21 вересня ракетними ударами росіяни пошкодили окремі енергетичні об’єкти в центрі та на заході України. Для багатьох цей обстріл пробудив спогади про важку попередню зиму, тривалі вимкнення світла та мобільний звʼязок, який у кращому випадку міг протриматися всього кілька годин після атаки.
З домашнім інтернетом ситуація була ще складніша. Навіть якщо абонент самостійно забезпечував живленням власне житло, то все одно залишався без доступу до інтернету.
Не всі українці за цей час, навіть попри велике бажання, змогли адаптувати домашній інтернет до можливих вимкнень електроенергії. Яка ситуація зараз, перед наступною зимою? Чи будуть українці із стабільним інтернетом?
Завдання — протягнути три доби
Регулярні вимкнення електроенергії показали, якою гострою є проблема зв'язку. Щоразу при вимкненні світла люди вмикали на мобільних телефонах стільникові дані, чим збільшували навантаження на вежі мобільних операторів.
Останні будуть мережі з розрахунком на те, що в конкретній місцевості мешканці переважно користуються домашнім інтернетом. Відповідно, через різкий наплив абонентів ресурс мобільної мережі не здатний задовольнити потребу.
Оскільки мобільні оператори та інтернет-провайдери залежні від електроенергії, імовірні блекаути можуть знову залишити українців без звʼязку.
7 березня 2022 року оператори запустили національний роумінг. Можливість зміни оператора дозволяла багатьом залишатися на зв'язку. У найважчі зимові місяці цією послугою щодня користувалися близько 2,2 млн абонентів.
З доступом до інтернету ситуація складніша, тому влада почала працювати над диверсифікацією ризиків. 26 листопада 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО “Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану”.
Цей документ зобовʼязує всіх постачальників електронних комунікацій та мереж забезпечити свою автономність та безперервність надання послуг абонентам протягом трьох діб.
Забезпечення безперебійності надання послуг стало для інтернет-провайдерів одним з головних завдань при підготовці до зими. Серйозні проблеми виникли в компаній, які використовували для будівництва мереж мідний кабель, а не оптоволокно. Забезпечити автономну роботу такої мережі протягом трьох діб неможливо, оскільки для цього потрібно заживляти велику кількість обладнання.
Під час зимових відключень електроенергії не всі провайдери могли надавати абонентам доступ до інтернету. Це зумовило масову міграцію користувачів до компаній, які працювали навіть за відсутності світла.
Директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик тоді наголошував: “Якщо ваш інтернет-провайдер не може забезпечити технологію PON — міняйте його. Я це зробив. Я б теж був без інтернету, якби сидів і слухав свого оператора, який радить терпіти, бо війна”.
PON (Passive Optical Network) — це сучасна технологія високошвидкісного та енергоефективного передавання даних за допомогою пасивної оптичної лінії. На відміну від інших технологій широкосмугового доступу до інтернету, PON не має додаткових вузлів з електричним обладнанням.
Раніше інтернет-провайдери будували мережі за технологією Ethernet. Для доставки нею даних від оператора до користувача використовується активна мережа з комутаторами та електричним обладнанням в будинку.
Мінус цієї технології в тому, що для передавання даних при вимкненні електроенергії провайдер змушений забезпечити резервне живлення для серверів, мережевих комутаторів та обладнання в будинках. Натомість у PON достатньо заживити обладнання на майданчику провайдера і роутер користувача.
Як готуються провайдери
З минулої зими інтернет-провайдери стали активно інвестувати в покращення мереж. Так, оператор “Київстар” вклав в інфраструктуру майже 988 млн грн, з них понад 300 млн грн — у мережу домашнього інтернету.
Компанія також встановлює 50 тис блоків безперебійного живлення. “Це дозволить убезпечити від блекаутів 70% мережі “Домашнього інтернету”. У низці міст “Київстар” почав тестувати технологію GPON (різновид технології PON), яка має високу енергоефективність. До кінця 2023 року оператор планує почати її комерційне використання”, — розповіли ЕП в компанії.
Телеком-оператор Vega виділив три напрямки підготовки до блекаутів: забезпечення обладнання альтернативними джерелами живлення, розширення покриття GPON і перехід з технологій FTTB та FTTH (волоконний кабель до будинку та квартири) на GPON.
У компанії запевняють, що її основні технічні майданчики мереж GPON забезпеченні акумуляторами, які дозволять мережі працювати близько доби. Крім того, за необхідності довше підтримувати роботу сервісів без електропостачання станції також облаштовані генераторами.
“Ми купили близько 2 500 акумуляторних батарей. Досвід показав, що тривалі перебої з електропостачанням виводять з ладу батареї, тож ми моніторимо їх стан і в разі потреби замінюємо. Подвоїли кількість мобільних генераторів і маємо певний запас пального”, — розповів генеральний директор телеком-оператора Vega Сергій Скрипніков.
Інтернет-провайдер Elite-Line у Краматорську влітку 2022 року купив велику партію акумуляторів, що дозволило більш-менш стабільно пройти зиму. Проте через надмірне навантаження у 2023 році довелося замінити всі акумулятори.
