Уряд України готовий до сценарію, за якого надання фінансової допомоги нашій країні з боку США буде зупинено. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“До нього ми готові. Але я думаю, що до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України. Тому ми вважаємо, що про цей сценарій рано говорити, тому що він може бути неприємним”, — сказав Марченко.
Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний, у свою чергу, висловився з цього приводу оптимістичніше: “На цей рік знаємо, як діяти, на наступний рік ми розуміємо, як діяти. Важливо, щоб у центрі розуміння залишалася стійка взаємодія з МВФ”.
Проте, жодної конкретики в словах Пишного також не виявилося, а тому можна лише гадати, у чому полягає “план Б” української влади на випадок припинення американської допомоги, який, судячи з сказаного міністром фінансів, нічого доброго українським громадянам не обіцяє.
“Шатдаун” для України
Однак чому в принципі постало питання про припинення фінансування нашої країни з боку США, адже американці не втомлюються повторювати, що мають намір допомагати Україні стільки, скільки потрібно?
Сполучені Штати справді не відмовляються нам допомагати, але з реальним наданням фінансування останнім часом виникли проблеми. Вони пов'язані з внутрішньополітичною ситуацією в США, а саме — з протистоянням демократів і республіканців у Конгресі. Прихильники екс-президента Дональда Трампа в Республіканській партії все частіше ставлять під сумнів доцільність виділення Україні багатомільярдних сум, які, за їхніми словами, були б не зайвими для пересічних американців.
Ситуація ускладнюється загрозою “шатдауну” — так у США називають припинення фінансування держапарату. У листопаді Конгрес ухвалив проміжний бюджет, який дозволить розблокувати “шатдаун”, проте виділення допомоги Україні цим документом не передбачено. Президент Джо Байден вже підписав цей закон.
Очікується, що вже на початку наступного року конгресмени повернуться до розгляду закону про федеральний бюджет, але двом партіям знову доведеться шукати компроміс, і як би він не торкнувся фіндопомоги нашій країні.
А з огляду на те, що 2024 рік у США буде передвиборчим (вибори президента США відбудуться у листопаді), ризик того, що війна в Україні піде на другий план, лише зростає.
Варіантів небагато
Таким чином, ситуація справді досить тривожна, і, на жаль, наша країна практично не має важелів для її вирішення.
При цьому треба розуміти, що міжнародна допомога є критично важливою для України, оскільки вона є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту, який у 2024 році має становити 1,57 трильйона гривень.
“Україна очікує на отримання 5,4 мільярда доларів від МВФ, 18 мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС і понад 10 мільярдів доларів від США, а також на додаткову бюджетну підтримку від Японії, Великої Британії, Норвегії, Бельгії, Швеції, Португалії та інших країн-союзників”, — заявив днями прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Як бачимо, запланована допомога США не є найбільшою, проте вона дуже суттєва, і без неї нашій країні буде дуже непросто пройти наступний рік.
І представники влади, і експерти (і українське суспільство загалом) сподіваються, що американці все ж таки подолають свої розбіжності і виділять нам обіцяну раніше допомогу. Але не зайвим буде підготуватися до найгіршого сценарію, в якому грошей від нашого ключового союзника не буде.
За словами засновника First Kyiv Investment Club Івана Компана, при такому розкладі в уряду не так багато варіантів отримання додаткових коштів. При цьому не один із них не є гарантованим.
Зокрема, за його словами, може йтися про залучення прямих іноземних інвестицій.
“Якщо в країну приходять інвестори, вони будують нові підприємства, виробляють продукцію, платять податки. Це збільшує доходи бюджету. Але, думаю, зараз на це розраховувати не доводиться, принаймні, до закінчення бойових дій. Та й навіть якщо припустити, що інвестори прийдуть прямо зараз, це не дасть негайного ефекту”, — сказав експерт у розмові з “Апострофом”.
