Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Як взаємодіє Президент із парламентом? Ризики та можливості

[07:20 07 июня 2023 года ] [ zn.ua, 7 червня 2023 ]

У грудні 2022 року президенту довіряли 84% українців. Тоді як Верховній Раді — лише 35%.

У грудні 2022 року президенту довіряли 84% українців. Тоді як Верховній Раді — лише 35%. Кількаразова різниця в рівневі довіри до двох інституцій, які доволі тісно співпрацюють між собою, не є чимось незвичним в Україні. Але вона демонструє, що люди досі сприймають владу в державі як окремо взяті особистості, а не як механізм, різні учасники якого постійно взаємодіють. Наскільки злагоджено вони це роблять, залежить безпосередньо від амбіцій кожного з учасників, чинного законодавства та готовності його дотримуватися. Війна дещо підкоригувала амбіції ключових гравців. Щонайменше публічні.

Володимир Зеленський 2019 року очолив парламентсько-президентську республіку, але де-факто отримав президентсько-парламентську після того, як на дострокових виборах його політична сила здобула більше половини мандатів. Це дало можливість сформувати парламентську більшість і підконтрольний уряд, незважаючи на опозицію. Вторгнення Росії та запровадження воєнного стану ще більше зацементувало президентську владу. І в нинішніх умовах, коли потрібно оперативно ухвалювати рішення, це виправдано.

Однак уже зараз слід ставити собі запитання: чи буде та система влади, яка є ефективною сьогодні, найкращою для України після перемоги? Бо в офісі президента є ті, хто в цьому переконаний. Це легко побачити, якщо придивитися до того, як глава держави співпрацює із парламентом, навʼязуючи свій порядок денний, ігноруючи законодавство і випробовуючи на зговірливість депутатів.Законодавча ефективність президента

Найбільш помітною для пересічних громадян, а заодно найрезультативнішою є взаємодія між парламентом і президентом у питаннях законотворення. Оскільки президент нарівні з Кабміном і народними депутатами наділений правом законодавчої ініціативи.

Протягом дев’ятого скликання парламенту Володимир Зеленський ініціював 250 законопроєктів, із яких законами стали аж 182. Тобто відсоток ухвалення депутатами законопроєктів президента утричі вищий за урядові — 73 проти 24%. 

Офіс президента

 

 

Загалом більшість ухвалених законів чи постанов стосуються конституційних повноважень глави держави. Згідно з Основним Законом він може вносити подання про призначення міністрів оборони та закордонних справ, голови Служби безпеки, генерального прокурора, подавати на затвердження рішення про запровадження воєнного стану та проведення мобілізації.

Ще однією важливою деталлю є сфери, в яких президент ініціює проєкти. До початку повномасштабного вторгнення глава держави пропонував закони в найрізноманітніших сферах: від охорони здоров’я та боротьби з ковідом до інвестицій, змін до державного бюджету та податкової політики. З 24 лютого 2022 року всі проєкти законів і постанови, які ініційовані президентом, стосуються саме сфер його компетенції — безпеки та оборони, зовнішньої політики та призначень на найвищі у державі посади.

З прийнятих 182 законів:

86 — ратифікація або денонсація міжнародних угод;

13— постанови про призначення або звільнення голів Нацбанку та СБУ, генпрокурора;

12 — закони про запровадження або подовження строку дії воєнного стану і мобілізації;

21 —постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій повноважень відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”;

2 — секторальні санкції;

48 — закони, з яких: про державні нагороди — 1, сектор безпеки і оборони — 8, зовнішню політику — 1, інші сфери — 38.

Конституція не обмежує сфер, в яких президент може ініціювати закони. Але те, що до початку повномасштабного вторгнення він ініціював закони у різних не дотичних до його конституційних повноважень сферах, є ознакою втручання у виконавчу владу.

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет міністрів. Він має необхідні дані, досвід і фахівців, щоб регулювати ті сфери, якими керує. Отже, саме він має бути відповідальним за формування політики у таких питаннях, як охорона здоров’я, культура, податки, внесення змін до державного бюджету, та в інших сферах. А президент мав би бути сконцентрований на виконанні завдань, покладених на нього Конституцією.

Що стосується підтримки ініціатив глави держави, то парламент у більшості випадків тисне кнопки “за”. Коли голосів монобільшості не вистачає, влада користується послугами інших фракцій чи груп. Але все ж є ситуації, коли Верховна Рада дала президенту чіткий сигнал — ні. Найяскравіший приклад — спроба президента указом усунути з посади мера Чернігова та передати повноваження голови і місцевої ради міста начальнику Чернігівської міської військової адміністрації (ВА). Проте далі рішення комітету проєкт постанови не пішов. І навіть парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки ухвалив нейтральне рішення — визначитися шляхом голосування.

Нагадаємо, що після внесення змін до Закону “Про правовий режим воєнного стану” начальник обласної військової адміністрації має право порушувати перед президентом питання про утворення військової адміністрації населеного пункту у разі наявності фактів порушення сільськими, селищними, міськими головами Конституції чи законів. Але повноваження місцевої ради може передати голові ВА лише парламент. Ситуація, однак, може незабаром кардинально змінитися: в офісі президента готується законопроєкт №8056 про військові адміністрації, що дозволяє передавати частину повноважень органів місцевого самоврядування голові адміністрації автоматично. Причому після одноосібного рішення президента про призначення голови ВА. І без чітких на те підстав — їх закон не фіксує. І це ще один чіткий авторитарний сигнал у системі держуправління, який іде врозріз із задекларованою, зокрема й міжнародним партнерам, децентралізацією влади. 

Оксана ЗАБОЛОТНА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.