Абонентів з приватного сектору там підключали до інтернету за технологією PON, а з мешканцями багатоквартирних будинків виникли труднощі.
“Думали, що робити з багатоповерхівками. Більшість провайдерів Києва додавали джерело безперебійного живлення на коробку в будинку, оскільки від комутатора до квартири клієнта проходить звичайний мідний кабель. У такій ситуації немає гарантії, що акумулятор встигатиме повністю зарядитися під час віялових відключень, тому вирішили, як у приватному секторі, використати технологію PON”, — розповідає власник Elite-Line Микола Кучерук.
Cпівробітник Elite-Line працює поблизу знищеного російською ракетою закладу RIA Pizza в центрі Краматорська
ФОТО ELITE-LINE
Попри заяви провайдерів про готовність до зими, у Мінцифри зауважують, що активна модернізація мереж відбувається не у всіх регіонах. ”Найкраща ситуація в Кіровоградській, Волинській та Рівненській областях — там понад 60% користувачів забезпечені XPON. Найгірша ситуація в столиці — менше 9%”, — каже Мацик.
На українському ринку працюють понад 6 тис інтернет-провайдерів, значна частина яких — це невеликі локальні фірми. Через менші масштаби та відносну гнучкість вони швидше адаптувалися до нових реалій. Великим компаніям це зробити важче — їм для модернізації мережі потрібно значно більше ресурсів.
Столичний інтернет-провайдер “Ланет” суттєво модернізував та оптимізував власну мережу. Найбільші вузли обладнали дизель-генераторами, менші — LiFePo4-аккумуляторами, які живитимуть комутатори вісім годин.
“Ланет” почав розбудовувати мережу на базі XPON на лівому березі Києва, зокрема на Троєщині. Провайдер також модернізував значну частину комутаторів онлайн-моніторингу живлення і вивів на сайт інформацію про типи джерел безперебійного живлення для будинку та їх стан.
Відповідальність користувачів
Із завершенням віялових відключень навесні 2023 року проблема інтернету відійшла на другий план. Відтак більшість з тих, хто ще не перейшов на технологію XPON, відклали вирішення цього питання.
Очевидно, що РФ не змінить своїх планів щодо ударів по українській енергосистемі. Як наслідок, з наближенням холодів і можливих відключень світла питання доступу до інтернету знову стане актуальним.
Наразі провайдери неохоче переходять на PON, бо не бачать у цьому економічної доцільності. Оскільки відключень світла нема, то й абоненти не поспішають звертатися до провайдерів з цим питанням.
За даними Мінцифри, технологією ХPON користуються 37% українських користувачів фіксованого інтернету. “З осені 2022 року, коли ворог цілеспрямовано руйнував енергетичні мережі, близько 600 тисяч абонентів змінили свій інтернет-доступ на XPON. Цей приріст становить 28%”, — сказав Мацик.
Хоча у 2022 році обстріли енергетичної інфраструктури та вимкнення світла почалися в жовтні, різке зростання попиту на підключення PON у Vega зафіксували лише в листопаді. У 2023 році кількість таких звернень поступово зростає.
“У вересні ми підключили на 130% абонентів більше порівняно з тим же періодом 2022 року. Вбачаючи активне зростання заявок найближчим часом, ми збільшимо кількість бригад монтерів у регіонах”, — розповідає Скрипніков.
У компанії “Ланет” запевняють, що попит на підключення оптичного інтернету не відрізняється від попиту на Ethernet-технологію. “100% наших абонентів матимуть інтернет-зв'язок під час блекаутів. Це стосується і клієнтів з PON-технологією, і клієнтів з Ethernet”, — запевняють у компанії.
Однак навіть у випадку переходу на PON-технологію абоненти повинні пам'ятати про необхідність забезпечити резервним живленням обладнання в квартирі. Для Ethernet — підключити павербанк до домашнього роутера, а для PON — павербанк чи інше джерело безперебійного живлення до модема та роутера.
Найчастіше для цього використовують більш потужні павербанки чи зарядні станції, ціни на які в разі стрімкого відновлення попиту знову почнуть зростати.
Загалом варто памʼятати про диверсифікацію ризиків. Якщо підготувати домашній інтернет до відключень, це дозволить знизити навантаження на базові станції мобільних операторів і мобільний звʼязок працюватиме довше.
Крім того, влада працює над тим, щоб українці мали резервний зв’язок у пунктах незламності та публічних Wi-Fi-точках. Для цього у 2022 році їх забезпечили терміналами Starlink, а зараз підключають до PON.
“Мобільний зв’язок залежить від працездатності фіксованих інтернет-мереж: лише 20% інтернет-трафіку користувачі отримують через мобільну мережу. Тобто чим більше людей мають фіксований доступ через Wi-Fi, тим доступнішою залишається мобільна мережа для людей у дорозі”, — пояснює Мацик.
Ігор ПИЛИПІВ
Что скажете, Аноним?
[10:13 29 ноября]
[07:00 29 ноября]
[23:14 28 ноября]
12:00 29 ноября
11:30 29 ноября
10:30 29 ноября
10:00 29 ноября
09:40 29 ноября
09:30 29 ноября
09:20 29 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.