Як особливо чесно приватизувати завод без аукціону

В обхід Фонду держмайна

Приватизація — далеко не єдиний і не основний спосіб переходу державної власності у приватні руки. Україна втратила не одне підприємство завдяки створенню державних холдингів.

Майно в рамках цієї схеми відчужується в обхід Фонду держмайна, проте — на законних підставах.

“До цих холдингових компаній входить декілька десятків акціонерних товариств. Шістнадцять з них керівництво цих холдингових компаній продало без погодження з ФДМ”, — розповіла народний депутат Ксенія Ляпіна.

Депутатка входить до тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин щодо порушень вимог законодавства при відчуженні пакетів акцій, що перебувають у державній власності.

У розпорядження Економічної правди потрапив документ, який підтверджує слова Ляпіної. Він, зокрема, містить перелік акціонерних товариств, державні пакети яких передані до статутних фондів різних структур. Документ датований 12 лютого 2009 року.

Позначка “Продано керівництвом без погодження з Фондом” в основному стоїть навпроти підприємств “Украгромашінвесту” — “Віра-Сервіс”, “Ковельсільмаш”, “Білоцерківсільмаш”, “Рівнесільмаш”, “Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе” та “Херсонський машинобудівний завод”.

Ляпіна переконана, що холдингові компанії створювалися саме для виведення майна з держвласності.

“Отримавши товариства, холдингові компанії розпоряджаються ними вже на свій власний розсуд. Керуючих у них призначає уряд, і у переважній більшості випадків — не заради державних інтересів”, — стверджує вона.

За її словами, державні холдингові компанії створювалися за відсутності відповідного закону.

“Базою був указ президента від 11 травня 1994 року. А коли 2006 року прийняли закон “Про холдингові компанії в Україні”, він лише обмежив можливості для маніпуляції. Але він зовсім не корелюється з Цивільним кодексом — існують вагомі колізії”, розповіла Ляпіна.

Заступник голови ФДМ Олександр Потімков пояснює проблеми, пов'язані з холдингами, “нерозумінням суті установчого акціонерного капіталу”.

“Наші холдинги, по суті, не є ними. Холдингова компанія — це компанія, що володіє контрольними пакетами інших суб'єктів господарювання. Держава повинна мати контроль над самою компанією, а та, у свою чергу — контроль над підприємствами, якими вона володіє. Тобто, знов-таки, мати контрольні пакети”, — обурився він в коментарі.

В українських же державних холдингах, вона контролює в середньому 25% акцій підприємств які до них входять. В рідких випадках частка більше — у статутному фонді “Украгромашінвесту” державна частка складає, наприклад, 50,08%, в “Укрнафтопродукті” — 50%.

“Актив, який внесений до статутного фонду холдингової компанії, не залишається у власності держави, а стає власністю акціонерної компанії. Адже йде обмін на еквівалентну за вартістю кількість акцій”, — продовжує Потімков.

Проблеми, пов'язані з існуванням державних холдингів, викликають занепокоєння у депутатів не вперше. Ще 2004 року була прийнята постанова про підготовку законопроекту щодо припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдингових компаній.

Таким чином, депутати визнали, що діяльність акціонерних та холдингових компаній з часткою держмайна з точки зору участі таких структур у поповненні держбюджету себе не виправдала.

У світі це зрозуміли давно: розвинені країни від такого державного “підприємництва”, що призводить до зрощення держави з приватним капіталом, відмовляються.

Новий поштовх дала ситуація на Херсонському машинобудівному заводі.

Херсонська епопея

Нового звучання проблема набула після лютневого конфлікту на Херсонському машинобудівному заводі, створеного на базі ВАТ “Херсонські комбайни”.

Тоді працівники захопили адміністративну будівлю заводу, вимагаючи виплати боргів із зарплати в розмірі близько 5 мільйонів гривень, а також передачі заводу в держвласність. Як відомо, за це виступала і прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Правда, згодом вона зрозуміла що дієвих законодавчих механізмів націоналізації підприємства в уряду немає, тому відмовилася від цієї ідеї.

На думку ж депутата від БЮТ Юрія Одарченка, ВАТ “Херсонські комбайни” свідомо довели до банкрутства.

