Урядові готують чергове випробування

Так, освітянам потрібно додатково майже 30 млрд. грн. “Середній вік урядів в Україні — 11 місяців, тому, з одного боку, не вистачає часу для таких стратегічних питань, з іншого, ніхто не хоче псувати свою репутацію”

Початок роботи парламенту загострить боротьбу за перерозподіл коштів у новому законі про Державний бюджет. Найбільше фінансування отримають галузі, що традиційно вважаються пріоритетними. Так звана соціальна сфера — вчителі і лікарі — знову залишаться поза увагою держави.

З історії

У Державному бюджеті на 2008 рік, що приймався у важкій політичній ситуації наприкінці грудня 2007 року, відмінено гарантії вчителям, освітянам та працівникам культури щодо отримання заробітної плати на рівні середньої по промисловості або у народному господарстві. Також скасовано норму про безоплатне забезпечення цих категорій працівників на селі житлом, опаленням та освітленням.

Всупереч Конвенції Міжнародної організації праці, у них відібрали право ведення колективних переговорів для регулювання питань про оплату праці. Про всі ці нововведення деякі народні депутати України (навіть із профільного комітету парламенту, що опікується освітніми питаннями) дізналися лише цього року.

Щоправда, в повному обсязі згадані гарантії ніколи не діяли. Але 2001 року почали фінансувати половину з гарантованих виплат надбавки за вислугу років, видавали також винагороди за сумлінну працю та гроші на оздоровлення. А 2002 року, коли обирали парламент, ці статті фінансувалися повністю.

Спробу знизити гарантований рівень зарплатні зробив і уряд Віктора Януковича у 2007 році. Але опозиція на чолі з Юлією Тимошенко звернулася до Конституційного суду, який заборонив звужувати соціальні гарантії у Державному бюджеті. Виконувати це рішення “регіональний” уряд і не думав, бо працював останні тижні.

Проте позиція ЮліїТимошенко різко змінилася після отримання крісла прем'єра. І вже її Кабінет мінінстрів вперше скасував гарантії стосовно рівня оплати праці освітянам, лікарям, працівникам культури.

Від'ємне сальдо

Повернення гарантій від уряду вимагають галузеві профспілки. Свої аргументи вони вже навели президенту Віктору Ющенку на спеціальній нараді, а також поінформували про ситуацію Уповноважену з прав людини Ніну Карпачову і представників Міжнародної організації праці. Як крайній захід залишається страйк.

Рахувати у профспілках вміють. У 2008 році середній посадовий оклад педагогів, що орієнтовно відповідає ставці вчителя першої категорії, збільшиться приблизно на 233 грн. порівняно з 2007 роком і складе 951 гривню. Проте якби діяли гарантії, то вчитель міг би розраховувати, як мінімум, ще на 600 грн.

Адже навіть у 2007 році у промисловості в середньому отримували 1554 грн. При цьому прогноз середнього окладу в освіті на кінець 2008 року — 1156 грн. не досягне цієї планки.

У підсумку з понад півтора мільйони працівників освіти 22,3% отримують заробітну плату нижчу за прожитковий мінімум. В охороні здоров'я цей відсоток складає 22%, а у сфері культури — ще більше. Скасування житлово-побутових гарантій вчителям, медикам, працівникам культури на селі загострило проблему кадрів. Сьогодні у країні, наприклад, не вистачає третини лікарів первинної ланки саме у селах.

“Нас не задовільняють темпи зростання зробітної плати найбільш незахищенних категорій працівників бюджетної сфери. Цей ріст не компенсує підвищення цін, тому ми вимагатимемо повернення гарантій”, — заявив голова Федерації профспілок Олександр Юркін. У профспілках вважають, що гроші у державі є.

Мінфін проти

Заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук стверджує, що законодавчо установлені гарантії, яких вимагають профспілки, коштують у 2008 році 100 млрд. грн., і цих грошей у бюджеті немає. Так, освітянам потрібно додатково майже 30 млрд. грн., якщо гарантії будуть відновлені в повному обсязі.

При цьому у 2008 році лише цим працівникам на оплату праці передбачено майже 34 млрд. грн. з 57 млрд. загальних витрат на освіту, зазначає Мінфін.

Поки не відомо, чи планується збільшення фінансування освіти, культури і науки у 2008 році. Проте вже можна стверджувати, що вугільна галузь має підстави розраховувати на додаткові 11,2 млрд. грн.., енергетика — 2,7 млрд. грн., Міністерство оборони — від 2,5 млрд. до 11,5 млрд. грн. Адже ці запити вже підтримали або профільні комітети парламенту, або президент.

Якщо скласти всі завдання, які поставлені перед Мінфіном з додаткового фінансування на 2008 рік, стане зрозумілим, що ресурсу не вистачить для задоволення навіть половини побажань міністерств та відомств.

Проте певні поступки для трудящих все ж зроблені. На доручення президента проробляється можливість започаткування третього етапу введення єдиної тарифної сітки не з листопада, як планувалося, а раніше. Це позитивно відобразиться на доходах і вчителів, лікарів та інших бюджетників.

Що робити

Проблема гарантованих зарплат у соціальній сфері потребує вирішення. Всі розуміють, що коштів для забезпечення законодавчих норм немає, але не наважуються на радикальні кроки.

“Тут немає нічого дивного, — стверджує директор економічних програм Центру ім.Разумкова Василь Юрчишин. — Середній вік урядів в Україні — 11 місяців, тому, з одного боку, не вистачає часу для таких стратегічних питань, з іншого, ніхто не хоче псувати свою репутацію борців за права трудящих”.

На думку експерта, намагання зрівняти зарплатню у соціальній сфері та народному господарстві свідчить про соціальне спрямування держави і в принципі є правильним. При цьому, на його думку, слід проаналізувати можливість часткового переводу гарантій у грошову форму, тобто доплачувати тим самим вчителям на селі за світло, опалення тощо.

З цим згоден і політолог Олександр Пасхавер. “Але при монетизації гарантій головне, щоб людина мала право обирати”, — вважає він. За його словами, “рівень фінансування певної сфери свідчить про ставлення до неї з боку суспільства та держави”. На його думку, природньо, щоб освітяни та лікарі отримували винагороду за свою працю на рівні висококваліфікованих працівників промисловості, що, до речі, є нормою в багатьох країнах.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Полохало підкреслив, що “часткова реалізація гарантій для працівників освіти, науки, культури, охорони здоров'я можлива”. “Комітет з питань науки і освіти вже звернувся до уряду з такою пропозицією”, — сказав він. “Мова про відмову від гарантій не йде, але треба виходити з розрахунків бюджету”, — додав Полохало.

Можна лише сподіватися, що уряд дослухається фахівців та підвищить рівень соціального забезпечення працівників бюджетної сфери, а згодом почне розмірковувати, як вирішувати проблему кардинально.

Віталій МАТАРИКІН