Вік і стаж — вгору, пенсії — вниз

Яка пенсійна реформа, насправді, потрібна Україні? — Головним завданням має бути перехід від однорівневої державної солідарної системи до трирівневої — на додаток до державної солідарної запровадити накопичувальні: другого рівня — корпоративну і третього рівня — особисту.

Що ж нам підкинули у вигляді “пенсійної реформи” і вже проголосували у ВР в першому читанні?

Поглянемо на основні позиції, які стосуються умов виходу на пенсію:

— підвищити пенсійний вік для чоловіків — державних службовців до 62 років;

— підвищити пенсійний вік для жінок, які отримують пенсію відповідно до загального закону з 55 до 60 років починаючи з 1 вересня 2011 року;

— підвищити вік для жінок для одержання державної соціальної допомоги з 58 до 63 років;

— підвищити тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок з 20 до 30 років та для чоловіків з 25 до 35 років;

— підвищити мінімально необхідний страховий стаж для одержання пенсії за віком з 5 до 15 років;

— збільшити необхідну вислугу для призначення пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам з 20 до 25 років.

А тепер поглянемо на основні позиції, які стосуються нарахування пенсії:

— обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму;

— зменшення розміру пенсії з 90 до 80 відсотків заробітної плати державних службовців;

— натомість недоторканість пільгових пенсій, — було вже біля десяти рішень Конституційного Суду України про те, що обмежувати пільгові пенсії не можна.

І кожного разу КСУ давав ці тлумачення то пенсіонерам-суддям, то пенсіонерам-прокурорам, то пенсіонерам-нардепам, які розхвилювалися щодо свого утримання.

Ну, не можна зменшувати пільгові пенсії і все — це “неконституційно”.

Ну а де ж багаторівнева пенсійна система?

У проекті сказано: “запровадити ІІ рівень пенсійної системи... починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду”.

Тобто, можна було написати, “тоді коли на горі рак свисне”. А найцікавіше в цьому ІІ рівні, що: “адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиметься Пенсійним фондом України”.

Тобто гроші з ІІ рівня все одно йдуть в загальний котлован ПФУ, де як відомо, проценти на пенсійні внески не нараховуються. Це означає, що нівелюється сам сенс ІІ рівня, адже він полягає у можливості людині накопичувати свої пенсійні внески на індивідуальному рахунку, на який нараховується відсоток, як на звичайний банківський.

А у вітчизняній пенсійній “реформі” виходить, що і І солідарний рівень і ІІ рівень, який ще й невідомо коли запровадиться, надходить до ПФУ, де вартість внесків знецінюється реальною інфляцією, яка в Україні має звичку щороку обраховуватись двозначною цифрою.

А де ІІІ рівень пенсійної системи?

А ніде, про третій рівень у “реформі” взагалі не йдеться.

То який же ефект від цієї “пенсійної реформи”?

Як сказано у Пояснювальній записці до законопроекту вже проголосованого у першому читанні: “реалізація проекту акту дозволить зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду в 2011 році на 211,6 мільйонів гривень. Передбачається, що при прийнятті законопроекту зменшення видатків солідарної системи пенсійного страхування в 2012 році складе 2,5 мільярдів гривень”.

Тобто, весь шум-гам і значне погіршення пенсійних умов для майже всіх категорій пенсіонерів зроблено заради економії для Пенсійного фонду трохи більше 1% його витрат.

Такий “ефект” може задовольнити лише МВФ, якому не потрібні в Україні реформи як такі, а потрібне лише скорочення дефіциту нашого бюджету, щоб з нього можна було повернути надані кредити вже з відсотками.

Тобто, наші “реформатори” своє головне завдання виконують — кредити дадуть, їх можна буде гарно “розподілити”, а розплачуватись за все це будуть платники податків та пенсіонери...

Не приховують своїх цілей й самі автори пенсійної “реформи”, бо в тій же Пояснювальній записці у пункті 2 визнають: “Метою проекту акту є створення умов для подальшого удосконалення системи пенсійного забезпечення пенсіонерів та повноцінного впровадження багаторівневої пенсійної системи в Україні.”

Тобто, це не пенсійна реформа, а лише заходи із зменшення дефіциту Пенсійного фонду, і не більше.

Заходи, зроблені за рахунок збільшення віку і стажу, та зменшення самих пенсій — “просто і геніально”.

Андрій НОВАК, голова комітету економістів України