Друга хвиля кризи: чекайте восени

“Я не розумію такого оптимізму. Чому це раптом усе вирішили, що криза вже закінчилася?” — сказав один з експертів у відповідь на питання, чи погіршиться ще ситуація в Україні.

З'ясувалося, що про позитив та гальмування кризи говорять тільки дві групи людей. Перша — уряд. Друга — банкіри.

І тих, і інших можна зрозуміти. Юлії Тимошенко потрібно дотягнути до виборів, стати президентом, а також добитися максимальної кількості голосів для БЮТ у парламенті.

Банкірам, у яких проблемні кредити навіть при нинішньому курсі складають 30-50%, потрібно елементарно врятуватися від загибелі.

На їхньому боці НБУ, який явно не вимагає показувати всі збитки, і тим самим маскує реальний жах у балансах підконтрольних установ.

Інакше станеться ланцюг банкрутств, і регулятору доведеться відповісти разом з банкірами. Зокрема, за те, що він допустив безконтрольне зростання свідомо проблемних кредитів підприємствам.

Всі інші групи опитаних експертів говорять як є: продовження кризи буде, і наступна хвиля почнеться вже з середини серпня. До тих пір уряд і банки будуть “годувати” клієнтів розповідями про досягнуту стабілізацію та відродження економіки.

Друга хвиля може вилитися у масовий перерозподіл власності за борги, банкрутства банків і компаній, ріст безробіття, девальвацію гривні, неплатежі та бартеризацію економіки, погіршення наповнення бюджетів, побудову боргової піраміди урядом, націоналізацію, поновлення мораторію на повернення депозитів, обвал фондового ринку до рівня початку 2009 року і нижче.

Всі ці явища уже присутні, однак, вони можуть підсилитися. У радикальному варіанті можливі навіть соціальні потрясіння.

“Багато буде залежати від поведінки суспільства. Діапазон — від втрати незалежності країни до повної зміни управлінського прошарку суспільства”, — підкреслив віце-президент та інвестиційний керуючий Foyil Asset Management Ukraine Дмитро Мошкало.

Експерти розійшлися лише щодо назви хвилі: вона “друга” чи якась інша? Економіст Astrum Investment Management Олексій Блінов переконаний, що такий поділ дуже умовний.

“В українській економіці вже чітко простежуються дві хвилі. У серпні 2008 року — січні 2009 року обвалилися експортоорієнтовані галузі — металургія та машинобудування. А у 2009 році їх “наздогнали” роздріб і сфера послуг. А ще ж була “мінус перша” хвиля. У червні 2008 року через перегрів економіки “пішла в мінус” орієнтована на внутрішній ринок харчова галузь”, — відзначив експерт.

Втім, сам факт наближення наступної хвилі кризи експерт не спростовує.

Вони кажуть, що вже все

“Стабілізація курсу та зміцнення гривні — це перші ознаки, на мій погляд, оздоровлення економіки”, — сказала прем'єр Юлія Тимошенко 15 травня.

Вона зазначила, що курс національної валюти поступово повертається “до своїх колишніх позицій, це, безсумнівно, тішить і говорить про оздоровлення економіки України”.

16 травня віце-прем'єр у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря під час інвестиційної презентації України у Великобританії заявив, що економіка держави поступово виходить з кризи.

“Підсумки січня-квітня засвідчили, що попри погіршення основних умов розвитку зовнішнього середовища, українська економіка витримала шоки світової кризи і досить швидко адаптується до них. Це в тому числі пов'язане з реалізацією чіткої антикризової програми уряду”, — розповів він.

На підтвердження цієї тези Немиря навів дані про уповільнення скорочення обсягів промислового виробництва за підсумками січня-березня, розповів про позитивні тенденції у зовнішній торгівлі, “заспокоєння” валютного ринку й уповільнення інфляції.

21 травня Тимошенко вже заявила представникам бізнесу, що в Україні почалася “м'які стабілізація” ситуації в економіці.

“Сьогодні ми перейшли у стадію м'якої стабілізації. Падіння у головних галузях зупинилося, у багатьох секторах є м'яке, але впевнене зростання”, — сказала Тимошенко.

За її словами, на світових біржах припинилося падіння цін на продукцію, яку експортує Україна. Крім того, банківська система одержала назад частину депозитів, які люди забрали під час кризи.

“Дай боже, щоб ще три-чотири місяці ми зупинилися на позиції стабілізації, щоб нічого не змінилося в курсах, а після цього розпочнеться підйом”, — пообіцяла Тимошенко.

На тлі такого оптимізму уряд з усіх сил ховає інформацію про реальне падіння виробництва в Україні. Статистика ВВП ховається з початку 2009 року.

Тільки з даних НБУ, який розраховує Індекс виробництва базових галузей, стає зрозуміло: ВВП у квітні 2009 року впав на 29,7% порівняно з квітнем 2008 року. Найглибший обвал спостерігається у металургії, будівництві та машинобудуванні.

