Суднобудування — у фарватер науки

Проект відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.

Навчали студентів, і паралельно “рухали” науку....

Проект науковців НУК звернув на себе увагу ще у процесі його розробки. Понад двадцять років суднобудування, можна сказати, “трималося на мізках” колишнього Союзу. І враз — результати приголомшили: це була перша грандіозна наукова робота за всю історію незалежної України, яка одним змахом підняла на найвищу планку інтелектуальні кадри суднобудівної галузі.

Експерти — члени Комітету з присудження Державної премії України, “не для протоколу” зазначали, мовляв, десь “за океаном”, щоб зважитися на такі серйозні дослідження, залучаються численні наукові підрозділи. У нас комплексні унікальні дослідження розробив і втілив колектив із десяти осіб. Зокрема, за участю доктора технічних наук, професора, ректора університету Сергія Рижкова; доктора технічних наук, професора, проректора з наукової роботи, завідувача кафедри електрообладнання суден Володимира Блінцова; доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри зварювального виробництва В’ячеслава Квасницького; доктора технічних наук, професора, директора інституту комп’ютерних та інженерно-технологічних наук Костянтина Кошкіна; доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та проектування суден Валерія Некрасова; доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри морського приладобудування Юрія Жукова; доцента Юрія Солоніченка; доктора технічних наук, професора, генерального директора ТОВ “Морське інженерне бюро” Геннадія Єгорова; доктора технічних наук, академіка НАНУ, заступника директора Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України Ігоря Крівцуна; кандидата технічних наук, генерального директора ДП “Класифікаційне товариство Регістру судноплавства України” Володимира Cеврюкова.

Ректор Сергій Рижков (керівник наукового колективу) зазначив “Голосу України”, що для кожного з його колег ці останні чотири роки були періодом колосальної праці. Це була безперервна ланцюгова реакція сплетінь досліджень та знахідок в одне ціле. Крім того, ніхто нікого не звільняв від викладацької (чи іншої основної) діяльності: навчали студентів, і паралельно “рухали” науку, розуміючи, що для України їхні розробки претендують на загальнодержавне, а також світове значення.

Суднобудівна галузь, за словами Сергія Сергійовича, досить специфічна. Акумулюючи у своїй продукції здобутки суміжних галузей промисловості (машинобудування, металургії, електротехніки і т. д.), суднобудування одночасно стимулює розвиток цих галузей. З одного боку, воно є індикатором рівня розвитку економіки держави, а з другого, стимулюючою ланкою економічного розвитку.

Створення одного робочого місця у суднобудуванні сприяє появі 4—5 робочих місць у суміжних галузях. Враховуючи цю особливість, великими перепонами для колективу не один раз ставав правовий нігілізм у суднобудуванні. Колектив НУК вдячний за порозуміння та підтримку народному депутату України Володимиру Наконечному, з ініціативи якого Верховна Рада ухвалила Закон України “Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості” (який набрав чинності з  1 січня 2013 року).

З чого потрібно перелицьовувати галузь?

Проект має на меті розв’язання важливої науково-технічної проблеми: розробка наукової, методологічної, технологічної, конструкторської основи для створення та серійного виготовлення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки на українських суднобудівних підприємствах. І цього вдалося досягти.

У розмові з кореспондентом “Голосу України” один із співрозмовників зауважив: “Для того, щоб претендувати на Державну премію України, нам потрібно було вивернути назовні незавидний стан усієї галузі”. Мовляв, досі вітчизняне суднобудування трималося на уламках наукових досягнень учених-попередників, які представляли майже всі союзні республіки. Ще в перші роки незалежності Україна мала виробити наукове бачення власних шляхів відродження та подальшого розвитку галузі. Якби це сталося раніше, набагато легше вдалося б долати проблеми.

Миколаївські учені фахово обґрунтували потенційний попит на створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки для України, а також важливість науково-технічної проблеми розробки наукової, методологічної, технологічної, конструкторської основи для створення та серійного виготовлення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки на українських суднобудівних підприємствах.