“У результаті процедури банкрутства з'являється ТОВ “Херсонський машинобудівний завод”. Воно бере на себе усі борги і під компенсацію цих боргів отримує завод, зокрема, 78 га землі у центрі міста. Споруди відходять за вартістю 100 гривень за квадратний метр, верстати — за 40-1000 гривень”, — говорить він.

Спеціальна комісія у складі представників ФДМ, Мінекономіки та Мінпромполітики, дослідивши ситуацію на підприємстві, вирішила “рухатися у напрямку оскарження трансформації власності на заводі”.

Тоді ж, у лютому, за зверненням Одарченка, це питання розглянула спеціальна контрольна комісія з питань приватизації Верховної Ради.

Комісія вирішила звернутися до Генпрокуратури з пропозицією поновити кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем керівництва підприємства та повторно перевірити обставини продажу держпакету акцій.

У разі встановлення порушень, переконані члени комісії, Генпрокуратура має звернутися до суду з метою повернення пакета у державну власність.

Тимчасом Мінекономіки провело позапланову перевірку розпорядника майна ВАТ “Херсонські комбайни” Галину Білодід щодо недотримання нею ліцензійних умов. Було складено акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов.

Держдепартамент з питань банкрутства відразу ж анулював ліцензію на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого, виданого Білодід Міністерством економіки. 22 лютого наказ набрав чинності і її було усунено від виконання повноважень.

Одарченко передбачає кілька шляхів повернення підприємства у держвласність.

Перший: мирову угоду розривають, поновлюють процедуру банкрутства, держава набуває статусу санатора та бере на себе управління підприємством.

Другий: мирову угоду розривають, ФДМ відновлює свої права на 51% акцій, які знаходилися у державному холдингу і були, з його точки зору, незаконно відчужені.

Інша справа, всім відомо наскільки ефективним може бути менеджмент з боку держави. Тим більше теперішні акціонери заводу купували вже “приватизований” завод, а тепер їм доведеться стикнутися з порушеннями попереднього власника.

“ХМЗ на слуху через те, що там проблеми вийшли на загальнонаціональний рівень. Але ж він такий не один”, — каже Ляпіна.

На законних підставах

Парадоксально, однак майно підприємств у держхолдингах виводиться з їх власності на законних підставах.

Як приклад Ляпіна наводить постанову Генпрокуратури про закриття кримінальної справи, яка свого часу була порушена за фактами зловживань службовими особами Мінпромполітики та ВАТ “Украгромашінвест”.

У 2002 році ФДМ передав до статутного фонду “Украгромашінвест” пакети акцій 37 акціонерних товариств.

Як зазначала Генпрокуратура, уряд планував внести зміни в установчі документи державних акціонерних і холдингових компаній, що передбачають заборону відчуження у будь-який спосіб переданих Фондом державних пакетів акцій товариств до їх статутних фондів.

Але майже половину статутного фонду “Украгромашінвесту” сформував іноземний інвестор, Interlink Overseas Corp. Ltd., і на зборах акціонерів він відмовився підтримувати такі зміни.

А оскільки необхідних 75% голосів, як того вимагає закон про господарські товариства, держава не набрала, керівництво “Украгромашінвесту” скористалося правом розпоряджатися майном компанії, у тому числі й акціями.

“Відчуження правлінням ВАТ “Украгромашінвест” акцій ряду товариств, які були передані державою для формування статутного фонду компанії, проведено на законних підставах”, — зазначається у документі Генпрокуратури.

На думку Потімкова, щодо держхолдингів необхідно обмежити право продажу майна. Для цього достатньо при формуванні статутного капіталу вносити право володіння та право користування, залишаючи право розпорядження відповідними пакетами за державою.

Ляпіна пропонує два рецепти: поміркований і радикальний.

Перший — створення замість держхолдингів спеціальних держустанов. “Це дуже дешево. Чотири особи отримують зарплату з бюджету, але при цьому не мають зацікавленості у прибутку”, — говорить вона.

Другий — ліквідація держхолдингів. Проте, уряд навряд чи піде на такий крок, вважає Ляпіна. Схоже, її передбачення зовсім не безпідставні.

“Чесну приватизацію нам, на жаль, не дають проводити, а нечесну ми не дозволяємо проводити”, — наголосила у четвер Юлія Тимошенко.

Можливо, саме тому уряд виношує ідею створення чергового держхолдингу — “Титан”.

Андрій МУРАВСЬКИЙ