Василь Кисельов: “Богатирьовій у нашій партії робити більше нічого”

“Може, я й радикальний у деяких речах, але говорю по совісті й від душі”, — запевняє Василь Кисельов. У попередньому скликанні Верховної Ради він був заступником голови фракції й після загибелі Євгена Кушнарьова став одним із основних спікерів Партії регіонів. “Хто такий Луценко? Ніхто!” — заявляв тоді Кисельов, коментуючи потуги опозиції. Тепер уже він сам — частина опозиції. У нинішньому скликанні Кисельов встиг “прославитися”, порвавши бюлетень Сергія Терьохіна під час голосування за обрання Голови ВР. Тепер Кисельов обіймає посаду заступника голови парламентського Комітету з питань регламенту та депутатської етики і наголошує, що й надалі не дозволить коаліції порушувати регламент. 
“Настрій у нас поганий, бо Тимошенко всіх обманула”

— Василю Олексійовичу, з яким настроєм фракція Партії регіонів увійшла в новий рік — робочим?

— Сказати, що настрій у нас піднесений, я не можу, бо “помаранчеві” внаслідок чергових фальсифікацій повернулися до влади.

Ви не смійтеся! Я вас протягом трьох хвилин можу переконати, що в західних областях вони мінімум півтора мільйона голосів незаконно отримали. І взагалі, поганий у нас настрій, бо ви бачите, як, маніпулюючи тим, що в людей сьогодні складна життєва ситуація, лідерка БЮТ змусила їх повірити собі й віддати голоси за її політичну силу. А вже на другий день їх обманула!

— Так ніби ж навпаки, Тимошенко вже якісь свої обіцянки виконує...

— От! “Якісь”! Вона обіцяла повернути (як компенсацію “згорілих” вкладів в Ощадбанк СРСР. — Ред.) 136 мільярдів за два роки. На цей рік у бюджеті закладено 20 мільярдів, а фактично буде повернуто тільки 6. Це обман людей! Добре, звісно, що хоч по тисячі зараз оце дають, але погано, що людей і їхню довіру так використали — їм же обіцяли, що виплатять усе. І “помаранчеві” цинічно брешуть. У них же немає дієвої коаліції. Я перед Новим роком вніс проект, згідно з яким за бюджет треба було голосувати так, як за Тимошенко — підняттям рук. У коаліції 17 людей не було в залі! Якби ми наполягали на такому способі голосування, вони б не змогли ухвалити бюджет, і всі побачили б, що в них немає єдності й мобільності.

Для нас це, звісно, “плюс”. Але був би й дуже великий мінус — для країни, яка могла увійти в новий рік без бюджету. Тому ми вирішили не наполягати, щоб не постраждав народ.

— У такому разі чи не логічніше для “регіоналів” було б таки наполягти на голосуванні руками й продемонструвати неспроможність коаліції, але при цьому самим підтримати бюджет?

— Ні, знаєте, ми не можемо брати на себе відповідальність за їхні дії. Вони створили коаліцію, ухвалили бюджет — хай тепер його виконують.
“Якщо питання непринципове, кнопку може натиснути й сусід”

— Повернімося все—таки до першого запитання. Фракція “Регіонів” налаштована працювати чи вставляти коаліції палиці в колеса?

— Боже збав! Коли йтиметься про соціальні питання, ми голосуватимемо — нема питань. Але коли побачимо, що заради виконання обіцянок Тимошенко буде розкрадати державне майно, то жорстко цьому протистоятимемо. Ми не збираємося заважати коаліції, але будемо ретельно стежити за тим, щоб закон був один для всіх. І рішуче наполягатимемо на дотриманні норм регламенту й Конституції.

— Опозиція грозилася, що не дозволить “коаліціонерам” голосувати чужими картками. Як плануєте стежити за тим, щоб кожен депутат від БЮТ і “НУНС” тиснув лише на одну кнопку?

— Ну не треба ж доводити це до абсурду.

— Чому абсурду? Згідно із законодавством, депутат повинен голосувати особисто.

— Але ми ж нормальні люди й розуміємо, що коли мені треба піти до лікаря або там у туалет, а в цей час відбувається голосування, то я можу попросити сусіда натиснути кнопку замість мене. Та це тільки якщо питання непринципове. А по ключових, стратегічних для держави питаннях ми справді пильнуватимемо, щоб члени коаліції голосували кожен сам за себе. Наприклад, коли йдеться про кадрові призначення або затвердження урядової програми — наша партія вже заявила, що жодним голосом ці питання не підтримує, щоб коаліція довела свою спроможність. Хай знову звозять усіх хворих і немічних.

До речі, голосування по призначенню Наливайченка (головою Служби безпеки. — Ред.), очевидно, тому й перенесли — коаліція бачить, що у неї не вистачає депутатів, бо не всі ще з Канар прилетіли. А до п’ятниці, мабуть, сподіваються вже всіх повернути.
“Парламент не буде “слухняними болванчиками”

— Чи підтримуватиме Партія регіонів закон про послаблення Кабінету Міністрів, внесений Президентом? Ви ж сподіваєтеся на те, що на наступних президентських виборах переможе ваш кандидат?

— Звісно, ми в це віримо. Але незалежно від того, чи буде Янукович Президентом, Партія регіонів не шарахатиметься з боку в бік. І голосуватиме тільки за ті закони, які принесуть користь Україні. А президентський варіант закону про Кабмін такий, що навіть Кучма не мав таких повноважень, які планує собі загребти Ющенко.

Ми послідовні, хоч хтось і каже, що Партія регіонів відступилася від своїх обіцянок. І закон про російську мову знову вносимо, і про нейтральний статус України. І на тому, щоб знову пройшов з’їзд у Сіверськодонецьку (а як не там, то хоч у Києві), я буду наполягати й далі. Не треба його боятися, бо ми не сепаратисти — ми сповідуємо принцип федералізації! Радикалізм треба відкинути, а раціональне зерно — залишити, надавши регіонам більше повноважень. Тоді, скажімо, захочуть у Львові легалізувати на регіональному рівні вояків УПА — будь ласка, ми не заперечуватимемо.

— А скасування пільг для народних депутатів підтримаєте?

— Однозначно. Але скасування пільг, а не недоторканності. Президент вніс законопроект, яким пропонує притягувати до кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору. А отже, якщо буде скасовано недоторканність — завтра нас будуть кидати за ґрати! Для цього все й робиться — щоб мати у парламенті слухняних “болванчиків”... Та до цього не дійде, бо для скасування недоторканності треба 300 голосів, яких коаліція ніколи не набере.

— Василю Олексійовичу, Раїса Богатирьова залишається членом Партії регіонів?

— Поки що так. Питання її партійності повинна вирішити Донецька організація ПР, де вона стоїть на партійному обліку. Богатирьова пояснювала нам свою позицію — це її рішення і її право, вчинити так, як вона вчинила. З керівних органів партії Раїса Василівна вийшла, і це робить їй честь, а щодо партійного квитка ще не визначилася. Але, думаю, пройде час, і Богатирьова зрозуміє, що їй у нашій партії робити більше нічого.

Леся ШОВКУН