Ще один спосіб залучення коштів — великий розпродаж державної власності: “Можна продати великі державні активи. Але я не бачу в нашому державному секторі настільки привабливих активів, які дозволили б швидко виручити значні гроші. Хіба що продати частину “Укрзалізниці” або “Енергоатома”. Але такі конкурси вимагають ретельної підготовки. А попередній “вдалий” досвід великої приватизації в Україні не вселяє впевненості, що в цій сфері щось може швидко змінитися на краще”.
Ну і, нарешті, уряд може спробувати залучити кошти за рахунок розміщення державних цінних паперів на міжнародних ринках, проте навряд чи хтось наважиться сьогодні дати нашій країні у позику великі суми грошей, хіба що під дуже високі відсотки, що істотно збільшить і без того велике боргове навантаження.
Надія на внутрішній ресурс
Іншими словами, отримати ззовні кошти, еквівалентні очікуваній допомозі США, практично неможливо.
“Можна якось перерозподілити — взяти більше, наприклад, у Японії, більше вибрати з європейських 55 мільярдів (ЄС запланував 50 мільярдів євро, що становить близько 55 мільярдів доларів, на допомогу Україні у 2024-2027 роках — “Апостроф”), але, в принципі, ззовні не вийде”, — сказав у коментарі виданню інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Тому уряду доведеться шукати ресурсів усередині країни.
“Перше, це непопулярний захід від Нацбанку — друкувати гроші. Непопулярний захід від Мінфіну — це підвищення податків та підвищення тарифів до ринкового рівня”, — каже експерт.
У свою чергу, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин не виключає, що влада може піти на суттєве витрачання золотовалютних резервів, які сьогодні перебувають у дуже хорошому стані і становлять близько 39 мільярдів доларів.
“Цього вистачить на якийсь час, але не дуже надовго”, — сказав він у розмові з “Апострофом”.
Нагадаємо, у 2014 році саме так і вчинив уряд — міжнародні резерви “спалювалися” з величезною швидкістю, і до наступного, 2015 року, їх залишилося лише 7,5 мільярда доларів. Чи наважиться на такий крок влада зараз, сказати вкрай складно.
Також можна припустити, що уряд буде змушений піти на скорочення якоїсь частини бюджетних видатків.
“Фраза міністра фінансів про те, що є запасний план, але суспільство до цього не готове, говорить про те, що можливі дії не будуть простими та безболісними”, — каже Андрій Шевчишин.
Експерт додав, що теоретично можливий і варіант скорочення частини воєнних витрат, але за умови, що військові дії будуть припинені наступного року: “Але зрозуміло, що такі фактори прогнозувати неможливо. І не думаю, що на подібних міркуваннях можна будувати якісь плани”.
Девальвація не за горами
Утім, далеко не факт, що скорочення видатків відбудеться.
“Таких витрат, які можна урізати, немає, вони й так у нас лімітовані. У нас або “соціалка”, або оборона”, - пояснює Сергій Фурса.
Тому найімовірнішими кроками на сьогодні залишаються запуск “друкарського верстата”, а також підвищення податків та тарифів (і, можливо, використання золотовалютних резервів).
Але такі кроки матимуть наслідки. Грошова емісія призведе до девальвації гривні та прискорення інфляції, у зв'язку з чим, швидше за все, макропоказники, закладені до бюджету-2024, доведеться переглядати (курс долара на кінець наступного року закладено на рівні 42,1 гривні, зростання цін — 9,7%).
У свою чергу, зростання тарифів призведе до того, що більшість українців або не зможуть їх оплачувати, або після їх оплати у людей залишатиметься значно менше грошей на все інше, зокрема найнеобхідніше.
Ну, а підвищення податків традиційно вдарить, насамперед, по бізнесу, і, зрештою, також призведе до зростання споживчих цін. Крім того, багато підприємств просто не потягне підвищення податків і вирішить зупинити роботу, що лише погіршить загалом ситуацію в економіці.
