Юлия Тимошенко попросила мир о спасении

Більш непопулярних дій напередодні виборів годі уявити.
Подібна поведінка не характерна для Тимошенко, оскільки негативно впливає на її електоральні шанси. Сталося це на спеціально скликаній зустрічі прем’єра з послами країн “великої вісімки” в середу.

Тимошенко через дипломатів намагається натиснути на уряди західних країн з тим, щоб Міжнародний валютний фонд поновив кредитування України. В іншому разі уряд не має ресурсів для виконання бюджету за підсумками року. Дірка оцінюється в 40 мільярдів гривень.
— Якби не було плідної співпраці між Україною і МВФ, то прожити цей рік було би майже неможливо, — назвала Тимошенко головного рятівника країни.

Тимошенко фактично покаялася перед МВФ за невиконання обіцянок, які давала Фонду в обмін на гроші. Зокрема, вона визнала неспроможність уряду підвищити тарифи на газ.
— Справді, сьогодні є певні зауваження МВФ до виконання Україною своєї програми щодо підвищення цін на газ для населення і теплокомуненерго, — сказала Тимошенко. — Уряд ухвалив це рішення. Але, на жаль, в судових позовах від профспілок це підвищення було зупинено.

Втім, пообіцяла Тимошенко, тарифи будуть піднято — очевидно, після виборів. При чому невідомо яких — президентських, запланованих на 17 січня та 7 лютого, чи до місцевих органів влади, призначених на 30 травня.
— Я сподіваюсь, що після завершення політичної нестабільності ми обов’язково повернемося до цього питання, — заявила лише Тимошенко дипломатам.

Загалом тон заяв прем’єр—міністра викликав здивування. Вони доречніше лунали би на закритій нараді, а не в присутності преси, адже після розтиражування навряд чи додали би їй рейтингу.
Так, Тимошенко прямо заявила, що не виконуватиме закон про підвищення соціальних стандартів до вердикту Конституційного суду.
— Профінансувати цей закон в умовах кризи неможливо, він руйнує фінансову систему України. Але цей закон, всупереч заявам МВФ, був підписаний президентом, — обурилася Тимошенко.
— І президент подав зміни до бюджету, що як би то забезпечують підвищення соціальних стандартів. Але якщо парламент прийме цей закон (в цілому), уряд не зможе його виконувати, — попередила вона.
— І поки Конституційний суд не прийме рішення, що закон є неконституційним, ми виконувати його не будемо, — пообіцяла Тимошенко. — Я думаю, це буде добрим аргументом для МВФ.
Насправді відмова прем’єра має очевидно незаконний характер. Розгляд питання в КС не зупиняє дію нормативного акту, який оцінюється на предмет дотримання Конституції.

Однак і в Партії регіонів немає підстав для пафосного обурення подібним нехтуванням Конституції.
І Тимошенко, і Янукович власноруч доклалися до руйнування правового поля в Україні.
Так, лідер регіоналів навесні 2007 року, будучи прем’єр—міністром, знехтував указом Ющенка про дострокові вибори. Він так само, як сьогодні Тимошенко, вимагав, щоб перед цим свою оцінку дав Конституційний суд.

Хоча, знову ж таки, розгляд питання в КС не робить указ чи закон нечинним.
Загалом історія з підвищенням соціальних стандартів — це наочний приклад “правила бумеранга” в політиці.

Сьогодні Тимошенко відмовляється виконувати закон, хоча два роки тому висувала аналогічні вимоги до Януковича, який тоді був прем’єр—міністром.

У липні 2007 Конституційний суд оприлюднив рішення про незаконність призупинки виплати пільг, компенсацій і гарантій для населення, що було зафіксовано в бюджеті того року.
Ініціатором розгляду питання були 46 депутатів, в тому числі від блоку Тимошенко. Суд виніс передбачуване рішення, оскільки в Конституції існує пряма норма, що соціальні права і гарантії населення не можуть обмежуватись.

Реакція тодішнього уряду Януковича немов у дзеркалі була подібна на сьогоднішню поведінку Тимошенко.

“Користуючись рішенням Конституційного суду як політичним інструментом у передвиборчій кампанії, “опозиціонери” підбурюють людей судитися за виплату пільг, паплюжать соціальну політику уряду, провокують підрив фінансової стабільності в державі”, — з таким самим щирим обуренням виступив Кабмін Януковича.

І звичайно ж, реакція Тимошенко не змусила себе чекати. “У цього уряду для людей завжди немає грошей. Це є вже абсолютно відома істина”, — говорила Тимошенко два роки тому. Слово в слово до того, що зараз розповідає Янукович.
Тоді Тимошенко навіть закликала людей приходи до офісів БЮТ для отримання послуг адвоката у поверненні своїх пільг.

Та діяльність Тимошенко мала всі ознаки передвиборчої. Про це свідчить хоча би такий факт — одночасно у різних обласних газетах по всій Україні вийшло ідентичне інтерв’ю, підписане її особистим прес—секретарем, а нині депутатом від БЮТ Олександром Сочкою. Назва публікації говорила сама за себе: Юлія Тимошенко: “Ми змусили уряд Януковича повернути людям незаконно скасовану соціальну допомогу”.

