Поверни — я все пробачу!

Нинішнє ВАТ “Холдингова компанія “Луганськтепловоз”, що виросла із Російського товариства машинобудівних заводів Гартмана, один із таких прикладів. ВАТ “Холдингова компанія “Луганськтепловоз” випускає магістральні тепловози, дизель-поїзди, електропоїзди й транспортери. 76% акцій компанії належить ФДМ.

Як і будь-яке велике промислове підприємство, “Луганськтепловоз” навряд чи може занести собі в актив період 90-х років минулого століття. Природно, завод має потребу в модернізації, технологічному відновленні та технічному переозброєнні. Як це часто буває, у держави немає для цього потрібних коштів.

Розуміючи необхідність розвитку надперспективного підприємства і зважаючи на те, що державних інвестицій для нього не передбачено, прийняли логічне рішення — приватизувати “Луганськтепловоз”. Але тут-то й почалися неприємності.

Перший аукціон із продажу 76% акцій “Луганськтепловозу” пройшов у 2001 році. Тоді його переможцем став “АвтоКрАЗ-Холдинг”. Однак згодом ФДМ заперечив результати аукціону. Наступний конкурс намітили на початок жовтня минулого року. Однак ФДМ України запропонував такі умови, що були відверто дискримінаційними стосовно всіх потенційних учасників конкурсу, крім російського “Трансмашхолдингу”. В результаті судового позову від “Укрзалізниці” Господарський суд Києва не дозволив тоді за безцінь віддати російській компанії настільки важливе для економіки нашої країни підприємство.

Несподіване продовження ситуація одержала навесні цього року. Ввечері 22 березня побачило світ рішення Господарського суду Києва, яке скасовує заборону на проведення конкурсу з приватизації “Луганськтепловозу”. У свою чергу, ФДМ без зволікань призначив аукціон на наступний ранок.

Природно, в умовах такої оперативності роботи Фонду держмайна, взяти участь у конкурсі змогли лише “правильні” претенденти — дві структури, афільовані з “Трансмашхолдингом”. Ідеться про російський Демихівський і Брянський машинобудівні заводи. Останній і виявився переможцем, купивши 76% акцій ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” за 292, 505 мільйонів гривень за початкової ціни підприємства в 292 мільйони гривень.

Відзначимо, що участь Демихівського заводу мала функцію підстраховки — приватизаційний аукціон не могли визнати таким, що відбувся, за наявності одного учасника. Взагалі ж це й приватизацією не можна було назвати — радше адресним продажем “Луганськтепловозу” заздалегідь визначеному інвесторові.

Природно, незадоволених — хоч греблю гати: від компаній, яких безпідставно не допустили до конкурсу, — до президента України, від експертів Світового банку — до вітчизняних фахівців у галузі приватизації. У перелік тих, хто в силу надоперативності ФДМ просто не міг знати про аукціон, потрапили досить серйозні інвестори, серед яких не тільки “Дніпровагонмаш” і Марганецький ГЗК, але й, наприклад, німецький Siemens, польський Kolej Baltyck, французька компанія Alstom.

Можна тільки уявити, яку суму вдалося би виручити за “Луганськтепловоз” у випадку, якби хоч деякі зі згаданих компаній взяли участь в аукціоні. Наприклад, той же “Дніпровагонмаш” готовий був тільки почати торг із суми 500 мільйонів гривень!

Справедливе обурення перейшло в реальну площину — президент Віктор Ющенко звернувся з листами до Генерального прокурора й виконувача обов'язків голови Служби безпеки України, у яких просив у межах своєї компетенції розглянути питання дотримання Фондом державного майна чинного законодавства при приватизації ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” і у випадку встановлення порушень вжити відповідних заходів. Генеральна прокуратура подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу 76% акцій “Холдингової компанії “Луганськтепловоз”.

Не стояли осторонь і компанії, які не зі своєї волі не змогли взяти участь у приватизаційному конкурсі щодо “Луганськтепловозу” — наприкінці березня 2007 року ВАТ “Дніпровагонмаш” подало позов до Господарського суду Києва у зв'язку з порушеннями, допущеними ФДМ при проведенні приватизаційного конкурсу. Майбутній результат судових позовів від самого початку не викликав сумнівів — спочатку 25 червня Господарський суд Києва частково задовольнив позов “Дніпровагонмашу”, тим самим визнавши недійсним договір купівлі-продажу 76% пакета акцій ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” і зобов'язавши покупця — ЗАТ “Управляюча компанія “Брянський машинобудівний завод” — повернути пакет акцій ФДМ.

Окрім цього, визнано недійсними рішення Фонду держмайна про поновлення конкурсу, про недопущення до участі в конкурсі ВАТ “Дніпровагонмаш” і про визнання переможцем конкурсу ЗАТ “Управляюча компанія “Брянський машинобудівний завод”. Через три місяці, 25 вересня, вже Київський апеляційний господарський суд залишив без змін згадане рішення Господарського суду Києва, а також не задовольнив апеляційні скарги ФДМ, ЗАТ “Управляюча компанія “Брянський машинобудівний завод”, ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”.

І от днями Вищий господарський суд України відхилив касаційні скарги Фонду державного майна, Управляючої компанії “Брянський машинобудівний завод” і самого “Луганськтепловозу”, тим самим залишивши без зміни судові рішення першої й апеляційної інстанції.

Суди всіх трьох інстанцій підтвердили незаконність приватизації ВАТ ХК “Луганськтепловоз”. Тепер ситуація може розвиватися єдиним чином — “Луганськтепловоз” мають повернути державі.

Ця процедура регламентується кабмінівською Постановою № 32 від 18 січня 2001 року — “Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації у випадку розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів” — яка пропонує Фонду державного майна у двотижневий строк внести до реєстру власників акцій акціонерного товариства запису про перехід права власності на цей пакет акцій. Зрозуміло, що акції “Луганськтепловозу” будуть переведені на користь держави.

Не викликає сумнівів той факт, що після формування нового складу уряду у Фонду держмайна буде інший керівник. Однак політична ситуація дає Валентині Семенюк чудовий шанс після численних скандалів, що супроводжують її діяльність на посту голови ФДМ України, залишити високий державний пост на мажорній ноті, з гордо піднятою головою, показавши, що вона є законослухняним державним чиновником, справою продемонструвавши прихильність до інтересів держави.

Інформацію, яка з'явилась учора, про те, що юристи ФДМ розглядають можливість оскарження судових рішень щодо незаконності приватизації ХК “Луганськтепловоз” у Верховному Суді України, варто поки що розцінювати як несанкціоновану керівником ФДМ, поспішну й навіть нервову реакцію рядових співробітників цього відомства. Хочеться бути оптимістом і вірити в державницьку позицію Валентини Семенюк.

Ілля ВАСИЛЕНКО