Червоні серця і просто “червоні”

Мало поміченою політичною подією останніх днів став той факт, що дві вагомі посади у виконавчій владі фактично відійшли Комуністичній партії України: комуніст Микола Тимошенко очолив Державний комітет лісового господарства України, а Василь Мармазов став заступником голови МВС.

Два слова про дійових осіб: тезка Юлії Во­лодимирівни є народним депутатом України (в парламенті входить до складу Комітету з питань аграрної політики), а також очолює фракцію КПУ в Житомирській облраді. А Василь Мармазов є сином Євгена Мармазова — нарде­па—комуніста, голови спеціальної парламентської комісії з питань приватизації. Сам Мармазов—молодший — юрист за фахом, співзасновник адвокатського об’єднання “Юрис” — колись уже працював на уряд Тимошенко (заступником міністра юстиції), але у вересні 2005—го подав у відставку разом зі своєю шефинею.

Злі язики говорять, що ці призначення зумовлені лояльним голосуванням фракції комуністів з приводу можливої відставки Юлії Тимошенко (фракція КПУ була проти висловлення недовіри “помаранчево”—БЮТівському Кабміну). “Регіонал” Ва­дим Колесніченко підрахував усі випадки синхронного голосування БЮТ та Комуністичної партії і виділив прийняття держбюджету 28 грудня. Ті вісім голосів, говорить Колесніченко, які КПУ віддала за ухвалення бюджету Юлії Володимирівни, дали їй змогу “продемонструвати Президенту і “НУНС”, що вона і без них може проводити результативні голосування”.

Від Колесніченка дісталось на горіхи і комуністам: він пригадав їм і Леніна з його “політичною проституцією”, і російського бізнесмена Костянтина Григоришина — “спонсора Компартії України”, чиї інтереси ця політсила, мовляв, активно лобіює у парламенті.

Для ситуацію з кадрами прокоментував політолог Вадим Карасьов. Він зазначив, що згадані призначення справді не виглядають випадковими: “Це плата за векселями зі сторони Тимошенко. Втім Мармазова—молодшого міг призначити і Луценко. Мармазов — нормальна кандидатура, не “мент” у гіршому розумінні цього слова. Хоча, з іншого боку, і в цьому випадку Луценка могла попросити про призначення сама Юлія Тимошенко...”.

Наталія ЛЕБІДЬ