“Я прийшла, а їх нема!”

Суворий погляд, міцно стиснуті кулаки... Юлія Володимирівна з пафосом і надривом назвала п’ятірку областей, які, за її словами, “не можуть запропонувати своїм людям правильної політики”. Простіше кажучи, це регіони, у яких найвища в державі інфляція — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська області і місто Київ. І це — на тлі, як вважає Прем’єр, стабільності або навіть зниження цін у деяких областях. “Губернаторів” п’яти регіонів учергове запросили на килим. “Сьогодні ми послухаємо їх доповіді і зрозуміємо, — пані Тимошенко зробила паузу і елегантно закінчила, — зрозуміємо, чим уряд ще може допомогти — аби вони почали роботу і робили її успішно для своїх громадян”. 
Різками їх, різками!..

Чи то Прем’єрка не додивилися через високі спини телеоператорів, хто ж саме присутній у залі, чи погано спрацювала служба її протоколу, але на цей раз вийшов конфуз. Серед названих аутсайдерів у залі сидів тільки перший заступник київського мера Анатолій Голубченко. Ні самого Леоніда Черновецького, ні інших обласних керівників у залі просто не було. Перший заступник глави президентського секретаріату Олександр Шлапак за кілька хвилин до того, як Юлія Володимирівна увійшла до зали, заявив: “Губернаторів” сьогодні не буде!” і висловив майже офіційні розмірковування на цю тему. Мовляв, якщо обласний керівник провалює роботу, не виконуючи своїх посадових обов’язків, то це одне, але твердити, що “інфляція народжується в регіонах — це грубе перекручування фактів, неправильно і, на мою думку, нефахово”.

Заступник глави секретаріату Роман Безсмертний був багатомовнішим — будь—який виїзд керівників областей за межі підпорядкованих їм територій має бути узгоджений із цим відомством. Як того вимагає Указ Президента від 11 лютого. “А заполітизовані виклики голів ОДА на урядові заходи стають на заваді системному розвитку регіонів”. Палкий опонент Тимошенко, “двічі мер” Києва Черновецький дистанційно повідомив, що він не бачить необхідності відвідувати “довгі і даремні” наради за участю Тимошенко, які не дають жодних результатів. Тим паче що він підзвітний киянам, а не політикам—управлінцям, які погіршують життя людей.

Голубченко, помітивши націлені на себе мікрофони і зрозумівши, що йому приготували роль цапа—відбувайла, виглядав неабияк роздратованим: “Ну що значить, де Леонід Черновецький? Я вже вас не задовольняю?!! Інфляція у нас, як і в середньому в Україні — близько 14 відсотків. Є, щоправда, збільшення за трьома позиціями”.

— Вина міського керівництва в цьому є? — допитували його.

— Я вважаю, що немає.

— А чому в інших регіонах дефляція?

— А скільки грошей “викинули” у Києві під час виборів?!! Грошей, які не були підкріплені товаром. Хтось це рахував?!!

Ці міркування права рука мера Черновецького сподівався мовити вголос під час засідання. Перший заступник київського мера старанно тягнув руку, аби йому дозволили виступити, та Юлія Тимошенко вперто ігнорувала цей жест.
Краще ніяк не рахувати, аніж неправильно

Секретаріат Президента має дещо іншу думку про причини інфляції. Напередодні про це йшла мова на нараді з питань макроекономічної стабільності за участю спікера Верховної Ради, Прем’єр—міністра, голови Нацбанку. Лейтмотив доповіді Віктора Ющенка — антиінфляційні заходи уряду та Нацбанку є недостатніми, а деякі навіть не зовсім адекватними. Неправильний діагноз інфляції та методи боротьби з нею призвели до колосальних проблем у монетарній сфері. Тим паче що, за словами Президента, нинішня інфляція залежить від монетарних чинників лише на десять відсотків. Отже, пріоритети грошової політики треба міняти. Насамперед, уряд має активніше фінансувати виконання бюджетних програм, а Нацбанк — збільшити пропозицію грошей як через валютний канал, так і через запровадження проектного рефінансування банків. При цьому курсова політика НБУ має демонструвати стабільність. “Нацбанк мусить бути поза політикою і користуватися довірою, не бути заангажованим у будь—які тенденційні процеси”, — сказав Віктор Ющенко.

