Касьянов як дзеркало керованої демократії

16 січня у Росії завершився черговий і доволі важливий етап виборчої кампанії — прийом документів на реєстрацію кандидатами у президенти РФ. До останньої миті зберігалась інтрига, суть якої полягала в тому, чи зможуть кандидати від демократичної опозиції — Михайло Касьянов і Андрій Богданов — здати до Центрвиборчкому по два мільйони нотаріально засвідчених підписів виборців на свою підтримку.

Часу було обмаль, але з цим нелегким “домашнім” завданням обидва претенденти успішно впорались — і лідер Народно—демократичного союзу, і лідер Демпартії. Тепер списки мають пройти “тест на правдивість”. До цієї масштабної і доволі непростої роботи як експертів ЦВК залучатиме графологів, представників правоохоронних органів та паспортних служб. У разі виявлення п’ятьох відсотків сфальсифікованих автографів кандидатам буде відмовлено в реєстрації. Якщо ж легітимність підписів буде визнана, то протягом десяти днів, тобто до 27 січня, претенденти на президентський пост отримають заповідні “корочки”.

На даний час ЦВК видав реєстраційні посвідчення лише лідеру КПРФ Геннадію Зюганову і лідеру ЛДПР Володимиру Жириновському. Наступник Путіна — Дмитро Медведєв — поки що офіційно не зареєстрований: свої документи він здав до Центрвиборчкому 14 січня. Всі троє позбавлені необхідності збирати підписи на свою підтримку, оскільки висунуті думськими партіями. Тепер російський соціум завмер в очікуванні реакції Центрвиборчкому відносно опозиційних кандидатів — особливо це стосується Касьянова. ЦВК при бажанні, звичайно ж, може “виявити” заповітних 5 відсотків браку в підписних листах. Як мовиться, була б людина, а компромат на неї віднайти — не проблема.

Допускаючи подібний розвиток подій, Михайло Касьянов повідомив на своєму офіційному сайті: “Я навіть не уявляю, які можуть бути підстави, щоб відмовити в реєстрації. Два мільйони громадян фактично вже проголосували за мене. Це велика відповідальність — підвести цих людей я не можу. Знімати свою кандидатуру більше теж не маю наміру”. На 10 лютого в Москві заплановано черговий “Марш незгідних”. Його тональність цілком залежатиме від прийнятого Центрвиборчкомом рішення щодо кандидатур від демократичних сил.

Логіку дій офіційної влади у даному питанні передбачити важко — вона цілком ситуативна. Відсторонивши Касьянова від участі у президентській кампанії, офіційний Кремль визнає тим самим, що остерігається демократа. Президентом його, зрозуміло, не оберуть, але, скільки Касьянов голосів відбере у Медведєва — ще невідомо. Хоч це питання, як усі знають, вирішується досить просто... Ще Сталін сказав: “Неважливо, як голосують, важливо — як рахують”. І все—таки...

З іншого боку: заблокувавши Касьянову вихід на вибори, Кремль у черговий раз продемонструє Заходу всю “привабливість” так званої керованої демократії. Якщо ж допустить його до подальшої участі у виборах — покаже, що влада не боїться представника правої опозиції і “дасть” йому на виборах стільки відсотків голосів, скільки вважатиме за потрібне. Зате перед Заходом збереже реноме демократичної влади.

Віктор ГІРЖОВ