Дадуть чи так і поїдуть?

Учора на українську землю в районі аеропорту “Бориспіль” нареші ступила делегація Міжнародного валютного фонду. Вашингтонських кредиторів з нетерпінням чекають на берегах Дніпра вже давно. Можна сказати, що починаючи з березня нинішнього року, коли місія Фонду, що працювала в цей час у Києві, вирішила не надавати черговий третій транш кредиту “стенд—бай” (перші два у розмірі відповідно 2 та 1,6 млрд. доларів ми отримали у липні та грудні минулого року). Таким чином вісім наступних траншів, що в сумі з уже виданими мали становити близько 16 млрд. доларів, опинилися під дуже великим питанням.

Два нюанси, які стали каменем спотикання між владою та МВФ навесні, — пенсійна реформа та низькі тарифи на газ для населення. З того часу Кабмін та Верховна Рада успішно проштовхнули так звану пенсійну реформу, яка, втім, задовольнила вимоги кредиторів: останні наполягали, аби пенсійний вік для жінок збільшили із 55 до 60 років. Єдиною перепоною у діалозі залишився “дешевий” газ. Влада побоялася йти на непопулярний крок, а МВФ у свою чергу скасував свій візит, раніше запланований на 29 серпня. Інші дрібні нюанси, як—то вимоги Фонду щодо зменшення дефіциту “Нафтогазу”, скасування обов’язкового викупу Нацбанком облігацій у капіталі банків, не вважаються принциповими.

Тож, оскільки вартість газу досі не підвищили, а місія таки прибула до Києва, можна подумати, що команда Миколи Азарова “дотиснула” непоступливі грошові мішки з—за океану. Є сподівання, що кредит не просто дадуть, а об’єднають два, які Україна раніше пропустила. Таким чином, наша держава отримає 3 млрд. доларів. Український Прем’єр упевнений у своїй правоті і, судячи з його слів, відступати не планує. “Люди не згідні (на підняття тарифів), тому ми будемо говорити МВФ, що ми виконали всі вимоги, які вони перед нами ставлять... Але ж є межа!” — емоційно прокоментував Микола Янович тиск з боку фінансистів.

“Тузом у рукаві” українська влада вважає нібито надуспішні перемовини з Москвою щодо зниження вартості російського палива. “Для чого підвищувати тарифи, якщо ми знизимо ціну газу?” — свого часу сказав Прем’єр. Як відомо, українська влада очікує домогтися знижки від “Газпрому” вже до кінця жовтня. Чи зуміє вона переконати місію Фонду, що Москва у них “в кишені”, ми побачимо вже найближчими днями: найдалі до 4 листопада, коли перебування делегації МВФ добіжить кінця.

Влада і аналітики по—різному ставляться до оцінки необхідності цього кредиту. Причому акценти суттєво змінилися останнім часом, коли значно погіршився платіжний баланс. Адже 3 млрд. доларів, які ми теоретично можемо отримати, пішли б на поповнення валютних резервів Нацбанку. “НБУ опублікував дані про те, що й у вересні він продовжив втрачати свої золотовалютнi резерви. Відтік готівкової валюти становив 1 млрд. 800 млн. доларів, дефіцит платіжного балансу, який довелося покривати за рахунок валютних резервів, уже становить 2 млрд. доларів. Це перекриває все, що накопичено за вiсiм місяців, та ще й зменшуються валютні надходження”, — прокоментував ситуацію фінансовий експерт Віктор Суслов.

Що ж стосується підняття вартості газу, то аналітик ставиться вкрай скептично до готовності МВФ робити крок назад. “Ми ж прописали цей пункт у договорі в 2010 році. Якщо не хочемо його виконувати, то навіщо підписували?” — логічно зауважує Суслов. Ще один фактор, який грає не на боці України, — політика. Хоча Фонд ухвалює рішення на основі голосування всіх членів, але вирішальне слово залишається за США, які мають право вето на будь—яке рішення. Сьогоднішні стосунки України з Америкою, та і Європою, трохи охололи...

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