В жахливому стані бюджетна сфера — єдина опора економіки в умовах кризи. Дивовижне явище: економіка “схудла” на третину, але з початку 2009 року Мінфін, Держказначейство, Податкова і уряд регулярно рапортують про перевиконання держбюджету за доходами.

Розумно це можна пояснити тільки зменшенням “тіньового” сектора. Однак насправді це перевиконання “намальовано” за рахунок заліків, невідшкодування ПДВ, зменшення плану, авансового збору податків і емісії НБУ.

Колись бюджетоутворююча НАК “Нафтогаз України” перетворилася у бюджетопоглинаючу.

Щоб відстрочити банкрутство, уряд звільнив її від податків на п'ять років і схвалив чергову субсидію на 18,6 мільярда гривень. Звідки з'являться ці гроші, незрозуміло. Навіть на фінансування основних соціальних статей Кабміну довелося брати позику у МВФ.

У такій ситуації розмови про відновлення економіки виглядають дивними. Лише один політик визнає, що криза в Україні продовжиться. 20 травня екс-керівник Нацбанку Арсеній Яценюк спрогнозував третю хвилю економічної кризи у вересні 2009 року.

“Я вважаю, що перспективи української економіки дуже гарні, і ми крок за кроком самостійно будемо виходити з цієї кризи. Її третю хвилю ми очікуємо у вересні. Як правило, вересень — найактивніший місяць щодо купівлі іноземної валюти”, — сказав Яценюк.

Він назвав ще одну причину загострення кризи: відкриття “нового політичного сезону”, який зазвичай теж починається у вересні. Кредит МВФ політик назвав лише тимчасовим заходом, але зауважив, що жити з ним буде легше.

Чому буде друга хвиля

Можливо, так працює пропаганда. Травневе дослідження Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна показує: занепокоєння українців у зв'язку з кризою не зростає. І навіть навпаки.

У порівнянні з жовтнем 2008 року, нині у суспільстві спостерігається спокій. Число тих, хто бачить поліпшення в економіці, зросло з 0,8% до 10,7%.

Тих, хто бачить стабільність, також стало більше — 22,4% замість 9,1%. Ця цифра зросла за рахунок зменшення числа песимістів. Хоча сам факт кризи не заперечують 84,3% опитаних.

“Люди ще не зрозуміли, що значить втратити третину економіки. Зараз вони проїдають заощадження і навіть платять з них за кредитами. Але за кілька місяців відкладені гроші закінчаться, а відновлення економіки відбудеться через кілька років”, — підкреслив ризик-менеджер одного з найбільших українських банків.

Віце-президент та інвестиційний керуючий Foyil Asset Management Ukraine Дмитро Мошкало зазначив, що монетарні методи боротьби з кризою, які застосовуються сьогодні, наразі безплідні.

“Єдине досягнення — ми начебто відтягнули фінансовий сектор від прірви банкрутства. “Начебто”, бо під контроль взято тільки один з напрямків — іпотеку і похідні папери. Однак ситуація із споживчим та корпоративним кредитуванням доволі складна”, — сказав він.

На думку Мошкала, глобальне падіння споживання спричиняє скорочення виробництва, що, в свою чергу, призводить до зростання безробіття і нового витка падіння.

Вихід експерт бачить у перерозподілі державних ресурсів через банки безпосередньо у корпоративне та споживче кредитування. Але банки ці гроші “не пускають”.

“Збільшувати кількість “поганих” активів можуть лише держбанки, і то у випадку прямої вказівки уряду. А перехід ключових фінансових гравців з приватних рук у держвласність затягується. Отже, коли пройде ейфорія від “врегулювання” кризи накачуванням готівки, у вересні розпочнеться друга хвиля. Вона буде гіршою, ніж перша, бо розвиватиметься на тлі потужної інфляції, незбалансованого бюджету, відсутності сильної влади, нездатності провести непопулярні реформи”, — сказав Мошкало.

Економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов бачить можливе джерело проблем у бюджетній сфері та банківській системі.

“Вже нині маємо жорсткий дефіцит у бюджетній системі, незважаючи на закритість інформації. Недофінансування видаткових статей дасть про себе знати у формі нових галузевих протестів або аварій на об'єктах інфраструктури. У зоні ризику — комунальна інфраструктура, адже криза не зменшила споживання цих послуг, на відміну від, скажімо, вантажоперевезень”, — вважає він.

Блінов зазначив, що про нормалізацію в українській економіці говорити ще зарано. Особливо з огляду на жалюгідний стан зовнішніх ринків і стабільно глибокий економічний спад.

