батьківщину “верхньою частиною” та уникає згадок про Кім Чен Ина.
“Чесно кажучи, я хотів би, щоб мене бачили як стажера K-поп, без ярлика, що я з Північної Кореї”, — каже він.
І все ж Хьок має почуття відповідальності перед спільнотою перебіжчиків, особливо враховуючи те, що дедалі більше молодих перебіжчиків не хочуть розкривати свою особу.
Він хоче показати, що є інший шлях асиміляції.
“Багато перебіжчиків бачать непереборну прірву між собою та зірками K-поп. Вони навряд чи розглядають це як варіант кар’єри”, — каже Хьок.
“Тож, якщо я досягну успіху, інші перебіжчики можуть отримати натхнення та мати ще сміливіші мрії, — каже він. — Ось чому я докладаю всіх зусиль”.
Юна КУ
Что скажете, Аноним?
[10:14 21 ноября]
[19:40 20 ноября]
[12:10 20 ноября]
11:30 21 ноября
11:20 21 ноября
11:00 21 ноября
10:45 21 ноября
10:30 21 ноября
10:00 21 ноября
09:50 21 ноября
09:30 21 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.