Америка і тероризм: навіки разом?

Проте витрати не знижуються. На кожного солдата, який бере участь в Афганській війні, уряд витрачає 694 тисячі доларів на рік, хоча ще чотири роки тому цей показник був нижчим на 200 тисяч доларів.

На початку травня 2011 року президент США Барак Обама заявив, що головного терориста планети знищено. Усама бін Ладен загинув у Пакистані під час операції спеціального підрозділу флоту США.

Вже наступного дня в американському сенаті обговорювали питання про те, скільки грошей виділити на військові потреби та скільки коштував головний терорист Америці.

З доповіді сенатора Емі Беласко випливає, що на пошуки бін Ладена витратили більше 30 мільярдів доларів. Якщо ж врахувати, що саме після терактів 11 вересня 2001 року почалися війни в Афганістані та Іраку, то загальні втрати економіки США становитимуть не менше 1,5 трильйона доларів.

Проте тепер, після смерті терориста, ситуація з військовими витратами буде змінюватися лише в якісному вимірі, бо розміри асигнувань на війну зростатимуть.

Навіть республіканська більшість в палаті представників, вражена вбивством бін Ладена, погодилася виділити армії та флоту на 22 мільярди доларів більше, хоча раніше вона заявляла, що президент-демократ занадто роздув бюджетне фінансування війни з тероризмом, і кошторис треба урізати.

У 2010 році під час узгодження бюджету республіканцям навіть вдалося зменшити військові витрати на 5 мільярдів доларів. Тоді особливо постраждали військові в Іраку, звідки Америка швидко виводить війська.

Зараз про те, щоб зупинитися та перевести подих, ніхто не думає. Вашингтону потрібен результат — знищення всіх осередків світового тероризму. На це він не пошкодує грошей навіть після смерті людини, яка уособлювала цей феномен.

На думку експертів Center of Strategic and Іnternational Study, Білий дім зміг довести усьому світу, що тероризм створив мережі та пустив коріння в багатьох регіонах, і тому треба боротися з ним активніше.

“Тепер США будуть використовувати свої сили для захисту стратегічних інтересів чи проамериканських урядів”, — кажуть у цій організації.

За десять років гонитви за бін Ладеном Америка також отримала два стимули для розвитку власної економіки: війни та нові замовлення для військового комплексу.

Компанії, з якими працює міністерство оборони, отримали більш ніж 300 мільярдів доларів прибутків навіть в час кризи. Однак сама країна більшу частину витрат вписує у власний зовнішній борг, який загрозливо зростає.

25 мільйонів за голову

У листопаді 2002 року список найбільш розшукуваних злочинців ФБР очолив голова терористичної організації “Аль-Каїда” Усама бін Ладен.

Його голову тоді оцінили 20 мільйонами доларів. З того часу ця сума трохи змінювалася і остаточно зупинилася на 25 мільйонах доларів. Інші фігури в списку ФБР були оцінені скромніше — від 100 тисяч доларів до 2 мільйонів доларів.

Проте мало хто сподівався отримати ці гроші, адже лідер терористів добре почувався в Афганістані, який тоді перебував під владою руху “Талібан”.

Тоді американська влада вирішила зробити першу велику інвестицію в пошук свого головного ворога. За 2001-2002 роки на інтервенцію в Афганістан вона витратила 20 мільярдів доларів, одночасно поваливши пануючий режим.

Президент Джордж Буш пообіцяв, що це протистояння буде швидким, потрібно лише знищити терористичну мережу та передати владу народу. Саме тому витрати на всю воєнну компанію, при середній тривалості два-чотири роки, оцінювалися 100-120 мільярдами доларів при належному рівні фінансування.

Однак у 2003 році витрати на пошуки бін Ладена і війну з талібами були зменшені. США уже вторглися до Іраку, і основне фінансування було направлене саме туди.

Афганістан і головний терорист того року отримали американської уваги на 14 мільярдів доларів, а фінансові потоки пішли на Багдад, причому в перший рік війни на ці потреби витратили 53 мільярди доларів.

Наступні шість років Ірак став пріоритетним напрямком витрачання американських військових асигнувань. У 2008 році виплати досягли піку — 142 мільярди доларів.

Це був останній рік президентства Джорджа Буша, і аналітик Center of Strategic and Budgetary Assessments Джон Найтен заявив, що влада намагалася підкріпити виборчі позиції республіканського кандидата Джона МакКейна.

В той же час Афганістан отримував утричі менше коштів, і війна там велася здебільшого за рахунок країн-членів НАТО. Проте 2009 року все змінилося: нова адміністрація вирішила таки залишити Ірак та кинути усі сили на Афганістан.

Війна мереж

За словами міністра оборони США Роберта Гейтса, в 2012 році витрати на боротьбу з тероризмом трохи зростуть, незважаючи на смерть бін Ладена.

Міністр вважає, що тепер ці гроші підуть і на залагодження ситуації на Близькому сході. Хоча Америка і не бере участі в операції проти Муаммара Каддафі, вона не виключає військового втручання в інших країнах, де терористи пустили коріння.

“Боротьба з мережами тероризму повинна стати основним завданням на наступні кілька років. Світовий терор остаточно втратив персоніфікацію, став розвинутим і більш небезпечним”, — вважають в Center of Strategic and Іnternational Study.

З доповідей інституту Гувера випливає, що зараз терористична активність переживає нове піднесення, а самі організації лише згуртувалися перед загрозою знищення. Відтак, боротьба з ними вимагатиме більше грошей і нових методів.

Процес уже почався. Через повідомлення про вбивство бін Ладена непоміченими пройшли новини про призначення нових міністра оборони та голови ЦРУ.

Новим головою Пентагону незабаром стане Леон Панета, який до цього очолював розвідку. А його місце посяде генерал Девід Петреус, який командував військами в Афганістані та Іраку. Майбутній міністр оборони не є кадровим військовим і здебільшого має відношення до спеціальних операцій та диверсійної діяльності.

Не дивно, що бюджет цієї гілки витрат збільшено на 20 мільярдів доларів. Кошти планують вивільнити з інших статей військових витрат. Так, асигнування на новітні розробки та армійське будівництво зменшені на 13 мільярдів доларів.

Все це свідчить про те, що у війні з тероризмом настав час перелому. Вбивство бін Ладена було лише проявом тенденцій, які почалися кілька років тому.

Тепер у цьому протистоянні Америка більше покладається на спеціальні війська, а не на масштабні операції. Проте витрати поки не знижуються. На кожного солдата, який бере участь в Афганській війні, уряд витрачає 694 тисячі доларів на рік, хоча ще чотири роки тому цей показник був нижчим на 200 тисяч доларів.

Це може означати, що уряд планує перекидати туди більш навчених солдатів, які зможуть боротися з терористичними мережами на рівних. Досвід війни в Іраку, кажуть експерти, показує неефективність використання армії проти терористів.

У 2012 році витрати США на оборону становитимуть 703 мільярди доларів — на 50 мільярдів доларів більше, ніж у 2010 році. Війни в Афганістані та Іраку, звідки виводяться війська, до 2017 року будуть коштувати 2,4 трильйона доларів.

Це майже половина суми, яку Вашингтон витратив на Другу світову війну. Чим закінчиться протистояння, поки не відомо, адже більш ніж за трильйон вбито головного лідера терористів, а сама терористична система лише зміцніла.

Олеся СТАРОДУБОВА