“Імпортні” ціни на наші продукти

Національний банк України називає це однією з основних причин вітчизняної інфляції. У той же час, значного підвищення цін на харчові продукти наступного року навряд чи варто очікувати.

Нинішнє зростання світових цін на продукти харчування відбувається в основному через збільшення попиту як на сировину, так і на готову продукцію. Передусім, з боку нових великих гравців світової економіки на кшталт Китаю та Індії. Про це ще 20 травня заявила у спеціальному Повідомленні Європейська Комісія.

Вона також вказує на подорожчення ресурсів для сільського господарства, зокрема на азотні добрива (від 1999 року подорожчали в середньому на 350%), транспортні послуги та енергоресурси. Також важливими чинниками є поганий врожай у багатьох регіонах світу, падіння американського долара й експортні обмеження, які накладають традиційні постачальники сільськогосподарської продукції.

Вартість кукурудзи та рису продовжує бити рекорди. Спостерігається тенденція до подорожчання всіх зернових культур.

“В основі інфляції лежить подорожчення енергоносіїв. Біоенергетика потребує сировини. Збільшення ціни на кукурудзу спричинило додатковий тиск на ціну зерна. У лютому був пік — таких цін на зерно ще не спостерігали. Відповідно, подорожчали й корма для тварин. А відтак — піднялися й ціни на те ж молоко, м'ясо тощо”, — пояснює начальник аналітичного відділу консалтингового агентства “ААА” Марія Колесник.

Фахівці Інституту з дослідження продовольчої політики (IFPRI) стверджують, що істотне зменшення цін на зернові дозволило би введення світового мораторію на виробництво біопалива. Так, до 2010 року кукурудза подешевшала б на 20%, пшениця — на 8%, цукор — на 11%. Але це навряд чи реально на тлі “бензинових” протестів, спрямованих проти подорожчання пального, які проходять у різних країнах.

Світове подорожчання продуктів, звісно, торкнулося й України. “Через введення заборони на експорт зернових, кукурудзи та олії минулого року, аграрії втратили 2 мільярди доларів. В країні залишився надлишок зерна. Коли ж квоти зняли, продавати його на експорт у необхідних обсягах було вже неможливо. Наприклад, порти не мають достатньої пропускної здатності”, — вважає Колесник. І додає, що в усіх країнах, де національна валюта жорстко прив'язана до американського долару, показники інфляції вищі.

На думку керівника групи експертів Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Володимира Лапи, високі темпи зростання цін на аграрну продукцію в Україні пов'язані, в першу чергу, з низькою ефективністю виробництва більшості сільгосппідприємств, яка в середньому не перевищує 40%. “В таких умовах подорожчення ресурсів виробництва несе набагато більші загрози, ніж в ефективних аграрних економіках. А на відміну від таких розвинених країн, як та ж Великобританія, наші виробники значно менш захищені державою. Через це вони хворобливіше відчувають на собі світові тенденції. Взагалі, ми віддзеркалюємо глобальні тенденції”, — говорить він.

А на світовому ринку приблизно протягом останніх трьох місяців спостерігається уповільнення темпів подорожчання пшениці, цукру, молока та круп. “Очевидно, ціни на продуктовому ринку наступного року сильно зростати не будуть. Підвищення цін у нас стримує, наприклад, те ж квотування. Зниження імпортних мит в умовах вступу України до СОТ не дозволятиме піднімати ціни вище за ціни на світовому ринку”, — додає Лапа.

Нагадаємо, що, за даними Національного банку, інфляція у травні уповільнилася до 1,3% порівняно з 3,1% у квітні. З початку року індекс споживчих цін зріс на 14,6%. Незважаючи на зниження темпів росту інфляції, порівняно з травнем 2007 вона вже досягла позначки у 31,1%. Одним із факторів такого зростання НБУ називає світові ціни на харчові продукти.

Андрій МУРАВСЬКИЙ