Юрій Сергеєв: “Не виключена можливість зустрічі Ющенка з Медведєвим у Нью-Йорку”

Щороку дана подія збирає в одному місці найбільшу кількість голів держав. Це прекрасна можливість провести зустрічі та переговори з великою кількістю делегацій. Так, українське МЗС вже не раз заявляло про те, що, зокрема, вони прагнуть домовитись з американською стороною про організацію зустрічі Президента Віктора Ющенка з його американським колегою Бараком Обамою. Крім того, в.о. міністра закордонних справ Володимир Хандогій уже заявляв про те, що зустрінеться зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим.

Перед початком Генасамблеї “Главред” розпитав у постійного представника України при ООН Юрія Сергеєва, що буде обговорювати наша делегація з росіянами в Нью-Йорку та на якому етапі переговори про зустріч українського та американського президентів.

– Юрію Анатолійовичу, що нового пропонуватиме українська делегація на черговій 64-й Генасамблей ООН, що почнеться в кінці вересня?

– Існують традиційні дев’ять блоків питань, які виносяться на Генасамблею, — політичні, економічні, організаційні, питання роззброєння тощо. У кожному з них є питання, які цікавлять Україну напряму та опосередковано. Скажімо, у політичному боці є питання про “заморожені” конфлікти в регіоні ГУАМ і про Фолклендські острови. Так-от перше цікавить нас напряму, адже це відбувається біля нас та безпосередньо впливає на нашу національну безпеку, а друге ми підтримаємо через міжнародну солідарність до тих, хто намагається вирішити певні проблеми.

Цього року виповнюється 15-та річниця з часу приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Україна старатиметься відігравати активну роль у питаннях ядерного нерозповсюдження та стримування набуття ядерних технологій. Ми знову привернемо увагу міжнародної спільноти до чорнобильського питання, а саме – щодо майбутнього ядерної енергетики в контексті глобальної енергетичної кризи. Україна бере участь у подоланні продовольчої кризи як один із найбільших виробників зернових. У нас є з цього приводу низка ініціатив. Також оскільки Україна належить до невеликої групи найбільших виробників озброєння, то питання контролю за легальним переміщенням озброєнь належить і до нашої відповідальності. Окрім того, уже з перших днів політичних дискусій ми плануємо внести з цього приводу певні ініціативи щодо боротьби з морським піратством.

– А саме...

– Активізація роботи ООН та об’єднання зусиль щодо удосконалення міжнародного правового інструментарію про тероризм. Також потрібне досягнення розуміння та консолідований підхід з подолання соціально-економічних причин, що породжують піратство. Нам потрібен більший обмін інформації щодо випадків піратства, а також маємо зрозуміти, що піратство використовується не в найкращий спосіб для економічної конкуренції. Ми вперше запрошені до контактної групи з протидії піратства, на засідання якої ми внесемо свої пропозиції для спільного вирішення цієї проблеми.

– Ви згадали про контроль за озброєнням. За останній рік Україна фігурувала у чотирьох скандалах щодо незаконного обігу зброї – звинувачення про “незаконні” поставки зброї в Грузію, затримання літака зі зброєю та українським екіпажем у Нігерії, скандал навколо кінцевого пункту зброя, що була на судні “Фаїна”. Учетверте ім’я нашої держави просто фігурувало у скандалі щодо нечистих на руку британських посередників з продажу зброї. Вина України жодного разу недоведена, але чи відчували ви на собі в ООН через ці скандали підозрілі погляди з боку ваших колег з інших країн?

– Будь-яка негативна інформація щодо України не сприяє її іміджу в світі. Але якщо ми візьмемо усю історію таких скандалів, то все те було або неправдою, або перекрученою інформацією. На такі закиди завжди потрібно відповідати фактами. Скандал навколо незаконних поставок озброєнь на борту “Фаїни” виник тут, в ООН, але через документи таки було доведено, що зброя прямує в Кенію, а не в Південний Судан, на який накладено збройне ембарго. Ці звинувачення були просто прикладом нездорової конкуренції на світовому ринку зброї.

– Чи плануєте цього року до вшанування пам’яті жертв Голодомору організовувати якісь заходи в рамках ООН? Наприклад, надалі поширювати декларацію про те, що це був геноцид українського народу?

– Питання Голодомору в ООН для України є питанням прав людини. Декларація, яку було ухвалено в грудні минулого року, є відкритою до приєднання. І цю сесію буде використано для того, щоб через різноманітні заходи показати причини Голодомору та і використати цей сумний досвід, щоб унеможливити такі злочини в майбутньому. На жаль, продовольство в політичних цілях використовують і зараз. Тому ми будемо розширювати коло країн, які уже приєднались до декларації.

– Скільки з 192 держав-членів ООН приєднались до цієї декларації станом на вересень?
– Зараз – 43 країни. Нам приємно, що до цього документу приєднався весь демократичний світ. Це фактично весь Євросоюз, США, Канада, Австралія.

– Минулого року “Главреду” вдалось дізнатись про те, що в певному таємному листі російський МЗС закликав країни-члени ООН бойкотувати вшанування пам’яті жертв Голодомору в листопаді минулого року в Києві. Чи вам відомі про якісь факти того, що Росія і надалі не дає ходу різним українським ініціативам щодо визнання Голодомору та вшанування пам’яті його жертв, у тому числі через свої важелі впливу в ООН?

