Розгнівився Бог, що ти живеш у борг

Економічна криза наступила на горло мріям багатьох українців. Кінець дешевим (правда, чи були вони такими?) і доступним кредитам! А значить, багато хто найближчим часом не придбає бажану квартиру чи машину. Отримати пристойну суму грошей на виплат нині практично нереально — лише деякі банки видають кредити, усі інші під різними приводами воліють не зв’язуватися з “прохачами”. Аби зараз отримати кредит, позичальнику доводиться погоджуватися на всі “тортури” банків — і ставку, що перевалила за 20—30 відсотків річних, і суворі вимоги, і досить тривалу процедуру розгляду заявки без гарантії “хепі—енду”. І навіть... чималі хабарі банківським клеркам. Але й ті “щасливчики”, які встигли влізти в борг, нехай не надто розслабляються — не виключено, що банки підвищать відсотки на вже узяті кредити. Фахівці розводять руками: так кредитний ринок реагує на неприємності економіки. І в цьому ми з вами теж винні — не слід було нам, мовляв, загрібати такі доступні чужі гроші.

“Відкати” зросли вдвічі

Для 25—річної Наталі кредитний застій — справжня трагедія: вона, очевидно, не купить собі нову квартиру. “Я вже знайшла гарну “двокімнатку”, з господарями домовилася. Не вистачає якихось 15 тисяч доларів — і жоден банк не дає мені гарантії, що я отримаю гроші у визначений термін. Хоча офіційна зар­плата у мене нормальна, і квартиру я віддаю в заставу”, — мало не плачучи, скаржиться дівчина.

Схожі проблеми й у столичного підприємця Олександра, який займається продажем землі. “Банки офіційно запевняють, що кредитують іпотеку, хоча насправді знаходять низку причин для того, щоб відмовити, — говорить Олександр. — Так вони хочуть і клієнтів зберегти, і гроші”. Однак свої питання все ж підприємець вирішує — в одному з провідних банків він таки отримує кредити. Правда, за це йому доводиться давати солідний хабар банківському клерку, що займається оформленням кредиту. “Спочатку це було чотири відсотки від суми, тепер вісім”, — відкриває секрети “кухні” підприємець.

Декому щастить більше, і кредити оформляють у нечисленних банках законним шляхом. Але вимоги до позичальників відтепер значно суворіші — про беззаставні кредити і мови не може бути, відсотки на іпотеку перевищують 20 відсотків річних, автокредити сягають подекуди й 30 (це значить, наприклад, що за три роки людині доведеться заплатити подвійну вартість купованої машини). Термін розгляду заявки відтепер розтягується на довгі тижні, вимоги до доходів значно зросли, а термін кредитування зменшився. Але все одно ніхто не гарантує позитивного рішення на вашу користь. Деякі банки починають “блефувати”: спочатку начебто дають дозвіл на отримання кредитів, однак затягують строки видачі грошей. А чекати можуть не всі. “Додалося чимало нових документів, які потрібно надати банку, з’явилися нові процедури. Іноді здається, що це все вигадано спеціально, аби затягнути час і змусити клієнта добровільно відмовитися від кредиту. Це дуже дратує”, — каже Олександр.

Однак якщо ви вже влізли в кредитну кабалу, це ще не значить, що вам пощастило. Банки стали часто переглядати договори і збільшують відсоткові ставки — у середньому на три—п’ять відсотків. Особливо зараз “потерпають” гривневі кредити, але не виключено, що й кредити у доларах зростуть. Формально банки мають на це право, адже в кредитному договорі є відповідний пункт. Не подобається — виплачуй кредит або звертайся до суду.

До речі, на тлі паралічу кредитування банки активно зазивають клієнтів із грішми й обіцяють високі ставки по депозитах. Щоправда, народ гроші несе неохоче — особливої довіри до фінустанов в українців нині нема.

Прикметно, що прес—служби банків відмовляються від будь—яких коментарів щодо кредитування — воно й зрозуміло: похвалитися особливо зараз нічим. Пояснюється усе просто: у нинішніх умовах іпотечне кредитування, як і автокредити, для банків — завелика розкіш: у них просто немає достатніх коштів, які можна було б дати в борг на 20—30 років. До того ж Нацбанк своєю постановою рекомендував банкам обмежити видачу кредитів населенню.

Діагноз — “кредитоманія”

Економісти зазначають: те, що зараз відбувається з кредитним ринком в Україні, — закономірне явище, яке мало відбутися в будь—якому разі. Просто світова фінансова криза прискорила процес. “Не треба розглядати кредитний ринок відокремлено, як родзинки з булки, — він віддзеркалює загальний стан економіки. Кредитна політика відображає стан макроринків і вплив групи зовнішніх і внутрішніх факторів”, — зазначає Володимир Корнєєв, доктор економічних наук Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Водночас каталізуючим фактором нинішньої фінансової кризи в Україні, за словами Володимира Вікторовича, був саме надмірний ажіотаж кредитування. “Чим відрізняється теперішня криза від кризи 1998 року? Тоді були характерні надмірні державні запозичення, а 2007—2008 року — надмірні корпоративні запозичення та ажіотаж споживчого та іпотечного кредитування”, — зазначає професор. Теперішня криза, яка розпочалась в окремій ніші нерухомості американської економіки — у сфері іпотеки, швидко розповсюдилась і до сьогодні має резонанс у різних регіонах світу. Іпотечні та інші кредитні негаразди засвідчили небезпеку ілюзії необґрунтованого кредитного багатства.

