Два удари в олійну діжку

Таємнича і незбагненна українська олія, нібито забруднена, але при цьому не шкідлива для здоров’я людей, продовжує свою тріумфальну ходу країнами Західної Європи. Позавчора стало відомо, що “український масний слід” виявили у нейтральній Швейцарії. Прес—секретар Федерального управління охорони здоров’я цієї держави Сабiна Мюллер спантеличила своїх співвітчизників — мовляв, підозрілий продукт із далекої України можна вживати без жодного ризику, але з такими забрудненнями просто так миритися не можна. Тому приватним підприємцям країни сиру і шоколаду рекомендують рішуче вилучити українську олію з продажу. І не лише її одну, але й усі продукти, у яких вміст олії перевищує десять відсотків. Таким чином Швейцарія стала наступною територією після Франції, Іспанії, Великобританiї, Iталiї, Нiдерландів, на яку просочилися буцімто забруднені 40 тонн рослинних жирів українського походження.

Але наша сторона цього разу не втерлася мовчки, а вирішила активно відстоювати свою правоту. “Під час промислового виробництва соняшникової олії додавання в неї яких—небудь сторонніх речовин неможливе. Більше того, це неможливо при експорті олії, оскільки вона проходить ретельну перевірку”, — сказав генеральний директор асоціації “Укроліяпром”, що об’єднує українські олійно—жирові підприємства, Степан Капшук. За його словами, практично всі українські олійно—жирові підприємства впровадили міжнародні системи контролю якості продукції, а за останні десять років жодних претензій до якості нашого продукту не було. Тому інтрига залишається: якщо Європа нас не водить за ніс, то жоден із вітчизняних чиновників не може достеменно сказати: хто, коли і за яких обставин привіз на ринок Євросоюзу “нечистий” продукт. Офіційні особи, зокрема перший віце—прем’єр Олександр Турчинов, а також вітчизняні експерти схиляються до версії про недобросовісну конкуренцію. Втім за руку підлого диверсанта, який темною нічкою підливав до цистерн з олією “Мейд ін Юкрейн” шкідливі суміші, так ніхто й не впіймав. І подавати до суду на наклепників оліярі також не планують.

Для переробної галузі дуже сумно, що олійний скандал виник у такий несприятливий момент — український уряд перед тим запровадив обмеження на експорт цього товару. Для боротьби зі зростанням внутрішніх цін та запобігання інфляції. Як наслідок, дванадцять заводів нині простоюють, а постанова Кабміну про додаткові двісті тисяч тонн, які наші чиновники дозволили додатково вивезти за межі батьківщини, поки що не набрали чинності. Для галузі та селян невдовзі можуть настати сумні часи — соняшнику в Україні традиційно вирощують багато, переробна промисловість розвинена добре, але внутрішній ринок потребує не більше, ніж п’яту частину всього нашого олійного потенціалу.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