– Ця протидія почалась набагато раніше. Це були відкриті листи і відвертий тиск на маленькі країни. Була величезна кампанія по всьому світу з метою заблокувати це питання. Ми не виключаємо, що щось подібне буде і цього року. Але одна справа протидіяти країні, а інша – протидіяти фактам, які з’являються не з наших джерел.

Адже останнім часом публікуються матеріали, в яких дослідники опирались на державні архіви Італії, Німеччині, Великобританії та Франції. Заперечити очевидне щораз важче.
Росію у Голодоморі ніхто не звинувачує, натомість Росія своїм протистоянням ініціатив щодо вшанування жертв цієї трагедії показує, що успадкувала від СРСР не лише якусь славу, але й злочини радянської доби. І це стверджую не я. Так говорять навіть представники невеликих африканські країн.

– Як ваші колеги з інших країн, які також працюють при ООН, в неформальних розмовах з вами відгукувались про серпневе відкрите відео-повідомлення президента РФ Дмітрія Медведєва до президента України Віктора Ющенка?

– Проблема у тому, що позиція, що висловлена в цьому листі, не є нова ні для ООН, ні для її країн-членів. Ця позиція лише підтверджує агресивність нашого сусіда у своїх оцінках та баченнях. Головне те, що такою позицією Росія шкодить в першу чергу собі. Тому що в сучасних міжнародних відносин сила перестає бути фактором, який може вплинути на ситуацію. Це може зробити лише діалог та співпраця. А ті, хто на перший план ставить силу, лише показують свою слабкість та відштовхують від себе людей.

– Чи не здається вам, що такий агресивний тон з боку Росії грає на руку Україні в тому сенсі, що гуртує навколо нас інші держави, які також бояться агресії з боку Москви?

– Коли поряд живе сусід, який дозволяє собі недружні вислови, — це ніколи не грає на руку. Звичайно, довкола нас об’єднуються солідарні з нами держави, але це відбувається не проти когось, а для того, щоб заохотити Україну іти шляхом правової держави з прозорою зовнішньою та внутрішньою політикою, яка спрямована на гуманітарні цінності.

– Чи відчувається у вашій повсякденній роботі в Нью-Йорку з російськими колегами та напруженість, що зараз існує в україно-російських відносинах?

– Будь-яке привнесення напруженості в дипломатичній сфері не є конструктивним моментом, який дозволив би вести діалог. Тому українська сторона уникає будь-якого напруження, пори те, що нам його нав’язують. На агресивне ми завжди відповідаємо творчим – запрошуємо до діалогу.

– Володимир Хандогій заявляв, що в Нью-Йорку зустрінеться з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Які питання будуть на порядку денному?

– Дипломати повинні постійно підтримувати діалог незалежно від стану міждержавних відносин. З Сергієм Лавровим будуть обговорювати питання двосторонніх відносин, зокрема, підготовка до двосторонньої міжурядової комісії, засідання якої заплановано на осінь цього року, та розмежування морських просторів між Україною та Росією.

– А чи в МЗС не розглядали можливість зустрічі Ющенка з Медведєвим у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН?

– Ми розглядаємо можливість зустрічі з російською делегацією на різних рівнях.

– Тобто зустріч українського та російського президентів в ООН цієї осені не виключена?

– Так. Це гарний формат та гарне місце, яке не переобтяжене територіальністю. Ті, хто хочуть шукати діалог та порозуміння, завжди знаходять для цього час. Наразі йдуть переговори щодо уточнення місця та часу зустрічі з різними делегаціями, у тому числі з російською.

– Який порядок денний пропонується на можливу зустріч Ющенка з Медведєвим? Якщо такий порядок денний ще не пропонувався, то які питання можуть підняти під час своєї зустрічі український та російський президенти?

– Постійне представництво внесло пропозиції до порядку денного можливої зустрічі керівників української і російської делегацій в межах своєї компетенції, тобто з огляду на пріоритети наступної 64-ї сесії Генасамблеї ООН, де є спільні інтереси, включно з тими, де наші позиції протилежні. Що ж стосується порядку денного двосторонньої співпраці, то нагальність вирішення багатьох проблем диктує саме життя і імператив вибудовувати рівноправні взаємовигідні добросусідські відносини.

– В інтерв’ю журналу “Главред” Володимир Хандогій заявив про те, що українська сторона шукає можливості для організації зустрічі Віктора Ющенка з Бараком Обамою в Нью-Йорку цієї осені. На якому етапі ця робота? Наскільки імовірна ця зустріч?

– У переговорному процесі нема етапів – є лише початок, кінець і сам переговорний процес (сміється). Графік американського президента під час заходів в ООН буде дуже напруженим, але ми сподіваємось, що цього року, як і раніше, буде знайдено можливість для такої зустрічі. У значній мірі це питання технічне та організаційне.

– Що Київ запропонував Вашингтону обговорити, якщо зустріч Ющенка з Обамою все-таки відбудеться ближчим часом?

– Питання порядку денного можливої зустрічі президентів України та США не є в прямій компетенції Постійного Представництва за виключенням тематики ООН, де у нас є спільні інтереси в галузі нерозповсюдження ядерної зброї, прав людини, сталого розвитку тощо. Але впевнений, що порядок денний формуватиметься в контексті підписаної у грудні минулого року Хартії про стратегічне партнерство та домовленостей, досягнутих в ході нещодавнього візиту в Україну віце-президента США Джозефа Байдена.

Юрій ОНИШКІВ