“Головна антикризова програма”

Після тих подій минуло два роки, і “бумеранг” наздогнав Тимошенко.
Мабуть, зараз прем’єрка часто згадує своїх соратників, які восени минулого року на закритих нарадах вмовляли її погодитися на дострокові парламентські вибори, оголошені Ющенком, і залишити високе крісло, яке згодом перетворилося на електричний стілець.
Сьогодні, випрошуючи грошей у Міжнародного валютного фонду, Тимошенко також зізналася дипломатам, завдяки чому Україна виконує газовий контракт з Росією.
— Те, що Україна змогла вчасно розраховуватися за спожитий газ, є наслідком ефективної програми між Україною та МВФ, — сказала прем’єр—міністр.

Тимошенко мала на увазі, що в попередні місяці “Нафтогаз” частково платив “Газпрому” за рахунок кредитної лінії МВФ стенд—бай. А в жовтні взагалі було застосовано незвичну схему.
Платіж до Москви в розмірі понад півмільярда доларів було здійснено з коштів “спеціальних прав запозичення” — тобто спецвалюти Міжнародного валютного фонду, яка існує лише в безготівкомому вигляді на рахунках країн—членів МВФ.

Залучення цих ресурсів було спричинено форс—мажорнами обставинами. Україна, за катастрофічної відсутності грошей, відповідно до січневого контракту Тимошенко-Путіна, ризикувала перейти на передоплату в стосунках з Росією. Це автоматично спричинило би нову газову кризу.

Уряд отримав доступ до цих резервів МВФ, фактично погрожуючи спровокувати зрив поставок газу до Європи. Щоб уникнути ускладнень, Захід погодився на нетрадиційний крок.
За інформацією “Української правди”, до Києва було надіслано дозвіл директора—розпорядника МВФ Домініка Стросс—Кана на право доступу до “спеціальних прав запозичення”.
Адже ця “валюта” може використовуватися країнами лише на покриття дефіциту платіжного балансу. У випадку ж України її застосували для фактичного покриття дефіциту державного бюджету.

Окрім того, стверджують джерела “Української правди”, із закликом закрити очі на цю операцію до президента Ющенка в телефонній розмові звернувся керівник Єврокомісії Дуран Баррозо.
— …Україна розраховується за газ, але це дається надзвичайно дорогою ціною, — визнала Тимошенко на зустрічі з послами.
Від тієї самовпевненості, з якою вона називала газові контракти “унікальними” і “переможними”, не залишилося і сліду.

Після закінчення вступного слова, де прем’єр і так сказала багато зайвого, Тимошенко попросила журналістів залишити залу засідання. За закритими дверима вона стала ще більш відвертою щодо складної ситуації в державі.

Прем’єр повідомила послам, що бюджет України не отримує податку на прибуток.
— Внаслідок рецесії, відсутності кредитування національної економіки, внаслідок НБУ політики по рефінансуванню ми сьогодні маємо майже нульові доходи по податку на прибуток в державний бюджет, — повідомила Тимошенко сумну новину.
Але причиною цього явища вона назвала не звичку власного уряду стягувати податки наперед, а падіння гривні та наступний курсовий збиток у бізнесу.
— Всі без винятку підприємства були закредитовані в іноземній валюті. І коли гривня впала, по суті всі їх баланси стали збитковими, — пояснила Тимошенко.

Прем’єр—міністр продовжувала просити про гроші.
— Володіння вами інформацією в повному обсязі полегшить прийняття рішення вашими урядами, — шукала вона шлях до серця аудиторії. — Хочу чітко сказати, уряд і вся команда абсолютно налаштовані на співпрацю МВФ!

Зупинившись на секунду, Тимошенко не витримала і сказала вже зовсім щось непристойне:
— Продовження співпраці з МВФ — це наша головна антикризова програма!
Але Тимошенко тут же попередила, що Фонд повинен правильно визначити отримувача грошей.
— Цей четвертий транш дуже потрібен саме уряду, а не НБУ! — попросила прем’єр кошти в обхід Стельмаха. — Тому що НБУ має подвійний розмір резервів порівняно з критерієм МВФ.
Окрім всього іншого, заморожена кредитна програма з Міжнародним валютним фондом зупинила інші зовнішні надходження для порятунку бюджету.

Так, Україною було домовлено з Єврокомісією про виділення макрофінансової допомоги на півмільярда євро. Однак умовою надання цих коштів також є поновлення траншів від МВФ.
Тому задача останніх днів для міністра закордонних справ Порошенка і віце—прем'єра Немирі — переконати Брюссель зняти цю прив’язку до стосунків України з МВФ.

...Розпрощавшись з послами, Тимошенко швидко залишила приміщення. На вихід попрямували й дипломати.

Там на них чекали співробітниці протоколу Кабінету міністрів. Дівчата роздавали кожному папірець, на якому було роздруковано якийсь текст українською мовою. Дипломати, що не розуміли написаного, акуратно поскладали це в папки, сподіваючись в посольстві перекласти написане.
Дехто з гостей думав, що це проект пропозицій уряду до МВФ, але виявилося, що це було... привітання Юлії Тимошенко з нагоди ювілею падіння Берлінського муру. Так в обмін на добре слово уряд намагається добути гроші.

Сергей ЛЕЩЕНКО