Хід Васюником

Бліцкригу не вийшло. Ще вчора зранку Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко готувалася реалізувати свій план блискавичної дії: розпочавши на мажорній ноті засідання уряду, показово відшмагати шістьох спеціально запрошених “губернаторів”, і спробувати зняти їх із посад. Цим рішучим ходом керівник Кабміну хотіла не тільки пом’якшити в очах народу абсурдну ситуацію блокування БЮТівцями трибуни Верховної Ради, а й підсилити свої позиції в гострій суперечці з секретаріатом Президента. Задумане могло вдатися, але...
Наша каналізація — від щирого серця!

Початок засідання перенесли на одну годину, Прем’єр запізнилися майже на п’ятнадцять хвилин — і одразу кинулася в бій. “Шановні друзі, ми можемо пишатися, — жоден м’яз на її обличчі не здригнувся, — тому що приріст промислового виробництва за січень становить 8%”. За словами Юлії Володимирівни, в Україні почали виробляти на 20% більше машин й устаткування. “Якість нашого виробництва на стільки сьогодні суттєво покращилася, що як на внутрішньому ринку ми маємо попит, так і на зовнішньому”, — окрім галузі металевих механізмів, глава уряду вказала на розвиток у хімічній та нафтохімічній галузях. І оприлюднила висновок: економіка стрімко зростає.

І реальна заробітна платня, переконана Тимошенко, у людей не падає, а, навпаки, зростає — на 13,3% за січень—березнь. А доходи людей, якщо навіть врахувати інфляцію, стали більшими на цілих 20%. А це, натякнула Прем’єр, означає, що уряд працює день і ніч.

Основною частиною народу напередодні мерських виборів, безумовно, є столичні мешканці. Для них Юлія Тимошенко підготувала особливий подарунок. “Сьогодні ми затверджуємо видатки з державного бюджету для міста Києва в розмірі 1 млрд. 696 млн. грн.”, — повідомила Леді Ю. 350 мільйонів із цих коштів мають піти вчителям, лікарям, пенсіонерам, а решта — на капіталовкладення.

Олександр Турчинов згодом популярно пояснив ідею. Мовляв, незважаючи на те, що бюджет Києва зріс у рази, зарплата бюджетників підвищалася всього лише на 10%. А тому, якщо міський голова не може виконувати свою роботу, уряд бере на себе суперзобов’язання — фінансувати будівництво мостів, переходів, купувати автобуси, тролейбуси і навіть відкрити електропоїзд, що рухатиметься по колу поблизу столиці. І на кожну ідею — певна кількість мільйонів гривень. “Каналізаційний колектор 38 років не ремонтували”, — поінформував Турчинов, кандидат у мери столиці.

Увесь пафос турботи про киян з боку Турчинова—Тимошенко ледь не зіпсував колега по коаліції: міністр регіонального розвитку і будівництва, “нашоукраїнець” Василь Куйбіда запропонував виділяти ці гроші дуже обережно. І як не присаджувала його Юлія Володимирівна, уперто стояв біля свого столу і говорив про побоювання: як зробити так, щоби потім Черновецький не твердив, ніби фінансові надходження — це його заслуга. Але досвідчений боєць Юлія Тимошенко недосвідченого колегу нейтралізувала вдало: “Ми робимо це для киян, а не для мерії, і не варто політизувати проблему”.
Чи є у вас план, друзі з “НУ-НС”?

“У нас сьогодні намічена ще одна тема для розгляду”, — так Юлія Володимирівна анонсувала хіт дня — ініціативу про відставку шести керівників обласних адміністрацій. На кабмінівський килим викликали шістьох: перших осіб Волині, Львівщини, Запоріжжя, Черкащини, Херсонщини та Криму — саме в цих регіонах найгірші соціально—економічні показники. Цього разу відповідні документи на участь у нараді оформили вчасно, і секретаріат Президента проти участі “губернаторів” в урядовому засіданні не заперечував. Самі ж глави областей поставилися до акції Юлії Тимошенко по—різному. Скажімо, керівник Волинської адміністрації Микола Романюк увійшов до залу ще за сорок хвилин до початку, він бездоганно володів цифрами про інфляційні процеси і був готовим до дискусії. Керівник Херсонщини Борис Сіленков помітно хвилювався, хоча й стверджував, що це не так. А тимчасово виконуючий обов’язки Запорізького “губернатора” Валерій Черкаска зберігав спокій. На запитання журналістів, чи не боїться він бути звільненим, відповів: “Спочатку мене мають призначити”.

“Керівники областей є складовою частиною реального саботажу в боротьбі з інфляцією, не робиться нічого, навпаки, саботується все, що робить уряд, — Юлія Тимошенко палала від гніву. — Багато критикували режим Кучми, але там за зростання цін на один відсоток знімали “губернаторів” за лічені хвилини. Нині вони планують знищувати демократичний уряд і одну з демократичних команд. Не вийде! Сьогодні поставимо крапку”.

Присутні вже укладали парі, чия ж голова полетить першою, але тут на трибуну вийшов віце—прем’єр Іван Васюник. Висуванець Банкової розпочав із дрібної технічної пропозиції щодо порядку денного — можливо, саме тому його наступні слова викликали в залі ефекти вибуху бомби. “Ми, члени Кабінету Міністрів, які представляють блок “Наша Україна — Народна самооборона”, вважаємо, що нинішній етап у діяльності демократичної коаліції є кризовим. І оприлюднюємо нашу заяву”, — навіть здалеку було видно, як покрилася рум’янцем Тимошенко. Вона сіла на своє місце і повернула голову до доповідача. Сіленков підвівся зі свого місця і демонстративно потиснув руку Валерію Черкасці. “НУНС” устами Васюника вимагав від Тимошенко створення переговорної групи, яка має дійти консенсусу в таких дражливих моментах, як ухвалення нової редакції Закону про Кабмін, ухвалення змін до Держбюджету—2008, розробки пакета антиінфляційних законів, упорядкування процедури призначення регіонального керівництва, термінового ухвалення кадрових рішень (Фонду держмайна, Антимонопольного комітету, Держтелекомрадіо). Але найголовніше — БЮТ має негайно відкласти всі спроби змінити Конституцію без узгодження цих дій із колегами по коаліції. Домовлятись із друзями—демократам “НУНСівські” міністри пропонують у три етапи, за участю Президента та спікера.

“Чудова пропозиція! — Тимошенко нарешті зуміла вичавити із себе усмішку. — Я готова йти таким складним шляхом. Я подивлюся, як у вас вийде це організувати, Іване Васильовичу. Бо кілька місяців сама намагаюся це зробити. Але єдине, що хочеться сказати: вся країна, і навіть діти знають: усе, що робиться в політиці — це наслідок боротьби Президента і його людини, Балоги, проти Прем’єр—міністра”.

Справу Васюника продовжив “НУНСівський” міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко. Він наголосив: Тимошенко щонайменше двічі казала неправду — коли йшлося про небажання нардепів ухвалити пакет антиінфляційних законів (мовляв, насправді такого пакета не існує, а лише окремі закони) та коли Кабмін буцімто вирішив блокувати трибуну Верховної Ради. “Я такого не пам’ятаю”, — твердим голосом вів молодий міністр, який ще перед початком засідання в кулуарах називав урядове дійство “виставою”.

“Я б хотіла, аби ви цинічно не говорили неправду”, — Юлія Володимирівна обривала Павленка, як тільки могла. А потім сказала, що їде до Президента...

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