Президент України Володимир Зеленський публічно заявив, що курс гривні до міжнародних валют, в першу чергу долара США, є завищеними і його потрібно знизити. Тобто — девальвувати.
“Мільйони недоотримали підприємства і закрилися через цей курс (курс гривні — БЦ), — це правда. Ми з цим боролися з самого початку моєї каденції... Всі навколо нас говорили, що у нас незалежний банк (Національний банк — БЦ). Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку, але говорили всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30, а гривня, ви бачите, яка у нас ...”, — заявив президент.
Цією фразою Зеленський дав чіткий сигнал: курс української гривні потрібно опустити з 26,95 грн до 30 грн/$ — це курс за яким було розраховано державний бюджет на 2020 рік.
Це чіткий сигнал експортерам — їх чекає ріст маржі, а ще вони можуть притримати валютну виручку до кращого курсу; Сигнал спекулянтам, щоб зайти в долар по 27 грн, а вийти по 30 грн; Сигнал імпортерам, щоб поповнити складські запаси по нинішньому курсу, а продати пізніше як по курсу 30 грн/$; І сигнал населенню не нести гроші на гривневі депозити, по можливості купити долар, або просто приготуватися до подорожчання продуктів, одягу та комунальних послуг.
Яким чином можна девальвувати гривню? За допомогою зниження облікової ставки НБУ, яка впливає на вартість кредитних грошей, та емісії гривні — випуску нових, незабезпечених товарами та ростом економіки, грошей.
Зниження облікової ставки, за задумом влади, має знизити вартість кредитів і збільшити попит на них, а емісія гривні, в свою чергу, наповнить економіку грошима і збільшить попит на товари та послуги. Як в теорії це працює — читайте у нашому попередньому тексті.
Бажання “надрукувати” мільярди гривень, профінансувати дефіцит бюджету і запустити гроші в економіку команда Зеленського мотивує досвідом США, ЄС та Великобританії. Ці країни друкують трильйони (в доларовому еквівалентів) нових грошей для порятунку своїх економік, а їхні центробанки здійснюють прямий викуп проблемних активів.
Емісія у цих країнах не спричиняє гіперінфляцію через стабільний міжнародний попит на їхню валюту. Банкнотам США, ЄС та Великобританії довіряє сотні мільйонів інвесторів, оскільки за ними стоять найрозвиненіші економіки та армії світу.
Водночас в Україні випуск великої кількості нових грошей може призвести до різкої неконтрольованої девальвації гривні та відповідно інфляції, адже українська гривня, на відмінну від долара США, євро чи англійського фунта, не є вільноконвертованою валютою.
Українську гривню не використовують як валюту в міжнародній торгівлі. В українську гривню під час кризи не втікають міжнародні спекулянти, як наприклад в долар США.
“Ми випустимо емісійну гривню, і які будуть наслідки? Гривні стане більше, а розмір економіки залишиться той самий. Це означає, що зростуть ціни. Умовно у нас є 100 одиниць товару і 1000 одиниць грошей у вільному обігу. Тобто одиниця товару коштує 10, а завтра ми випустимо ще 1000 грошей, а товару же більше не виробилося, тому цей товар буде коштувати вже 20. Хай не все йде на ціну. Друга частина йде на покупку валюти, що вже впливає на курс. І тоді в обох випадках інфляція повзе вгору “, — пояснив наслідки емісії гривні після свого звільнення керівник НБУ Яків Смолій.
Саме бажання Банкової швидшими темпами знижувати облікову ставку та змусити Нацбанк увімкнути “друкарський станок на-повну” стало однією з причин відставки Смолія (другою причиною була непідконтрольність Нацбанку Банковій, а третьою — тиск олігарха Ігоря Коломойського).
“На одній з нарад за участю президента прем'єр-міністра, міністрів, радників президента, чинний міністр економіки Ігор Петрашко зазначив, що в їхньому макропрогнозі закладена інфляція 11%, а курс долара до гривні — 29 або 30. Водночас НБУ ставить собі за мету інфляцію 5% +/- 1 п.п. і дає ринку встановлювати курс (в районі) 27 грн/$. Це впливає на дохідну частину бюджету. А їм треба зробити так, щоб курс і інфляція були саме такими. Вибачте, але це розмова не на професійному рівні”, — розповів в інтерв'ю Смолій.
В січні-червні інфляція в Україні була на рівні 2%. Це низький показник для економіки України, яка розвивається. І щоб прискорити її до 11% влада планує мотивувати НБУ розпочати емісію гривні та більш швидше знижувати облікову ставку.
Наразі НБУ проводить емісію гривні в контрольованих масштабах шляхом викупу валюти з міжбанку за емітовані гроші, а також через видачу довгострокових кредитів рефінансування, які надаються банкам. Далі ці гроші йдуть в економіку, коли банки за отриманий від НБУ “рефінанс” купують ОВДП Уряду, або кредитують інфраструктурні проекти.
