“Наші” банки — за “їхні” гроші

 Реформістська термінологія та навіть словосполучення “економічна криза”, яке вперше злетіло з тендітних уст Прем’єра, пов’язують з початком її перемовин із Міжнародним валютним фондом про надання позики “Стенд—бай”. Сама Юлія Тимошенко не особливо заперечує цей факт. “Ми отримали пакет пропозицій щодо виходу з кризи і зараз будемо його адаптовувати до України”, — розповіла вона про своє перебування на саміті Європейської народної партії й уточнила: нині вона узгоджує цей пакет із МВФ, що погодився виділити під нього кредитну лінію. За різними заявами урядовців, наближених до Леді Ю, йдеться про суму від 4 до 16 мільярдів доларів. Сама Юлія Володимирівна обмовилася про 14 мільярдів.

Міжнародний валютний фонд надання своїх позик зазвичай обставляє дуже категоричними умовами, які встановлюють для держави—боржника певні правила гри. Прем’єр—міністр нині старанно обходить дражливу тему поступок та компромісів, левова частка яких уже закладена в антикризовому законопроекті. Натомість Юлія Тимошенко заявила банкірам — Фонд готовий надати Україні абсолютно нестандартну позику. Мовляв, усупереч своєму правилу давати кошти тільки Нацбанку, керівництво МВФ дасть гроші безпосередньо уряду. Щоправда, дер­жавні чиновники не матимуть права витрачати їх на щось інше, окрім як на підтримку фінансової системи. І все це тому, що Фонд нібито переконаний — Україна є опорною державою в нашому регіоні. А це значить, якщо вона встоїть перед кризою, то й іншим негарно буде гинути через такі негаразди.

Депутат від БЮТ Юрій Полунєєв сказав, що нинішній МВФ уже не такий страшний, як його попередники. Мовляв, унаслідок внутрішньої дискусії банкіри визнали, що їхнє надмірне адміністрування губить економіки держав, що розвиваються (Україна належить до числа таких країн) і нині жорстких умов ставити не буде.

Прем’єр пояснила, що гроші Міжнародного валютного фонду насамперед витрачатимуть на фактичну націоналізацію комерційних банків, які не витримають фінансової кризи — якщо держава дасть такому банкові гроші МВФ, то його частина акцій перейде у власність держави. Таким чином уряд в особі Мінфіну зможе частково управляти рішеннями фінансових установ, застосовуючи право вето. Більш успішним банкам “міжнародні” гроші допоможуть збільшувати капітал, аби гідно протистояти кризі. Для цього змінять процедуру, аби подібні рішення ухвалювали не місяцями, як нині, а значно швидше.

До речі, кількома днями раніше одразу два рейтингові агенції — Moody’s і Fitch — знизили прогнози одразу десяти українським банкам. Серед них — представники першої десятки.

Учора ж завершився останній раунд перемовин із Міжнародним валютним фондом, який мав розставити всі крапки над “і”. Рішення про надання позики ухвалили, коли цей номер уже здавався до друку.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