Невдоволений глава держави макроекономічним прогнозом уряду. Так, показник інфляції у 15%, який пропонує використати Кабмін при затвердженні поправок до Держбюджету, на думку експертів, не враховує реалій. Нині вже очевидно, що втримати темпи знецінення грошей у цих межах не вдасться. А прив’язувати цифри головного кошторису країни до гарного, але утопічного, показника — неправильно, шкідливо і небезпечно: хибний прогноз рівня інфляції призводить до погіршення життя найбільш вразливих верств населення. “Пенсіонер, який отримує мінімальну пенсію, лише у травні недоотримав 56,5 гривні, а з початку року — 200 гривень”, — підрахував Президент.

Економічні протиріччя між урядом і секретаріатом Президента призвели до того, що Юлія Тимошенко була змушена знехтувати своєю обіцянкою у стислий термін запропонувати на розгляд депутатів проект змін до Держбюджету. Тиждень тому вона запевнила країну, що міністри зберуться на позачергове засідання ще у вівторок. Але позавчора урядова зала була пуста. Зрештою, і на вчорашньому засіданні про бюджет не говорили. “Сьогодні не плануємо”, — стисло мовив на ходу міністр фінансів Віктор Пинзеник, не зупиняючись, не пояснюючи причин і навіть не прогнозуючи нових термінів. “Ми не узгодили”, — не менш лаконічно привідкрив завісу таємничості Олександр Шлапак. Тобто урядовий законопроект досі не пройшов узгодження на вулиці Банковій. Отже, усі грандіозні плани Кабміну залишаються у проектах.
Хто крав, а хто допомагав

У той час, коли міністри за зачиненими дверима обговорювали інфляцію та розглядали проекти постанов “Для службового користування”, у холі нервово міряв кроками та час від часу напружено переглядав свою товсту папку голова Головного контрольно—ревізійного управління Микола Сивульський. Юлія Тимошенко у своєму вступному слові анонсувала сенсацію — КРУ готове оприлюднити свої акти перевірки найбільших державних установ та підприємств: “Укрзалізниці”, “Нафтогазу України”, “Енергоатому”, 34 об’єднань вугільної промисловості. “Він (Сивульський. — Авт.) розповість про колосальні, масштабні, просто нечувані для будь—якої європейської країни зловживання, що були допущені попередньою командою, — палко говорила пані Тимошенко. — Я можу сказати, що таких крадіжок з бюджету, таких масштабних фінансових зловживань країна ще не бачила”.

Загалом ревізори нарахували крадіжок на 10,2 мільярда гривень! “Я хочу вам сказати, що це бюджетні гроші, які недоотримали галузі, що недоукомплектували себе матеріально—технічними ресурсами. І це є причини передбанкрутного стану і “Нафтогазу”, і “Укрзалізниці”, і “Енергоатому”, — Юлія Володимирівна не шкодувала дзвінких епітетів. — У минулому при владі була команда масштабних клептоманів, яку призначили Партія регіонів, соціалісти”. Прем’єр пообіцяла — кожну заяву пана Сивульського відповідним чином оформлять і передадуть до Генпрокуратури, а на кожному засіданні уряду особисто Юлія Володимирівна інформуватиме суспільство, як просуваються кримінальні справи. І якщо прокурорські працівники не робитимуть активних кроків, цей факт також не залишиться поза увагою діючого Прем’єр—міністра. Але головне — Юлія Тимошенко мріє, аби люди із команди її попередника Віктора Януковича чесно повернули мільярди для розвитку галузей.

Днем раніше керівник ГоловКРУ звернувся до Фонду держмайна з поданням позбавати ліцензії на право оцінної діяльності відому компанію “Ернст енд Янг”, яка, зокрема, оцінила п’ятиповерховий адміністративний будинок Придніпровської залізниці у центрі Дніпропетровська у 400 тисяч гривень, у той час як при залишковій вартості будівлі у п’ять мільйонів торік у ній зробили ремонт вартістю майже на 20 мільйонів гривень.

Кадрові висновки

Після гострої заяви Прем’єра не забарилися і кадрові рішення. Так, з посади президента НАК “Енергоатом” учора відправили на пенсію Юрія Коврижкіна, а замість нього призначили Юрія Недашковського, котрий працював заступником міністра палива й енергетики. Він був “атомником” ще в уряді Прем’єра Ющенка. У 2006 році пан Недашковський також керував цією структурою, але потім був змушений віддати крісло ставленику Соцпартії Андрієві Деркачу.

Рішення змістити керівника “Укрзалізниці” пана Мельничука ухвалив керівник Мінтрансу Йосип Вінський.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