Нацбанк фінансує дефіцит бюджету?

Попереднього разу це сталося минулого четверга — 6 листопада. А в понеділок — 10 листопада — Мінфін продав облігації на 44 мільйони гривень.

Обидва рази — цього тижня та 6 листопада — продані ОВДП мають строк обертання понад три роки, і доходність 15,6% річних у гривні. Єдина різниця, технічна, полягає в тому, що перші два рази розміщувалися залишки старих ОВДП, а цього разу Мінфін спеціально робив нову емісію.

За думкою банкірів, до яких “Економічна Правда” звернулася за коментарями, обидва випуски купували державні банки — “Ощадний” та Укрексімбанк. Всі експерти відмовилися називати себе, бо побоювались негативної реакції з боку НБУ.

“Більше нема кому”, — підкреслив казначей одного з приватних банків.

“Це схоже на правду”, — підтвердив його припущення голова правління іншого банку, — “такими є типові відносини Мінфіну, Ексімбанку та Ощадбанку впродовж багатьох років. Зазвичай, рішення приймається на рівні правління державних банків без залучення спостережної ради”.

Однак це не головна новина. Ринком ходять чутки, що під куплені на 6 мільярдів гривень ОВДП відразу видається рефінансування у НБУ. Таким чином, здійснюється фінансування дефіциту державного бюджету Національним банком, що прямо заборонено на рівні законодавства. Інша версія — наповнення Стабілізаційного фонду, який створений нещодавно прийнятим у парламенті антикризовим законом.

Нагадаємо, дефіцит державного бюджету на цей рік затверджений на рівні 18,8 мільярдів гривень. В четвер, на брифінгу, реальність цієї цифри майже підтвердив радник голови НБУ Валерій Литвицький. “Якщо в бюджеті складається переважання споживання таке, яке вписується в прогнозний дефіцит 20 мільярдів — може, ці 20 мільярдів треба давати. Але це означає, що буде попит на імпорт. А якщо буде попит на імпорт, буде попит на валюту”, — розповів він.

За підсумками жовтня, бюджет перевиконаний по доходах на 9,7 мільярдів гривень. Отже, ще 9,1 мільярди потрібно закрити за рахунок приватизації та боргу. Крім того, держава потребує набагато більше грошей — наприклад, на формування Стабфонду.

Надходження від приватизації на січень-листопад 2008 року передбачені в сумі 8,9 мільярдів гривень, але станом на 10 листопада реально надійшли лише 412,3 мільйони, або 4,6% плану. Вочевидь, що до кінця року не буде продано жодного великого об'єкту, розряду “Укртелекому” чи обленерго.

На борговому ринку в держави також накопичилися проблеми. Зовнішні запозичення заплановані на рівні 8,09 мільярдів гривень, але реально отримано лише близько 300 мільйонів доларів. Проте, внутрішні запозичення заплановані на рівні 7,8 мільярдів гривень, і завдяки сьогоднішньому продажу фактично забрані 7,57 мільярдів гривень. Але, з урахуванням продаж 6 та 13 листопада, виходить, що “чиста” виручка склала лише півтора мільярди гривень.

Офіційні коментарі не вдалось отримати в жодного з потенційних учасників процесу.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник на дзвінки не відповідав. Його заступник Володимир Литвин, за версією секретаря, був на засіданні у свого шефа. Перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов на дзвінки не відповідав. Керівник департаменту монетарної політики НБУ Наталя Гребенюк відмовилася коментувати чутки про фінансування дефіциту бюджету. “Може, ви не Сергій Лямець. Що ви мені телефонуєте з такими питаннями? Звертайтесь до прес-служби”, — відмахнулася Гребенюк.

У прес-службі НБУ погодились взяти запит, але не гарантували відповіді. Свого пояснення чуток у неї, звичайно, не було. Нарешті, голова Ощадбанку Анатолій Гулей на дзвінки також не відповідав.

Проте, є декілька фактів, які підтверджують версію про те, що НБУ фінансує дефіцит державного бюджету.

Перший — уряд планує капіталізувати Ощадбанк та Укрексімбанк, а також Державної іпотечної установи. “Наступного тижня будемо підвищувати статутні капітали... за рахунок Стабілізаційного фонда та запускати іпотечне кредитування житла”, — повідомила журналістам сьогодні прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

Отже, ймовірніше за все, на ці напрями підуть саме гроші від продажу ОВДП.

Другий факт — НБУ таки давав рефінансування у великих обсягах. За офіційною статистикою, 4 та 5 листопада якісь банки отримали рефінансування на загальну суму 3,168 мільярдів гривень під 15,8-16% річних.

Дивно, що строк, на який видані гроші, у Нацбанку забули вказати. В інших випадках рефінансування в жовтні, строк складав від 350 до 364 днів.

Якщо ця версія правильна, найближчими днями НБУ надасть ще одну велику порцію рефінансування обсягом приблизно 3 мільярди гривень. Найбільш ймовірно, що це також буде рефінансування без зазначення строку. Отже, держава зможе користуватися грішми “скільки треба”.

Сергій ЛЯМЕЦЬ