Чоп — місце для відходів?

У прикордонному місті Чопі будують завод з переплавлення алюмінієвих валиків. Місцеві жителі уже місяць мітингують проти відкриття такого металургійного підприємства. А всі біди городян почалися у серпні 2006 року, коли до Чопа завітав житель словацького містечка Жалобін.

Пан Міхал Карх викупив приміщення колишнього заводу по розливу соків, що розташоване по вулиці Ужгородській/ А вже за кілька місяців по тому іноземець вирішив запроваджувати там виробництво. Та ось тільки лихо, що не з розливу соків, а серйозну переробку металу. У грудні 2006-го пан Карх підійшов у міську раду і попросив дозволу на перепрофілювання заводу з метою переплавляти там алюміній.

— Через те, що будівництво заводу такого типу відноситься до шкідливого виробництва, згідно із Законом України “Про екологічну експертизу” та Постановою Кабміну від 1997 року, ми повідомили власнику заводу, що він зобов'язаний провести екологічну експертизу та через засоби масової інформації повідомити про екологічні наслідки, — розповідає міський голова Чопа Галина Цар. — Тим паче, що завод знаходиться за 50 метрів від районної лікарні, неподалік — школа. Втім, 1 вересня цього року громадянин Словаччини пан Карх віддає завод в оренду ТОВ “ОЛМІ-Технолоджі”, яке також має наміри займатися переплавленням алюмінію.

Згодом директор “ОЛМІ-Технолоджі” Ігор Белоєнко звертається до Чопської міськради і просить дозволу перепрофілювати підприємство. Але міська рада знову ж таки відмовляє в цьому, оскільки орендарі не надають повного пакета документів. Адже створення такого підприємства, згідно із розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 2005 року, входить до переліку 16 особливо небезпечних виробництв, які впливають на навколишнє середовище.

— Тому для початку директор “ОЛМІ-Технолоджі” Ігор Белоєнко повинен отримати висновок екологічної експертизи, за яким йому б дозволили переплавляти в Чопі метал, а також дослухатися до думки громадян міста, — каже Галина Цар.

Жителі Чопа, дізнавшись про можливе відкриття металургійного заводу, зібрали понад 500 підписів на знак протесту. Люди вимагають від міської ради заборонити запуск екологічно небезпечного виробництва. А 13 листопада перед будівлею міськради зібрався мітинг. Серед протестуючих були представники громадських об'єднань “Джерело життя”, “Демократична спілка ромів”, “Організація ветеранів України”. Жителі прийшли з транспарантами: “За гроші здоров'я не купиш”, “Чоп — не місце для відходів”, “Нашим дітям — чисте повітря”...

Тим часом, Ігор Белоєнко обіцяє, що виробництво буде безпечним, а для переробки алюмінію використовуватиметься високотехнологічне обладнання. Однак досі не вирішено питання, куди вивозитимуться відходи від переробки металу і зливатимуться стоки.

Та найстрашніше те, що містом уже ходять чутки, що нібито завод почав діяти.

— До нас приходять люди і кажуть, що підприємство працює, — скаржиться Галина Цар. — Ми розмовляли з людиною, яка стверджує, що встановила на заводі печі, в яких будуть плавити алюміній. Але ми не можемо довести, що виробництво існує, бо на завод нас ніхто не пускає. Кажуть, що там вже 20 людей працюють.

Директор ТОВ “ОЛМІ-Технолоджі” Ігор Белоєнко каже, що майбутній завод безпечний.

— У мене є висновки екології та санепідемстанції, що моє виробництво чисте, а технології нові. І завод поки ще не працює.

Щоб об'єктивно висвітлити проблему мешканців Чопа, ми звернулися до начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Андрія Погорєлова.

— Цей об'єкт відноситься до екологічно небезпечних виробництв, — каже Андрій Вікторович. — І для того, щоб запрацював такий завод, потрібна підтримка громадян. Однак її немає досі. Рішення відкрити підприємство з переробки алюмінію на території Чопа не підтримує натомість і міська влада. Від нашого управління керівництво заводу також не отримало позитивного рішення щодо своєї діяльності, — констатує Андрій Вікторович.

Спитали в Андрія Погорєлова й про чутки стосовно того, що завод уже працює.

Щодо можливого відкриття виробництва, то з такою інформацією міська влада повинна звертатися до Державної екологічної інспекції, котра при виявленні порушень закону має право накласти штрафні санкції, — каже начальник управління.