ДАЙДЖЕСТ

Не забувайте про присягу держслужбовця

[11:43 22 января 2008 года ] [ Україна молода, №13, 22 січня 2008 ]

Бурхливе обговорення інциденту на Банковій між Юрієм Луценком та Леонідом Черновецьким зовсім не торкнулося одного очевидного аспекту: обоє учасників порушили присягу державного службовця.

Байдуже, хто давав ляпас — чоловік, киянин чи громадянин, або хто цілив у коліно й хотів “відповісти по—чоловічому”. І для міністра, і для мера такі дії, підтверджені власними зізнаннями, є неприпустимими відтоді, як у їхніх трудових книжках з’явився коротенький запис із датою: прийняв присягу державного службовця. Крапка.

Звісно, подібний інцидент суд може кваліфікувати як дрібне правопорушення й максимум, чого вартуватиме чи то міністру, чи меру за рішенням суду — сміхотворного для них адміністративного штрафу: від трьох до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів (51—850 гривень). Але навіть у простих райдержадміністраціях після такого стягнення від Феміди хуліганисті чиновники середньої та нижчої ланки мають усі шанси отримати покарання кадрове: на підставі рішення суду про стягнення штрафу за дрібну “хуліганку” їх просто звільняють із записом “за порушення присяги державного службовця”. Свідком подібних наслідків автор був під час роботи на державній службі в одній з РДА Запорізької області. При цьому “під роздачу” можуть потрапити навіть свідки бійки, затіяної дрібним чиновником у барі, які також мали ранг і категорію, але не стали на заваді НП й тому мають піти “за компанію”. А в даному випадку спаринг відбувся не в кабаку, а в секретаріаті Президента! Свідками були численні можновладці, які, до їхньої честі, запобігли й розборонили.

Звісно, звільнятися на рівні району пропонують за власним бажанням — щоб не псувати трудову вчорашньому колезі. Ще й нагадають про порушення статті 5 Закону “Про державну службу” (етика поведінки державного службовця), де чітко вказано, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов’язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Щоправда, карають за порушення присяги та етики лише дрібних клерків. Чи цей самий закон “один для всіх”, у тому числі — й високих рангів міністра та столичного мера, побачимо невдовзі.

Іван ЛЕОНОВ