Президент дав дорогу антикризовому закону

З повним текстом наказу можна ознайомитися на офіційному сайті президента.

Нижче “Економічна правда” приводить аналіз найбільш цікавих, на нашу думку, пунктів цього закону.

БЛОК I — нововедення

“Стаття 1. Створити за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у повному обсязі у 2009 році, а також цільового розміщення державних цінних паперів Стабілізаційний фонд, кошти якого використовуються у встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету порядку на:

а) надання кредитів (позик) для погашення, рефінансування та/або обслуговування кредитів (позик), одержаних вітчизняними банківськими установами та іншими суб'єктами господарювання в іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року;

б) кредитування або співфінансування довгострокових інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення;

в) здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;

г) надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов'язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників;

ґ) розвиток внутрішнього попиту на товари, що виробляються українськими товаровиробниками для експорту і щодо яких спостерігається погіршення світової кон'юнктури;

д) надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи.”

Коментар ЕП: Власне ідею створення стабілізаційного фонду критикували багато фахівців. Логічно було б створювати стабфонд під час росту економіки, а витрачати гроші під час кризи. Але цю ідею підхопив Азаров, а за ним і ПР, так що довелося цей пункт залишити.

На нашу думку, Стабфонд має як плюси, так і вади. Плюс полягає в тому, що Стабфонд стане юридичним інструментом, завдяки якому держава зможе робити те ж саме, що сьогодні роблять США та країни Европи. А саме, рефінансувати підприємства та банки, що мають проблеми з поверненням зовнішніх боргів. З іншого боку, за рахунок резервів НБУ фонд наповнюватися не може. А інших вільних коштів в країні наразі немає.

Стабфонд також є прямим шляхом до мегакорупції. Напрямків можливого використання грошей забагато, і жоден з них не прописаний детально. Отже, реалізація напрямів буде регулюватись окремими підзаконними актами, що складе Уряд. І немає жодної гарантії, що врешті решт замість Стабфонду ми отримаємо купу боргів за сумнівними схемами. Іншими словами, ці гроші будуть розкрадені.

“Стаття 2. Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків (далі — капіталізація банків) шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України. Такі державні облігації України підлягають обов'язковому викупу Національним банком України, у тому числі за рахунок кредитів відповідного призначення міжнародних фінансових організацій, за їх номінальною вартістю протягом п'яти банківських днів з дня надходження пропозиції щодо їх викупу.

Рішення про участь держави у капіталізації банків приймає Кабінет Міністрів України на підставі пропозицій Національного банку України.

Порядок участі держави у капіталізації банків затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України...”

Коментар ЕП: Дуже прогресивний пункт. Вже через три місяці багато банків, скоріш за все, потерпатимуть від хвилі неповернення кредитів. При чому, у групі ризику системні установи, які є лідерами за обсягом надання іпотечних та авто кредитів населенню. Необхідність додаткового резервування зменшить їх капітали.

Ми впевнені, що Національний банк не дозволить загинути цим установам, і запропонований у цій статті механізм стане йому у нагоді. Він дозволить капіталізувати банки та зняти звинувачення у корупційному рятуванні “своїх”.

БЛОК II — поправки до законів

Зміни до Закону України “Про податок на додану вартість”:

“1) підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункти 11.21 і 11.29 статті 11 виключити;

2) статтю 81 викласти у такій редакції:

“Стаття 81. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства

81.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі — сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

81.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

81.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

81.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

81.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

81.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

....81.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

81.15.1. виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції;

81.15.2. діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація;

81.15.3. діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) залісення, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи вирубування дерев та/або чагарників;

б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація;

81.15.4. діяльність у сфері рибальства:

а) розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних);

б) розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних;

в) розведення та виловлення мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

г) обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

81.15.5. обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).”

Коментар ЕП: Складається враження, що хтось у владі вклав великі гроші у сільське господарство, і тепер вміло пролоббіював собі податкові пільги.

З іншого боку, аграрії, які і так по горло в боргах, матимуть певні пільги і наступного року, хоча з 2009 року мали переходити на загальну систему оподаткування. Таким чином цей розділ можна віднести до другого і останнього позитивного в законопроекті. Адже без цього, ціни на продукти харчування могли вже з нового року різко стрибнути до гори.

Зміни до закон “Про Національний банк України”:

“1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:

“Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю, частина якої в обсязі 25 відсотків, але не менше 1 млрд гривень, щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної установи, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року”;”

Коментар ЕП: Цей пункт має стати аргументом в розмові з вкладниками банків. Влада надала собі декілька козирів, щоб мати нагоду розповідати про захист вкладень та фінансування житлових програм. Це ніколи не заспокоїть власників великих рахунків — вони все одно побіжать з банків за першою нагодою. Але масовий вкладник, який захищений вже сьогоднішніми програмами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, може бути зачарований цими казками. Як і тим, що сума відшкодування Фондом підвищена до 150 тисяч гривень.

Реально, приведених тут коштів буде замало для серйозного проекту, а іх надходження можна не дочекатися, бо воно здійснюватиметься не раніше весни, коли затверджується річний звіт НБУ. Крім того, ви можете собі уявити голову Нацбанку Володимира Стельмаха, який пояснює, чому він віддав кошти на фінансування Іпотечної установи чи на капіталізацію банків, а не віддав їх у Фонд гарантування вкладів? Ми ні.

“2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій редакції:

“2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України”.”

Коментар ЕП: Дуже передбачливо. Якщо бодай декілька банків припинять існування, грошей Фонду не вистачить на відшкодування усім.

Зміни до закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”:

“1) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

“Встановити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу України загальним обсягом до 10.000.000 тис. гривень”.”

Коментар ЕП: Власне уряд Юлії Тимошенко у свій час майже відмовився від цього напівкорупційного механізму. Але ось він з'явився знов. Хто отримає “солодкі” кошти — дуже цікаве питання. Можна не мати сумніву, що це будуть проекти загальнодержавного значення — наприклад, будівництво дороги або рефінансування “Нафтогазу”.

Державні гарантії завжди полегшували комусь життя, але ніколи не давали користі для суспільства. Куди потім зникають отримані дешеві кошти, і як контролювати їх використання, завжди залишається загадкою. Не є секретом, що державні менеджери є не лише малоефективними, але і схильними до невиправданої розтрати грошей. Завжди доцільним є питання — чи варто було отримувати гарантії, коли можна було лише перекрити кілька дірок у витоку грошей з компанії?

“2) доповнити статтею 331 такого змісту:

“Стаття 331. Установити, що відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” (ВАТ “Укрексімбанк”) реінвестує чистий прибуток, отриманий за наслідками 2008 року, та нерозподілений чистий прибуток минулих років у свій статутний капітал, але не менше 500 млн гривень”;”

Коментар ЕП: Подарунок “Укрексімбанку”. Хоча, насправді, виносити рішення корпоративного управління в антикризисний закон можливе тільки в нашій країні.