Сергій Яременко: “Українцям треба виходити з карнавальної економіки”

То кажуть, що скасували обмеження на проведення операцій на готівковому ринку, але у банківських відділеннях про це навіть не чули. Потім з’ясовується, що відповідну постанову підписали лише через тиждень після того, як її озвучили. То нібито скасували мораторій на зняття депозитів, то він залишається.

А найцікавіше — поведінка НБУ на валютному ринку. Минулого тижня в НБУ заявили, що їх влаштовує курс 7,4-7,5 гривні за долар і намагатимуться стабілізувати його на цьому рівні. За кілька днів перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов заявляє, що економічно обґрунтований курс — 5,6-5,8 гривні, НБУ виходитиме на міжбанк, аби закріпити “позитивну тенденцію” зміцнення гривні. Так чи інакше, але гривня продовжує девальвувати — офіційний курс на середу НБУ встановив на рівні 7,43 гривні за долар. Що відбувається з фінансовою системою країни, ми попросили прокоментувати колишнього заступника голови НБУ, заслуженого економіста України Сергія Яременка.

— Пане Сергію, можете спрогнозувати, як буде розвиватись ситуація з валютним курсом?
— Як можна прогнозувати, як розвиватиметься ситуація, якщо дії НБУ неадекватні? Сьогоднішнє керівництво Нацбанку перебуває в ідеологічному тупику, в який саме себе загнало. Тими методами, якими НБУ вирішує проблеми на валютному ринку, він їх ніколи не вирішить. Зараз стоїть питання, чому керівництво НБУ не подає у відставку? Його не знімають, незважаючи на страшенні провали валютно-курсової, монетарної та інших політик.

— Чому ніхто не ставить питання про відставку Стельмаха?
— Не знаю. Це треба спитати чи то в парламенту, чи то в іншої гілки влади. Ми знаходимось на грані розвалу банківського сектору і національної валюти, а реакції жодної. Може, керівництво країни не зовсім адекватно розуміє глибину кризи, у яку входимо, та її тривалість.

— Наші можновладці неодноразово заявляють, що існуючий курс валют — спекулятивний. З огляду на те, що НБУ не вживає заходів для врегулювання ситуації, виникає питання — хто ж тоді головний спекулянт на валютному ринку?
— Я б не називав це спекуляціями. При невпевненій політиці банку завжди виникають панічні настрої. Коли ні прогнозів, ні якихось конкретних пояснень НБУ не надає, тоді населення починає задумуватись і обмінювати активи на користь того, що вони вважають більш надійним. У даному випадку це вільно конвертовані валюти. А НБУ оголошує війну населенню, вважаючи його спекулянтом. Але у такому випадку він її ніколи не виграє.

— Куди поділись понад чотири мільярди доларів, які виділив МВФ?
— Ці гроші просто “схлопнулись”. Тобто НБУ дав банкам гривню для підтримки ліквідності. Потім ці гривні пішли на купівлю валюти. Помножте в середньому п’ять мільярдів на шість, на сім, і ви отримаєте приблизно ту ж суму в гривнях, яку витратили на придбання валюти. Подальший шлях цих коштів можна простежити і “по кешу”, і по переказах за кордон.

— За кредит від МВФ так чи інакше розраховуватимуться платники податків. Для чого коштом пересічних українців рятувати комерційні банки? Чому б не виділити рефінансування двом державним банкам — “Ощадному” та “Укрексіму”?

— Це значно складніше питання. Треба рятувати усю банківську систему. На двох банках далеко не заїдеш. Якщо всі решта луснуть, то які це матиме наслідки для економіки? Вони ж обслуговують тисячі, десятки тисяч підприємств. Не можна допустити розвалу фінансової системи. Інше питання, якими методами цього досягати. Потрібні інші методи, аніж використовує НБУ. Тільки нинішнє керівництво Нацбанку їх не знає і не може використовувати.
Якщо допустимо до системної кризи, то це буде “ломка” для всіх. Дістанеться і найсильнішим, і іноземним банкам.

— За якими критеріями пересічний українець може розпізнати, чи стабільно себе почуває та чи інша фінустанова?
— Ситуація залежить не від конкретного банку, а від змін макроекономічного середовища, яке душить національну банківську систему в цілому. Це не прокол якогось конкретного банку та його менеджменту. Зараз для всіх банків найнесприятливіші умови: відтік вкладів, курсові різниці, відсутність ліквідності, завищені відсоткові ставки і так далі...

— Як довго триватиме така невизначена ситуація в Україні?
— Фінансова криза у нас перейшла в економічну. А це загрожує новим ударом по банківській сфері. Наслідки поки що прогнозуються дуже небезпечні — велика рецесія, закриття підприємств. Якщо подовжувати думати, що прийняли антикризовий закон, який, до речі, зовсім нічого не вирішив, і думати, що на цьому все закінчилось, то сповзання у цю кризу неминуче. Якщо діяти так як зараз, то ми лише входимо в стопор. Україна інтегрована у світову економіку, і той спад, який спостерігається на Заході, неминуче по нас ударить. Тут важливо подивитись, що ж у нас лишилось з національної економіки, і зайнятись нею. По-суті, і рятувати ж то нічого! Виявилось, ми жили повністю на імпорті, і досі живемо. Завдань багато, серйозних і тривалих. Населенню треба казати, що пора підкочувати рукави і довго виходити з того, що я називаю карнавальною економікою. Погуляли, а тепер пора з гірким похміллям усвідомлювати те, що натворили.

Зіновія ВОРОНОВИЧ