У цивілізованому світі прийнято конкурентні ринки лібералізовувати, а монопольні — регулювати. І саме так, а не навпаки. І послідовність дій важлива.
Цей закон відпускає у вільне плавання виробників електроенергії. Що це за ринок в Україні:
Енергоатом (державна власність) = 50%-55% виробітку е/е;
Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку е/е;
Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку е/е;
ДТЕК = понад 25% виробітку е/е.
Тобто державні компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку електроенергії.
Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з Росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні бар'єри.
З Європи імпорт електроенергії неможливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.
Отже Україна — ринок, який ізольований від зовнішніх ринків.
Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того — це державні компанії, про роботу яких ходить багато легенд.
Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми, дозволяє знайти правильні рецепти вирішення.
Ціна е/е та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150грн +250грн до рахунку у місяць. На фоні хвилювань про абонлату за газ у 50грн це буде непросто.
Ціна е/е для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.
А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів е/е ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде йти конкуренція.
Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни е/е? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкуренції — тим нижча ціна та вища якість.
Приклад.
У Росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. А в Україні, де понад 80% видобутку — у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.
Отже, наслідки цього закону можуть бути, як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.
Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити до позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.
Андрій ГЕРУС, член правління бізнес-ради “Ціна держави”
Теперь понятно зачем отсекали россиян. Они были бы рады поставлять и дальше гигаватт-другой украинцам по демпинговым ценам. Благо вся инфраструктура для этого есть. Но кому то упорно хочется возродить бизнес на закупочных тарифах и дешево покупать электричество у энергоатома и дорого продавать потребителю. Строительство очередной попильной солнечной электростанции как бы намекает на это.
Что скажете, Аноним?
[14:19 23 ноября]
[07:00 23 ноября]
[19:13 22 ноября]
13:00 23 ноября
12:30 23 ноября
11:00 23 ноября
10:30 23 ноября
10:00 23 ноября
09:00 23 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.