Друг друга Віктора Ющенка починає масштабний будівельний бізнес в Україні

І хоча всі опитані  експерти сходяться на думці, що в цій ситуації варто шукати “високих покровителів”, але ніхто не називає навіть гіпотетичних кандидатів на цю роль. Ба більше, есперти просять не вказувати їхніх імен, побоюючись, що режим утаємниченості навколо такої великої компанії не випадковий.

Найближчим часом на українському будівельному ринку почне діяльність компанія, власника якої вже доволі тривалий час переслідують російські правоохоронні органи. Але ця заплутана історія анітрохи не заважає планам компанії щодо будівництва величезних об'єктів у Києві, Одесі, інших українських містах.

У нас інформація про російську девелоперську компанію Delin Development почала зустрічатися з 2005 року — від часу офіційного її виходу на український ринок. Утім, відомо дуже мало: що власник компанії Ігор Ліншиць є ізраїльським бізнесменом, що деякі російські ЗМІ ставлять його в один ряд із власником нафтової компанії “ЮКОС” Михайлом Ходорковським. Коли уважніше придивитися до ситуації, виникає враження, що не все в цій історії так лінійно просто.

Скандал із “Нефтяним”

Отже, ВАТ “Делін девелопмент”, за інформацією російських ЗМІ, належить ізраїльському бізнесмену Ігореві Ліншицю, президенту російського концерну “Нефтяной”.

У 2005-2006 роках російський банк “Нефтяной”, що входить до очолюваного Ліншицем однойменного концерну, був замішаним у скандалі з так званою легалізацією грошових коштів, добутих незаконним шляхом, а просто кажучи — “відмиванням” грошей.

У результаті в самому банку під час обшуку 2005 року вилучено документи, які, за відкритими інформповідомленнями, справді свідчили про незаконні банківські операції та “відмивання” коштів. Пізніше було заарештовано головного бухгалтера та деяких топ-менеджерів банку.

А вже 2006 року один із московських судів видав санкцію на арешт самого Ігора Ліншиця — на підставі наведених вище звинувачень. У той же час накладено арешт на майно та акції компаній, що належали підприємцю. Втім, Ліншиць устиг виїхати з Росії, і 2007 року його оголосили у міжнародний розшук.

Як відомо, у “Нефтяного” відібрали ліцензію на провадження банківської діяльності, а сам банк ліквідували.

Ця історія могла би видаватися цікавою навіть через такий нюанс: саме 2005 року, після обшуку в банку “Нефтяной”, посаду голови Ради директорів концерну “Нефтяной” залишив відомий російський політик Борис Нємцов, що на той час був позаштатним радником і особистим другом президента України (і, до речі, тоді виступав із нищівною критикою дій першого складу уряду Юлії Тимошенко).

Нємцов пояснив, як повідомили російські “Вєдомості” (№14 від 30.01.06), що він хотів би усунути будь-які політичні ризики в бізнесі свого іншого друга — Ігоря Ліншиця.

Після скандалу з'явилася інформація про те, що власник концерну “Нефтяной” продає значну частину свого будівельного бізнесу, а саме компанію “Мосінжстрой”, яка є одним із найбільших московських забудовників.

Цікаво, що, за повідомленнями російських ЗМІ, навесні минулого року 85,89% акцій компанії було заарештовано в межах провадження карної справи проти Ліншиця — як такі, що, за версією Генеральної прокуратури РФ, належали саме цьому бізнесменові. Проте адвокат останнього категорично заперечував цю інформацію.

Врешті-решт, у лютому 2008 року підрозділ російської “Альфа-груп”, інвесткомпанія “А1”, повідомила про купівлю контрольного пакету “Мосінжстрою”. Без зайвої деталізації — як це вдалося зробити і в кого купили акції.

Український бізнес Ліншиця

У той же час у власності Ігоря Ліншиця залишається девелоперська компанія Delin Development. Як повідомили нещодавно “Вєдомості” (№38 від 03.03.2008), саме ця компанія, підконтрольна, за інформацією видання, Ліншицю, активно переносить свою діяльність із Росії до України.

