У Кременчуцького району відберуть 6 тис. гектарів під новий проект групи Ferrexpo. Ділянка знаходиться за десять кілометрів від Кременчука. Землю відведуть під кар'єри, виробництва, відвали. Все це матиме назву — Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК). Потужність нових копалень більша за існуючі нині в Комсомольську. “Родовища руди завдовжки десять кілометрів. Площа кар'єра планується шість тисяч гектарів. Покладів руди там понад одного мільярда тонн. Їх вистачить на десятки років”, — повідомив генеральний директор Біланівського ГЗК Андрій Рекус на громадських слуханнях в селі Бондарі (Кременчуцький район) минулого вівторка. Підприємство виконуватиме головне завдання із забезпечення сировиною нового електрометалургійного комбінату “Ворскласталь”.
На громадських слуханнях в Бондарях селянам також розповіли, як саме їх будуть виселяти і чому в Кременчуцькому районі після його суцільного перетворення на індустріальну зону покращиться екологічна ситуація.
А передусім людей очікує велике переселення. Разом із Бондарями зникнуть ще десять сіл: Білани, Кияшки, Крамаренки, Заруддя... Одночасно зі зникненням людей вирішаться інші проблеми Кременчуцького району. Представники Ferrexpo обіцяють разом із домівками людей знести і ставок-випарник ЗАТ “Укртатнафта”. “Уся проблема в тому, що запаси залізної руди у Криворізькому регіоні поступово вичерпуються, а тут (показує на підлогу обшарпаного сільського клубу) лежать мільярди тонн сировини”, — пояснив Рекус.
Золоті гори
Першими, хто нібито не постраждає від великого переселення, металурги називають мешканців десяти сіл, яким нині повідомили про відселення. Відселяти пообіцяли не раніше ніж за п'ять -сім років. Але про це стільки разів нагадали, що, здається, тікати звідси треба вже завтра.
Ще при будівництві нових кар'єрів доведеться перенести вбік станцію Потоки і разом з нею полтавську трасу. І на такі умови представники Ferrexpo погоджуються. Єдине, що забудовникам зовсім не подобається — це вимога Міністерства транспорту і зв'язку побудувати новий міст у Кременчуці. Однак будівництво переходу через Дніпро до планів Ferrexpo, схоже, не входить.
Переконувати людей у тому, що все буде добре, гірникам доволі просто. Для прикладу чиновники називають приміські села Пришиб та Салівка, де за рахунок Полтавського ГЗК проклали водопровід і відремонтували школу та клуби.
Однак переселити десяток сіл — справа не така вже проста. Де даватимуть нові квартири мешканцям знесених сел — поки не кажуть. Ймовірно, у приміському селі Дмитрівка, яка опиниться в епіцентрі усіх можливих викидів, Комсомольську та Кременчуці. Більше людей селити фактично нікуди, бо вільної землі для масового переселення у Кременчуцькому районі немає.
Керівник Біланівського ГЗК Рекус стверджує, що прогресу у питанні зникнення сіл вже частково досягнуто. Є попереднє погодження на виділення земельної ділянки, надане у столиці та Полтаві. У самому Кременчуцькому районі розпочато інвентаризацію земель, які планується задіяти під новий промисловий вузол. Останній етап — забудовники з документами в руках звертатимуться до сільської громади, аби її представники вносили свої пропозиції до проекту. Тобто починали готуватися до великого переселення.
Головний аргумент від представників Ferrexpo — досвід відселення людей, які опинилися в зоні розробки Єристівського родовища. Загалом співпраця гірників із селянами району триває вже давно і плідно. Навіть Бондарям сусіди з Комсомольська не пожалкували щебеню, щоб підсипати дороги. Згодом ці підсипані дороги разом з селом зникнуть з карти і залишаться лише у спогадах.
Селяни — не індіанці
Цього разу люди не повірили в благі наміри своїх сусідів з Комсомольська. Громадян уже стільки разів годували обіцянками, що нині вони взагалі нікому не вірять. Так само аргумент про те, що у випадку спротиву мешканців сіл Україна збідніє і буде вимушена купувати залізну руду за кордоном — у залі клубу викликав відвертий сміх і запитання: “Для чого ж тоді продавати залізну руду за кордон сьогодні, аби завтра її везти назад?”.
Звідси й переконання сільської громади, висловлені професором Кременчуцького державного університету й почесним громадянином Кременчуцького району Ганною Капустян: “Нам хочуть зробити клоаку й обіцяють забрати землю — знищити села. Але це наша земля, наші кургани, наша козацька історія і наші кладовища з нашими рідними”. За її словами, мешканці цих десяти сіл не вірять нікому, і представникам Ferrexpo теж. Однак громадяни хочуть жити на цій землі, бачити щодня саме ці поля та ставки і займатися тим, чим займалися все життя. Такі слова сільська аудиторія зустрічає гучними оплесками...
Скопируйте нижеприведенный код в ваш блог.
Статья в вашем блоге будет выглядеть вот так:
Спочатку мешканців Кременчуцького району масово відселять. Потім на приміській території розмістять збагачувальні фабрики, хвостосховища та металургійний комбінат. Так селяни Полтавщини відчують переваги нової індустріалізації.
Пусть прилично заплатят селянам за неудобства и все будет нормально, а то наверняка все на шару хотят.
Насчет речи госпожи Капустян - профессор из университета, наверняка хочет получать заработную плату и пенсию, причем регулярно, однако наверное думает, что деньги в бюджет падают с неба... Чистой воды популизм!!! К тому же уклон на ухудшение экологическое обстановки некорректен, в средние века экология была гораздо лучше, однако люди жили реально меньше. Люди здоровее и продолжительность жизни больше там, где есть возможность получать достойное медицинское обслуживание, где есть нормальное питание (которое зависит от благосостояния каждого), а не от того, что Вы "бачити щодня саме ці поля та ставки і займатися тим, чим займалися все життя"
Что скажете, Аноним?
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
18:40 03 декабря
18:30 03 декабря
18:20 03 декабря
18:10 03 декабря
18:00 03 декабря
17:50 03 декабря
17:40 03 декабря
17:30 03 декабря
17:20 03 декабря
[21:18 03 декабря]
[19:20 03 декабря]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.