Українці значною мірою самі винні в теперішній ситуації, бо піддалися спокусі легкої здобичі — безпроблемного кредитування: у метро, в газетах, на кожному стовпі нам пропонували доступні гроші без застави і на будь—що. “Це були перші пастки, до яких українці й потрапили, — певен Володимир Корнєєв, — надмірне захоплення кредитуванням завжди має короткотерміновий спекулятивний ефект”.

“Проблема полягає в тому, що в останні роки дуже активно розвивалося споживче кредитування на противагу кредитуванню інвестиційних продуктивних проектів у так званій “реальній економіці”, — пояснює Володимир Вікторович. — Наприклад, Україна за наслідками 2007 року входить у першу десятку держав у Європі за кількістю придбаних автомобілів. І купували їх не стільки через те, що в українців зросли доходи, — основною причиною стала малоконтрольована доступність кредитів. Споживчий попит громадян за таких умов залежить не від їхніх доходів, а від можливості кредитуватися, тобто від утвореної заборгованості. А небезпечно плутати дохід і борг. Позичальники—громадяни ж безпечно витрачали кошти, які не були ними зароблені, а надавалися в кредит”.

Українці й справді захопилися кредитами — банки та кредитні спілки нас із задоволенням “присадили” на цю справу, і ми непомітно стали справжніми “кредитоманами”. “Ця проблема вже має не тільки економічний, а й психологічний характер, — зазначає Володимир Корнєєв. — Але примхлива мода на позики — небезпечна, адже надмірне захоплення призводить до таких невтішних економічних наслідків”.

Житло і автомобілі вже “трясе”

Тим часом скорочення кредитування не відбувається непоміченим для економіки — захитався ринок іпотеки. А на ньому “зав’язана” і вітчизняна металургія, і будівельна галузь, і транспортні послуги. Звісно, це й робочі місця, й успішність бізнесу.

Зміни кредитування визначають і різкий спад попиту на нерухомість та автомобілі — вже зараз ніхто практично не може ні продати квартиру, ні купити, зупиняється будівництво нових багатоповерхівок, а в автосалонах забувають про небувалі продажі.

Експерти впевнені, що криза на ринку нерухомості безумовно вплине на вартість житла — уже зараз продавці новобудов влаштовують розпродажі з суттєвими знижками. “Обмежене кредитування — це поганий сигнал для ринку нерухомості, — впевнений Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. — До цього часу ринок нерухомості демонстрував високий рівень цін, і багато в чому він підтримувався відносною легкістю отримання кредитів на житло”. На думку пана Ігоря, на цьому ринку має відбутися певний перерозподіл. “Підприємці, які заробляють на продажі житла, повинні зрозуміти: жодне кредитування не забезпечить їм постійного зростання ціни на квадратні метри. Якщо вони хочуть бути в цьому бізнесі, то ціна має бути гнучкою”, — певен Ігор Бураковський. На його думку, наступного року ми побачимо суттєву зміну цінової ситуації. “Думаю, що про обвал цін говорити не доводиться, але різке зниження вартості нерухомості буде — чимало власників недобудованого житла муситиме скидати ціну для того, щоб розплатитися з кредитами і не збанкрутіти. Однак водночас великі компанії, у яких є кошти, намагатимуться скористатися ситуацією і купуватимуть квадратні метри. А далі вичікуватимуть і реалізовуватимуть їх за значно більшою ціною”.

Не оминуть зміни і автомобільний ринок — будемо мати як скорочення виробництва, так і попиту. Однак значного зниження ціни все ж не буде. По—перше, автосалони й так зараз проводять чимало акцій зі знижками, а по—друге, вартість авто обмежена доларовою ціною. Фахівці упевнені: гарним попитом користуватимуться хіба що дешеві авто — їхня вартість навіть може зрости на 5—10 відсотків.

Кредити дешевшати не бажають

Фахівці нині налаштовані не надто оптимістично: вважають, що найпопулярніші кредити, зокрема іпотечні, не дешевшатимуть. Економісти Міжнародного центру перспективних досліджень прогнозують: доступ до споживчих кредитів суттєво обмежиться — це буде пов’язано з тим, що в Україні у 2009 році очікується погіршення загальної економічної ситуації, уповільнення темпів номінальних доходів населення, скорочення робочих місць. І що вже точно не відбудеться, так це спрощення процедури отримання грошей у борг для придбання нерухомості — очевидно, що зростатиме і сума першого внеску, а термін кредитування не перевищуватиме 10 років.

“На ринку мають відбутися зміни не тільки з боку банків, які дають кредити, а й з боку позичальників, — певен Ігор Бурковський. — Банкіри зрозуміли вже, що одна справа — видати кредит, інша — мати таку систему, яка б дозволяла його отримати назад. Відтепер відбуватиметься більш ретельний відбір позичальників. Ми також прийдемо до такого явище, яке існує в США, коли за борги предмет застави будуть забирати, продавати, і банки посилюватимуть контроль за видачею кредитних коштів. І, враховуючи світову практику, це нормальна тенденція”.

Марина ТКАЧУК