Як влада виправдовує податкові репресії

“Економічна правда” вже писала про те, що зі зміною влади в країні тисячі рядових платників податків перетворилися на підозрюваних.

На них веде полювання податкова міліція, їм не дозволяють вчасно здати звітність і одразу “навішують” за це штрафи.

Податкові репресії, від яких наполегливо відхрещується уряд Миколи Азарова, існують. Іноді їх навіть називають на честь прем'єра.

У той же час, є протилежна точка зору. Мінфін і Податкова наполягають, що мають більш ніж достатньо підстав підозрювати всіх і кожного. І якщо летять тріски, то тільки тому, що вони рубають ліс злісних ухильників.

Крім того, вони вважають за потрібне додатково підсилити податковий тиск на економіку та окремі галузі.

У цій позиції немає нічого нового, але є пікантна особливість: до кінця серпня повинно завершитися громадське обговорення чергового проекту Податкового кодексу.

Восени цей документ майже гарантовано буде прийнятий. Якщо він відобразить думку Мінфіну та ДПАУ, то Україна отримає “вбивцю економіки”. Принаймні, так обіцяють численні юристи і аналітики.

Тому варто навести кілька тез, на які спираються чиновники, виправдовуючи свої дії стосовно платників податків.

Теза перша. “Грошей немає, а бюджет виконувати потрібно”

“Дуже багато чого в державі прив'язане до бюджету. Ми повинні створити Податковий кодекс, але не повинні розбалансувати життєдіяльність держави. Ми не повинні обнулити наші соціальні програми. Ми не повинні відмовитися від суспільних інститутів держави”, — пояснив перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов.

Складаючи бюджет-2010, новий уряд не міг не витримати всіх обіцянок щодо підвищення соціальних стандартів. Тому, незважаючи на всі урізання, бюджет вийшов величезним за доходами і видатками. І навіть технічний секвестр, який стався після переговорів з МВФ, не полегшив життя державі.

Грошей у держави дійсно немає. За перше півріччя уряд вибрав майже половину річного розміру дефіциту бюджету — 26,5 мільярдів гривень із 54-х, домовлених з МВФ.

Причому, з внутрішнього ринку Кабмін за перші півроку взяв в борг 29,9 мільярда, а з зовнішнього 16,2 мільярда гривень — всього більше 46 мільярдів.

Для порівняння, за підсумками першого півріччя 2009 року дефіцит держбюджету складав 10,6 мільярдів. Це говорить про те, що для виконання видатків бюджету уряду Миколи Азарова довелося інтенсивно брати гроші в борг.

Одночасно почалися податкові репресії. Для підтвердження цієї тези варто лише прочитати тисячі сторінок в Інтернеті, або пройтися коридорами податкових інспекцій.

Теза друга. “Крадуть”

Формально, репресії пояснили тим, що в Україні величезні масштаби казнокрадства. І це дійсно так.

“Сьогодні ми зібрали за деклараціями з ПДВ 25 мільярдів, хоча спочатку планувалось 29 мільярдів. А заявлено до відшкодування 35,7 мільярда гривень. Де, в якій державі ви бачили таке, щоб віддати потрібно було більше, ніж заплатили? А ви кажете, що вони не повинні контролюватися. Президент і уряд говорять: Папаіка, розберіться і скажіть, що досить вже вимагати віртуальний ПДВ”, — розповів глава ДПАУ Олександр Папаіка.

“Ми дійшли до заяв на 2,5-3 мільярди на відшкодування фіктивних ПДВ з бюджету, з одного боку, і вдування “липи” в обороти з податку на додану вартість. 3 мільярди — це була претензія на крадіжку щомісяця”, — зазначив перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов.

Але тут варто зробити коротку ремарку. Говорячи “крадуть”, податківці мають на увазі “всі”. Але навіть школярам відомо, що в Україні мільярди краде невеликий відсоток людей, які, за великим рахунком, податківцям відомі.

Більш того, подібні схеми неможливі без прямої участі податківців.

Однак під репресії потрапляють усі підприємства. Так, кожне з них оптимізує податки. Але це далеко не ті мільярди, які хочуть виявити чиновники. Це факт. Але численні публікації в ЗМІ говорять тільки про одне — за крадіжку небагатьох три шкури деруть з усіх.

Втім, є й урядова точка зору. “У липні очікували двох-трьохмільярдне невиконання за податками. Виявилося менше (700 мільйонів — “ЕП”). Значить, вже стають на нормальну дорогу наші адміністратори. Знайшовся нормальний діалог з бізнесом”, — вважає Копилов.

Теза третя. “Нас змушують”

“Була створена злочинна система, яка дуже успішно функціонує. Довелося з нею боротися”, — відзначив заступник міністра фінансов.

Вказуючи на необхідність, Папаїка виправдав той факт, що податківцям заборонили приймати декларації з ПДВ із заповненим 26-м рядком.

“25 і 26 рядок податкової декларації тримали в напрузі бюджет і суспільство. А тому 60 днів знадобилося для перевірок — сьогодні у одного, завтра в іншого. Знайшли, що той недоплатив і подав свідомо помилкову декларацію. Це ставить під сумнів весь ланцюжок. Хай усі сидять і чекають, що до нього теж прийдуть податківці, тому що перший чекає на відшкодування, а останній не заплатив податки. Ось це ми і з'ясовуємо. Як божий дар, розповідаю як воно є, в реальності”, — відзначив глава ДПАУ.

Він додав, що податківці дивляться і дають рекомендації уряду, кого в першу чергу перевіряти.

“І зернотрейдерів, і тих, хто стоять і чекають на експорт, і машинобудівників, і хіміків, і енергетиків. І всіх, хто по черзі заявив на відшкодування. А хто білий, хто червоний, хто зелений, хто чорний — у нас цього не буде”, — підкреслив він.

Теза четверта. “В Україні вузька база оподаткування, і її потрібно розширити”

Це ключова теза, яка показує підхід Мінфіну та уряду в цілому до створення Податкового кодексу. Виходячи з нього, співробітникам Мінфіну, які створили проект документу, завдання ставиться так: чим більше людей і підприємств платять податки, тим краще.

“Я думаю, це не секрет, що у нас занадто вузька база оподаткування. Розширення бази — це якраз і є те, що дозволить зменшити обсяги тіньового сектору. Якщо в Європейському союзі він оцінюється в 15-17%, у нас же до 50%. Караул”, — підкреслив Копилов.

Природно, чиновники обіцяють, що процес розширення бази пройде цивілізовано.

“Все те, що Податковий кодекс зібрав, немає там нічого страшного — і ті інвентаризації, і ті обстеження. Щойно звели все до купи, і показали це. І всі люди жахнулися — ми вирощуємо такого монстра. Не буде монстра, будуть правові відносини. Думаю, Верховна Рада все це розсудить, і буде прийнято стандартний документ”, — зазначив Папаїка.

“Вмикаємо дурня”

Таким чином, у поведінці уряду сьогодні проглядаються одночасно дві тенденції.

Перша — показувати об'єктивні факти казнокрадства та ухилення від сплати податків, і під цим прикриттям проводити в життя неймовірно жорсткі заходи вибивання податків.

Друга — якщо керівникам Мінфіну і податківцям таки вказують на явні перегини, вони “включають дурня”, і називають біле чорним. Наприклад, називаючи репресії налагодженим діалогом між державою і бізнесом.

Якщо ці тенденції ляжуть в основу майбутнього Податкового кодексу, Україна отримає другий Кримінальний кодекс. Може, так завдання і ставилося?

Сергій ЛЯМЕЦЬ