У московському офісі компанії кореспонденту фактично відмовилися коментувати це питання: співрозмовник, що відмовився назвати своє ім'я, порадив “шукати кінці в Україні”. Хоча донедавна ще працював сайт Delin Development у доменній зоні “ru” (www.delin-d.ru), проте співробітник російського офісу повідомив, що сайт на реконструкції.

Зате сайт компанії існує в доменній зоні “com” (www.delin-d.com). Там указано, що Delin Development працює в Україні та Росії та займається будівництвом та інвестуванням складської, офісної й житлової нерухомості.

Щодо російських проектів, то вказані тільки московські, інформація про будівництво в інших містах відсутня. А будівництво трьох бізнес-центрів у межах центру російської столиці вже завершено й має статус “продано”. Очевидно, нових планів у Росії компанія не має.

Решту проектів Delin здійснює здебільшого в Києві. Зокрема, 2010 року, як вказано на сайті, компанія планує завершити спорудження житлового будинку економ-класу із підземним паркінгом площею 22 419 кв. м на Оболоні (пр. Рокосовського), а також схожого будинку площею 23 760 кв. м на Святошині (вул. Якуба Коласа).

Проте наймасштабніші проекти компанії — це будівництво складських центрів. Найбільший із них, “Каштан”, площею 232 302 кв. м, розміститься в Київській області (с. Колонщина Макарівськог р-ну) на ділянці площею 35,4 га вздовж Житомирської траси. Як повідомляє сайт, будівництво має розпочатися у жовтні цього року, а завершитися — в лютому 2010-го.

Також компанія планує побудувати логістичний парк “Дельфін”у Одеські області, на трасі “Київ-Одеса”. Загальна площа комплексу дорівнює 140 225 кв. м — на ділянці в 23,4 га. Парк мають побудувати у 2010 році.

Як вважають експерти, обидва проекти є дуже великими, помітними для України. За оцінками деяких вітчизняних видань, будівництво “Каштана” може обійтися приблизно у 150-180 млн дол., а “Дельфіна” — близько 80 млн дол.

Не кажучи вже про те, що компанія повідомляє про наміри придбати в Україні кілька земельних ділянок для торгових центрів. Де саме Delin планує купити землю, на сайті не зазначено, проте повідомляється, що в лютому 2008 року компанія придбала 55 га в Харкові, без зазначення мети цієї покупки.

Чи один у полі воїн?

Дивовижно, але такі масштаби планів компанії, яка має сумну славу в Росії, не афішуються в Україні. І хоча всі опитані експерти сходяться на думці, що в цій ситуації варто шукати “високих покровителів”, але ніхто не називає навіть гіпотетичних кандидатів на цю роль. Ба більше, есперти просять не вказувати їхніх імен, побоюючись, що режим утаємниченості навколо такої великої компанії не випадковий. Представники будівельного бізнесу взагалі відмовляються від розмов на цю тему, без пояснення причин. Серед офіційних партнерів Delin на її офіційному сайті зазначено тільки одну українську компанію — адвокатське бюро “Василь Кісіль і Патнери” — як консультанта. Решта партнерів, із якими співпрацює компанія, — міжнародні чи іноземні фірми.

У той же час серед партнерів по інвестиціях на сайті компанії вказано лише ізраїльську U. Dori. Судячи з усього, саме вона фінансує проекти Delin в Україні. Щоправда, за інформацію “Вєдомостєй”, на реалізацією українських проектів можуть використати кошти, зароблені Delin від продажу бізнес-центрів у Москві, — 300-350 млн дол.

Редакція доклала всіх зусиль, щоб дістати коментар щодо діяльності Delin Development в українського представництва компанії. Відповіді на інформаційний запит редакції від 11 березня 2008 року поки що немає.

Антоніна БАХАН