“Якщо мова про економіку, то “нормалізація” звучить досить умовно. Зараз відбулося уповільнення інфляції та стабілізація з подальшим зміцненням гривні, яка зупинила відтік коштів населення з банківських депозитів. У той же час, промислове виробництво у квітні впало, й суттєвих покращень у реальному секторі не спостерігається. Все більше компаній починають процес реструктуризації заборгованості”, — розповіла аналітик компанії “Ренесанс Капітал” Анастасія Головач.

За її словами, для підйому економіки України, в першу чергу, необхідно пожвавити попит на металургійну продукцію на світових ринках. Базовий сценарій “Ренесанс Капіталу” передбачає їх відновлення у другій половині 2009 року.

Важливу роль для подальшого розвитку економіки матиме співпраця з МВФ і Світовим банком, а також розробка дієвих програм підтримки банківської системи і конкурентоспроможних галузей економіки.

Крім того, нормальне функціонування економіки неможливе без відновлення банківського кредитування, хоча б для фінансування оборотного капіталу.

Втім, екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко, який відповідав за валютний ринок, вважає: Україна рухається від фінансової кризи до системної. Для неї характерні непрацююча економіка та банківська система, а також криза платіжного балансу.

“Ще восени 2008 року було очевидно, що рятувати треба не фінансовий сектор, а економіку. Допомагаючи підприємствам, ми стабілізували б ситуацію у банківській системі. Сьогодні ж маємо справу з неминучою помстою економіки за зупинку кредитування. Виходить замкнене коло: нема кредитування — погіршився стан підприємств — погіршилися активи банків — НБУ не допомагав банкам, а уряд не провів рекапіталізацію”, — підкреслив він.

На думку Яременка, подальша девальвація гривні неминуча через стан торговельного та платіжного балансу, а також високих платежів за газ. Нинішнє зміцнення гривні він не вважає ревальвацією, тому що базових передумов для цього немає.

“Гривня зміцнюється за рахунок того, що валюта не затребувана непрацюючою економікою. Нема попиту ні для імпорту, ні для погашення зовнішніх запозичень. Парадокс у тому, що імпорт падає, але ми не створюємо імпортозамінні виробництва. Внутрішнє виробництво не працює. Тому пройде час, а імпорт все одно залишиться. Зате експорт продовжить падати”, — вважає Яременко.

Банкам буде ще гірше

Окреме джерело проблем — банківська система. За підсумками травня, там нібито почалося поліпшення. Після скасування мораторію населення не стало забирати свої депозити. Більш того, з початку червня надходження грошей склало 3,4 мільярда гривень.

“Безумовно, позитивні зрушення вже спостерігаються: припинився відтік депозитів, відновилася ліквідність банківської системи, що позитивно позначилося на зниженні ставок на грошовому ринку. Однак основним джерелом ліквідності у банківській системі зараз, очевидно, залишається рефінансування НБУ. За січень-квітень регулятор видав близько 30 мільярдів довгострокового рефінансування в рамках програм фінансового оздоровлення банків. У таких умовах можлива деяка активізація кредитування, хоча і дуже вибіркова”, — відзначила Анастасія Головач.

А ще НБУ відзвітував, що за підсумками травня вперше з початку 2009 року банки спрацювали з прибутком. Це сталося завдяки реструктуризації частини кредитів. У травні банки віднесли на резерви в п'ять разів менше грошей, ніж у квітні.

Теоретично, це говорить про зменшення відсотка проблемних позик. Однак, за неформальним оцінками самих банкірів, “проблемка” не зменшується, а просто переоформлюється, і тому виглядає краще.

“Незважаючи на деяку стабілізацію, ситуація в банківській системі напружена. Нацбанку доведеться прискорити реструктуризацію системи, і падіння установ стане неминучим. Це збільшить навантаження на систему компенсації вкладів та продовжить кризу довіри до кінця 2009 року. При цьому економіка залишається дуже обмеженою у доступі до кредитів, що не дозволяє говорити про економічне зростання і у 2010 році”, — зазначив Олексій Блінов.

За словами менеджера одного з банків, що ще на початку 2009 року фінансові установи масово давали кредитні канікули проблемним боржникам. Звичайний термін — півроку, за які ті повинні були платити лише відсотки, без основної суми позики.

Однак у серпні ці канікули закінчаться, тоді як реального поліпшення якості активів не сталося. Тоді ж прогнозують чергову девальвацію гривні, у зв'язку з чим знову зросте відсоток “відмовників”.

У особливій групі ризику — великі банки. В одних — висока частка проблемних кредитів населення, в інших — занадто багато позик видано з одночасними “відкатами” менеджменту.

27 травня президент індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд визнав, що проблема поганих кредитів не знята з порядку денного.

“Нова хвиля банківської кризи ліквідності буде пов'язана з ростом неповернення кредитів, і чекати її варто вже восени 2009 року. Зрозуміло, що в таких умовах кредитування реального сектора економіки не буде”, — сказав він.

Сергій ЛЯМЕЦЬ