Порт відстоїмо!

Кому заважають підприємства, які дають роботу тисячам людей, наповнюють місцеві бюджети? Питання риторічне. Однак, коли справа стосується гаманця того, хто фебуває при владі, нівелюються будь-які принципи. особливо, якщо йдеться про державну власність, котрої і к лишилося обмаль.

— Ми одержали рішення Господарського суду міста Києва, де за позовом Генеральної прокуратури України розглядалися умови договору про спільну діяльність між Херсонським морським торговельним портом, приватним підприємством “Стивідорна компанія “Херсонський морський термінал” та австрійською компанією “АВН GmdH”. Прокуратура, захищаючи інтереси держави, вимагала визнати цей договір, укладений у 2006 році попередньою адміністрацією ХМТП, недійсним. Адже за висновками КРУ, така спільна діяльність юридично закріплювала передачу майна порту іноземній компанії на умовах, що суперечать інтересам державного підприємства, — повідомив на прес-конференції начальник порту Андрій Єгоров. — Так званий “інвестор” збирався на державному обладнанні заробляти гроші, які потім — вкладати у вигляді інвестицій! Однак, судді мали на це іншу точку зору, яка співпала з позицією австрійської фірми.

Незважаючи на судові справи, неодноразові спроби виконавчої служби накласти арешт на майно, порт успішно виконує плани переробки вантажів. Протягом року розрахувався з усіма кредитами, взятими попереднім керівництвом. Тричі підвищував заробітну плату. Сьогоднішні заробітки портовиків — одні з найвищих у Херсоні. Вперше за останнє десятиліття порт переробив за рік 3835 тис. тонн вантажів. Із збиткового став прибутковим. Якщо в 2006 році одержаний прибуток становив 1654,5 тис. грн., то в 2007 році — 4788,8 тис. грн. Зароблені гроші портовики вкладають в оновлення основних фондів, і своєчасно розраховуються з державою. За рік до бюджетів усіх рівнів вони перерахували 28 млн. грн.

Херсонські портовики працюють сьогодні не тільки з традиційними вантажами — зерновими, лісом, мінеральними добривами, але й новими, зокрема, коксом. Уперше за останні 15 років у порту почали пришвартуватися великотоннажну “панамакси”, які доставляють в Херсон кокс — дуже важливий матеріал для металургійного комплексу Кривого Рогу.

— У 2007 році порт обробив 956 суден, у 2006 році — 653, — підкреслив на зустрічі з журналістами голова ради бригадирів вантажного району порту Станіслав Ревега. — У нас, нарешті, розпочалося суттєве оновлення основних фондів. Більш ніж удвічі перевиконані планові завдання з модернізації навантажувальної техніки, портальних кранів та іншого обладнання. Причому, залучення коштів на придбання техніки та модернізацію виробництва відбувалося виключно за рахунок власних коштів порту. Самоінвестування обійшлося підприємству в суму 11654,94 тис. грн.

Генеральна схема розвитку порту передбачає впровадження декількох Інвестиційних проектів, пов'язаних з реконструкцією причалів на обох берегах Дніпра. Обговорюються дуже перспективні для порту і всього міста плани будівництва терміналів на лівому березі, зокрема підведення сюди залізничної колії з Цюрупинська. До фінансування проектів готовий підключитися Європейський банк реконструкції та розвитку, а також вітчизняні інвестори. Нещодавно порт відвідала велика група бізнесменів з Росії, Швейцарії, Франції та інших країн. Під час зустрічі з портовиками гості висловлювали готовність разом розглядати питання розвитку підприємства, збільшення переробки вантажів, модернізації технологічного процесу переробки вантажів. Бізнесмени не приховували свою зацікавленість у співпраці. — Готовий до взаємовигідного співробітництва й трудовий колектив порту, — підкреслив голова первинної профспілкової організації ХМТП Валерій Тернавський. — Ми не проти спільної діяльності, ми проти хитрих схем прихованої приватизації, проти нав'язування думки, що державне підприємство, начебто, нездатне працювати ефективно і прибутково, і ми ніколи не погодимося з тим, щоб за плечима трудового колективу вирішували його долю. Наша профспілка має достатньо засобів для того, щоб з нею рахувалися. На рішення Господарського суду Києва вже подана апеляційна скарга. Порт відстоїмо!

Мирон БУБА