Україна штовхає Росію в ВТО?

Російська преса поширила інформацію, посилаючись на директора департаменту торговельних переговорів міністерства економічного розвитку Росії Максима Мєдвєдкова, нібито українська делегація відмовилася від двосторонніх переговорів з Росією по СОТ.

Стверджувалося, ніби-то діючий між країнами режим вільної торгівлі значно вигідніше для України, ніж режим торгівлі СОТ.

Спочатку це заперечив голова української делегації, заступник міністра економіки Валерій П'ятницький, а потім і сам Мєдвєдков. Кого ж цією “качкою” хотіли налякати?

Адже, як з'ясувалося, навіть якби Україна й вирішила зробити такий безглуздий “політичний реверанс у бік Росії”, зробити це було б неможливо.

“Якщо в України нема більше питань до Росії — то ми підписуємо двосторонній протокол. Але його ще не було. Тобто, переговори тривають. Вийти з них, не підписавши протокол, неможливо”, — розповів “Економічній правді” експерт Проекту торговельної політики України Сергій Нерпій.

Інша справа — наскільки ці переговори результативні. Як відомо, Україні немає чого попросити в Росії з нагоди СОТ. Фактично всі її вимоги збігаються з вимогами решти країн. Зокрема — зняття обмежень на імпорт, відмова від експортного мита на нафту, приведення російського законодавства про захист внутрішнього виробника до норм СОТ.

Більш активно, за свідченням міністра економіки Богдана Данилишина, українська сторона обговорює питання доступу м'ясомолочної продукції на російський ринок. Але навіть стандартні СОТівські положення все одно мають це питання зняти.

“І Європейський союз, і Сполучені штати, в будь-якому разі, — кращі переговорники, ніж Україна. І вони за нас теж вставлять слово. Це стовідсотково”, — переконує Сергій Нерпій.

Однак Валерій П'ятницький в коментарі “Економічній правді” заперечує, мовляв, його місія, все-таки, важлива.

“Тоді всі країни СОТ могли б зайняти таку позицію: є декілька країн, які всім займаються, а всі інші — просто присутні. Ми ж ставимося до Росії з погляду нашого двостороннього майбутнього. Ми зацікавлені в тому, щоб Росія, приєднавшись до СОТ, відповідала певним вимогам і виконувала певні правила”, — розповідає заступник міністра.

Окрім двосторонніх консультацій, чиновник вважає важливою участь вітчизняної делегації в багатосторонніх переговорах країн СОТ з Росією.

“Є Росія, яка відповідає, як на екзаменах, і є довгі столи, де сидить більше п'ятдесяти країн-учасників робочої групи”, — описав цю процедуру Сергій Нерпій.

Щоправда, за словами Валерія П'ятницького, зараз у Женеві не проходить формальних засідань робочої групи, тому що вони блокуються деякими країнами-членами СОТ. Консультації відбуваються на неформальному рівні.

“Більше того, немає якогось остаточного звіту робочої групи. І питання, які обговорюються — це традиційний набір для будь-якої країни, що вступає. Це технічне, санітарне, фітосанітарне регулювання, захист прав інтелектуальної власності, питання експорту, тарифів, ціноутворення. Двосторонні консультації охоплюють ті самі питання”, — розповідає він.

Його російський колега Максим Мєдвєдков найбільш проблемними вважає для себе теми режиму експортних мит, у тому числі на ліс, умови функціонування держторгпідприємств, а також розмір субсидій сільському господарству.

І от на цих двосторонніх консультаціях роль України, за свідченням П'ятницького, зводиться більше до допомоги Росії, аніж до вигадування нових власних вимог.

“Я знаю Мєдвєдкова дуже давно. І ми з ними ділимося навіть своїми враженнями від цього процесу як люди, які вже є членами. Звертаємо їхню увагу на такі речі, які країни-члени просто не будуть сприймати. Дуже свіже враження, як ми тут сиділи, і звідусіль нас допитували. І в цьому випадку хочеться допомогти”, — каже він.

І одразу виправляється, що справа — не в особистій симпатії, а в тих самих державних інтересах: “У кого найбільший обсяг торгівлі з Росією? Ну, є буквально п'ять країн. Не 150 країн одержують вигоду однакового розміру від торгівлі з Росією. Саме ми можемо отримати чи не найбільшу частку отих вигод”.

А щодо діючої угоди про вільну торгівлю всі українські експерти одностайні: вона замінити СОТ у стосунках з Росією не може.

“Нинішній режим охоплює тільки торгівлю товарами, тарифи. Все інше — уявіть собі угоди початку 90-х років. За цей час система регулювання торгівлі пройшла дуже великий шлях.

Нам треба суттєво вдосконалювати цю угоду, і краще, якби це робилося на основі СОТ. Тоді до цього могли б долучитися і послуги, і широке коло секторальних питань, і державні закупівлі”, — каже заступник міністра.

Через те експерти просто не уявляють, навіщо можна було поширювати дезінформацію при вихід України з переговорів, який щоденна газета “Коммерсантъ” пов'язала з “бажанням покращити стосунки з Росією в період визначення ціни на газ”.

Насправді, вихід України з переговорів не надасть Росії жодних переваг, оскільки в такому разі вона втратить найбільшого прихильника свого вступу в СОТ.

Артем ЗАХАРЧЕНКО