Популізм програв інтелігентності

Поки Україна ще тільки готується до першого туру виборів, Хорватія остаточно “відстрілялася” і в неділю 10 січня обрала собі нового президента. Уже в ніч на понеділок голова Державної виборчої комісії Бранко Хрватін оголосив результати голосування: за підсумками другого туру, переможцем президентських перегонів став кандидат від опозиційної Соціал—демократичної партії Іво Йосипович. За нього віддали голоси 1 мільйон 339 тисяч виборців — 60,3 відсотка тих, хто прийшов на дільниці. А таких було ледь більше половини громадян, наділених правом голосу.

Суперник Йосиповича по другому туру — мер Загреба Мілан Бандич, який вважається ближчим до правого табору, хоч і проводив кампанію як незалежний кандидат — набрав 39,7 відсотка голосів. Як повідомляє Бі—Бі—Сі, навіть серед прихильників репутація Бандича значно похитнулася після обвинувачень у хабарництві. Підняти рейтинг 54—річному меру столиці не допомогли ні харизма, ні добре підвішений язик, за який опоненти називають Бандича популістом. До слова, саме на його штаб неурядові організації зареєстрували найбільше скарг щодо порушень заборони на агітацію у день голосування.

На противагу Бандичу 52—річного Іво Йосиповича важко назвати яскравим політиком. Що не завадило, а можливо, й допомогло інтелігентному соціал—демократу завоювати симпатії виборців. Доктор права, автор багатьох наукових праць, Йосипович відомий, зокрема, тим, що представляв Хорватію на процесах у Міжнародному суді в Гаазі. Окрім того, новий президент — іще й талановитий композитор. Паралельно з юридичним факультетом університету він закінчив Загребську музичну академію, пише музику для симфонічних оркестрів і є лауреатом кількох хорватських та міжнародних премій.

Одним із головних гасел Йосиповича на виборах була “безкомпромісна боротьба з корупцією”. Також одним із головних завдань на посаді глави держави соціал—демократ бачить якомога швидше завершення переговорів про вступ Хорватії у Євросоюз. Щоправда, в цьому обидва претенденти на президентське крісло були єдиними.

Офіційно на посаду новообраний глава держави вступить у лютому — тоді добігає кінця другий п’ятирічний термін повноважень чинного президента Стіпе Месича. За Конституцією, у Хорватії президент виконує радше репрезентативні функції і фактично не впливає на політику.

Зоряна КРІТ