Що нового

— Унікальність проекту полягає в тому, що вперше було реалізовано нову методологію проектування та конструювання суден на основі теорії ризику і новітніх комп’ютерних технологій;

— розроблено та освоєно сучасні технології побудови суден, що забезпечують їх конкурентоспроможність на світовому ринку;

— забезпечено високий рівень екологічної безпеки під час побудови та експлуатації суден;

— створено нові засоби океанотехніки — телекеровані підводні апарати для вивчення й освоєння морського шельфу та для моніторингу технічногостану морських і портових інженерних споруд;

— реструктуризовано вітчизняні суднобудівні підприємства відповідно до сучасних світових тенденцій та вимог;

— на основі отриманих результатів побудовано сучасні світового рівня універсальні транспортні судна та засоби океанотехніки.

Наука — вітрила суднобудівної галузі

Керівник наукового проекту “Створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки” Сергій Рижков наголосив, що висунення результатів колективної наукової діяльності на здобуття Державної премії України для них не було самоціллю.

— Ми хотіли звернути увагу всіх, що розмови про кризу в суднобудуванні перебільшені, — зазначає він. — Наука має досягнення, та вони залишаються незатребуваними. Передова думка не повинна припадати пилом, її повинні вихоплювати з-під рук ученого. Знаєте, це дуже пригнічує науковця, якщо суспільство та держава не помічають досягнень, не застосовують їх своєчасно.

— Як виникла ідея обрати саме цю наукову тему? Хто ініціював утілення проекту?

— Питання про оформлення роботи з напряму суднобудування на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки у нашому університеті виникло десь чотири роки тому, коли я прийшов на посаду ректора. Ані держава, ані міністерські структури не давали нам офіційного запиту на цей загальнонаціональний проект. Однак ми бачили, що у нас та у наших партнерів є дуже багато цінних наукових доробок, за кресленнями яких у різних країнах світу в останні роки побудовано не одне сучасне судно. Тому й народилося рішення систематизувати усі окремо взяті результати в одну цілісну роботу, яка б відібрала найцінніші зерна наукової діяльності університету майже за 20 років. Ми прагнули, щоб це стало науковим фундаментом для створення вітчизняної моделі розвитку суднобудування. Отже, цей проект узагальнив досвід дев’яти докторських дисертацій та близько 30 кандидатських дисертацій учнів наших вчених.

— Напевне, це був непростий підхід — бажання об’єднати напрямки і галузі, які, на перший погляд, мають зовсім несхожі наукові вектори...

— Його унікальність полягає у тому, що лише зібравши воєдино передову думку в галузях проектування, екології, зварювання, розробок для створення засобів океанотехніки (підводних роботів), можна скласти повне уявлення про можливості, цілі й завдання суднобудівної галузі. Зверну увагу, колектив двічі пропонував свої результати на Державну премію України. Так, у 2009 році ми пройшли перше випробування. У 2011 році, після додаткового корегування напрямку проекту за темою “Створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки”, знову висунули його проект для присудження державної відзнаки.

— Чи були аналоги таких наукових досліджень за радянських часів?

— Ані за Союзу, ані за роки незалежної України подібних проектів не розробляли і не втілювали. І взагалі, останні премії у галузі суднобудування, які стосувалися проектування суден та їх будови, на теренах СНД мали місце майже 40 років тому.

Нас зацікавила ця тема ще й тому, що результатами своєї роботи ми хотіли довести: якщо у суднобудуванні існують унікальні наукові проекти, то існує і сама галузь. Це означає, що в Україні нині є сильні наукові кадри, є і сучасні конструкторські бюро, у яких проектуються сучасні кораблі, є суднобудівні підприємства, де ці кораблі можуть побудувати. Експерти, які приїжджали до нас із Державного комітету з науки та техніки, мали можливість у цьому пересвідчитися на місці. Згодом, під час таємного голосування, наша робота отримала одну з найбільших кількість балів.

Я багато разів бував у Китаї, бачив їхні суднобудівні заводи. Вони будують кораблі майже ні на чому. За короткий час це підприємство вже будує балкери, інші великі судна.

Ми, натомість, маючи такі гіганти, як Чорноморський суднобудівний завод, заводи “Океан”, “Залив”, імені 61 комунара, зовсім мало використовуємо науковий потенціал та виробничі потужності для стабілізації ситуації у суднобудуванні.

