Конституція комусь допомогла

На Луганщині війна проти української мови ведеться постійно, систематично і навіть з використанням останніх “наукових” досягнень (позичених з Валуєвського циркуляру). Але, очевидно, серед правлячої номенклатури немає краю єдності в цьому питанні. Принаймні такий висновок можна зробити з того, як було створено десятий клас з українською мовою навчання у школі №7 міста Рубіжного.

У цій школі два роки поспіль “україномовні” класи після дев’ятирічного циклу навчання розформовувалися, а в десяті класи учні йшли “гризти” науку вже російською мовою. Та в цьому році стався збій. Коли директор школи Ірина Горбушина, як стверджують у своїй заяві батьки деяких учнів, почала вимагати від підопічних терміново писати заяви про прийом їх до 10—го класу (без уточнення, якою мовою вестиметься навчання), прихильники рідної мови утворили ініціативну групу і направили звернення до начальника міськвідділу народної освіти, а також двом обласним депутатам, за іронією долі, — найзапеклішим російським шовіністам.

Що відповіли і чи відповіли народні обранці взагалі, невідомо, а головна рубіжанська освітянка Тетяна Костянникова відправила батьків по малому колу: з’ясовувати стосунки з директрисою. Але “замкнути” справу в межах міста не вдалося. У неї, окрім преси, втрутилася ще й обласна “Просвіта”. Громадська організація звернулася до начальника Луганського облуправління освіти Ірини Цимбал та заступника голови облдержадміністрації Володимира Заболоцького. І сталося диво: гроші на утворення українського класу знайшлися миттєво, та і з викладачами проблем не передбачається.

Про це повідомила на спеціально скликаній прес—конференції заступник начальника управління освіти та науки Наталя Кришталь. За її словами, з 1 вересня у школі працюватимуть два десятих класи. Один, 10—А, матиме загальногуманітарний профіль і російську мову навчання; українською ж у 10—Б більше налягатимуть на предмети природно—математичного профілю. Коли чиновниці поставили запитання, що буде, якщо гуманітарні предмети захочуть вивчати україномовні учні, та навіть не відкинула можливості створення ще одного класу.

За даними пані Кришталь, в області спостерігається тенденція до збільшення кількості україномовних шкіл, яких тут сьогодні аж 255. Загалом українською навчається близько 40 відсотків учнів, причому майже половина з них — у перших класах. Керівник луганської “Просвіти” Володимир Семистяга не був настільки оптимістичним. За його інформацією, приблизно така ж ситуація з проблемою створення україномовного класу складається у школі №2 того ж Рубіжного.

Михайло БУБЛИК