Я вважаю науку вітрилами суднобудівної галузі. Відрадно, що після того, як ми отримали цю премію, нашому колезі народному депутату Володимиру Наконечному вдалося вже запропонований законопроект “привести” у Верховну Раду, і підписати його у Президента України. Тепер не втрачаємо надії, що далі для реалізації Закону “Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості” буде ухвалено й інші законодавчі акти — зміни і у Податковий, Митний кодекси, які дадуть змогу новому Закону запрацювати уповні.

— Чи хтось із лауреатів Державної премії України має стосунок до проектування корвету “Володимир Великий”?

— Так, професор, доктор технічних наук Володимир Блінцов, який відповідав за розділ “Океанотехніка”, якраз і надав наукові матеріали, а також розробив проект підводного робота для судна класу “Корвет”.

Безсумнівним успіхом колективної роботи ректор НУК імені адмірала Макарова Сергій Рижков вважає:

— відпрацювання та впровадження сучасних технологій віртуального проектування суден і засобів океанотехніки із залученням професійних команд із різних проектних офісів України, що дає можливість підвищити якість та скоротити терміни проектних робіт майже на чотири місяці;

— запропоновану концепцію побудови суден змішаного плавання (яка уже вісім років поспіль успішно реалізується у будівництві багатоцільових суховантажних суден, танкерів-продуктовозів, залізничних поромів і хімовозів);

— обґрунтування напряму розвитку морського флоту та побудови вітчизняних універсальних транспортних суден внутрішнього та змішаного плавання (річка—море) і морських суден обмежених районів плавання нового покоління;

— створення математичної моделі та алгоритмового забезпечення реорганізації суднобудівних заводів, організації виробництва сучасної судноверфі із застосуванням ефективних технологій складально-зварювального виробництва, що удосконалило процеси побудови суден;

— розроблення сучасних лазерно-плазмових технологій зварювання та обладнання;

— вперше для екологічної безпеки використано новий підхід до очищення викидів суднобудівних підприємств та суден в атмосферу, гідросферу та літосферу за рахунок енергопотенціалу самих викидів; розроблено наукові основи комплексних технологій очистки та утилізації газових, рідких та твердих викидів;

— створення унікальних зразків конкурентоспроможної підводної техніки — ненаселених підводних апаратів, які дають змогу проводити моніторинг і освоєння водних об’єктів, глибин і морського шельфу (це було продемонстровано влітку 2008—2010 рр. на найвищому рівні). НУК є єдиним на теренах СНД, де їх виробляють.

Миколаївська область.

АВТОРИТЕТНО

Сергій РИЖКОВ: “Український морський флот нині у критичному стані: середній вік суховантажних суден — понад 20 років, наливних — майже 20 років, пасажирських — понад 25 років. Третина причального фронту портів має незадовільний технічний стан. Постійної інспекції технічного стану потребують інженерні споруди вітчизняного нафтогазового комплексу на континентальному шельфі Чорного та Азовського морів, оскільки вони експлуатуються вже понад 30 років. Практично відсутні засоби океанотехніки для досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану. За цих умов ми, як представники суднобудівного напрямку української науки, поставили собі за мету розробити теоретичні важелі впливу на ситуацію — запропонувавши для розвитку України, як морської держави, найсучасніші технології створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки. Державна премія за цю колективну наукову роботу свідчить про злободенність запиту на дослідження кораблебудування, як сфери діяльності, а також підтверджує, що втілений науковий проект гідний уваги”.

Що зроблено:

— опубліковано 23 монографії (у тому числі, в Китаї та Росії), понад 600 статей (у тому числі, понад 100 — у міжнародних виданнях), отримано 35 патентів на винаходи, захищено    9 докторських та 30 кандидатських дисертацій;
— розроблено чинні “Правила класифікації та побудови морських суден”, “Правила класифікації та побудови суден внутрішнього плавання”, “Правила класифікації та побудови малих суден”, “Правила класифікації та побудови суден змішаного плавання”, “Правила побудови морських суден з використанням елементів суден-донорів, що експлуатувалися”;
— виготовлено за розробленими проектами новітні судна на світових верфях в Туреччині, Росії, Китаї, Болгарії, Німеччині, Україні.

Економічний ефект від впровадження перевищив 1,3 мільярда гривень.