Однак Президенту Зеленському та Уряду цього мало. Вони намагаються повісити на Нацбанк відповідальність за зростання економіки через кардинальне зниження облікової ставки та масштабну емісію гривні. Це нібито має збільшити темпи інфляції та попит на кредити.
Водночас опитані БізнесЦензором економісти застерігають владу.
“Емісія гривні може призвести до швидкого зростання рівня цін, тобто інфляції, оскільки розмір економіки залишається той самий (а у найближчій перспективі ще й зменшується), а кількість грошей в обігу зростає. Прихильники емісії наголошують, що зростання інфляції на даному етапі матиме позитивний вплив і сприятиме економічному відновленню. Однак треба зважати на те, що українська економіка дуже слабка, дисбаланси у попиті і пропозиції на різних ринках можуть виникати дуже швидко і зберігатися надовго, тому досить швидко інфляційний процес може стати неконтрольованим”, — пояснює Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital.
Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Петрашко вважає, що інфляція в Україні має бути 8-9%.
“Але за такого рівня інфляції економіка не зможе забезпечити ставки кредитування 5-7%, які хоче бачити президент Зеленський”, — додає Ахтирко.
За словами Сергія Ніколайчука, голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, наступні кроки НБУ мають бути дуже обережними і спиратись насамперед на аналітичні розрахунки, а не політичні вподобання, зокрема щодо того чи іншого рівня курсу.
“Україна має сумний досвід високої і мінливої інфляції. Тому той позитивний результат, який маємо зараз — інфляційні очікування на рівні близькому до інфляційної цілі в 5% — навряд чи є стійким. А отже, монетарні стимули мають впроваджуватися дуже обережно, щоб не випустити знову “інфляційного джину з пляшки”. Адже, якщо населення і бізнес втратять віру в те, що НБУ має на меті утримувати інфляцію на рівні близько 5%, то зростання цін не зупинеться на темпі 8-9% без жорстких монетарних заходів. Тоді втрати для економіки значно перевершать той позитив від монетарного стимулювання. Ми та й інші країни проходили це неодноразово”, — застерігає Ніколайчук.
Звідки взявся курс 30 грн/$ і як девальвація наповнює бюджет
За півроку 2020 державний бюджет України недоотримав 35 млрд грн доходів. Для латання цієї діри влада вирішила провести девальвацію гривні та розігнати інфляцію.
Як відомо, основними статтями наповнення бюджету України є ПДВ, акцизи та мита з імпортованих в Україну товарів.
В 2019 році доходи державного бюджету становили 998,3 млрд грн, з яких ПДВ з імпортованих в Україну товарів — 290 млрд грн, акцизи з ввезених в Україну підакцизних товарів (нафтопродукти, алкоголь та тютюнові вироби) — 53,5 млрд грн, та імпортні мита — 30 млрд грн.
Разом ці три статті наповнення бюджету з імпорту становили — 37% усіх доходів державного бюджету. Назвемо їх “податками з імпорту”.
Динаміка надходжень “податків з імпорту” залежить, окрім попиту зі сторони бізнесу та населення, від курсу гривні до долара США: українська валюта девальвує, імпорт в гривневому еквіваленті стає дорожчим, бюджет отримує більше “податків з імпорту”. Відповідно і навпаки: гривня зміцнюється — бюджет отримує менше “податків з імпорту”.
Так чому ж навесні, в період кризи, падіння цін на нафту та газ і падіння споживання імпортних товарів, під час підготовки секвестру бюджету у зв'язку з пандемією COVID-19 та потребою у різкому збільшенні дефіциту бюджету з 96 млрд грн до 298 млрд грн, уряд заклав, Верховна рада проголосувала і президент підписав, новий бюджет із завищеним курсом гривні в районі 29,5-30 грн/$?
Все просто. Чим вищий закладаєш прогнозний курс долара в бюджет, тим більше віртуальних доходів отримуєш, і тим більше реальних витрат можеш прописати в кошторисі.
Однак параліч економіки, падіння споживання товарів та відповідно імпорту і закриття кордонів послабили попит на валюту і для стримування зміцнення гривні Нацбанку довелося викуповувати з ринку надлишки валюти.
Тобто запланована у бюджеті девальвація опинилася під загрозою. Виходом було надавити на НБУ та змусити “увімкнути друкарський станок”.
Таким чином, влада намагається збільшити надходження бюджету. Однак це матиме тимчасовий ефект, оскільки девальвація гривні збільшує вартість обслуговування зовнішнього валютного державного боргу, а також збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на закупівлю імпортних енергоресурсів.
Чому девальвація вигідна олігархам, IT-шникам та заробітчанам
Девальвація гривні призводить до того, що вітчизняні товари стають дешевшими відносно конкурентів як на внутрішньому так і на міжнародних ринках.
“Зміна обмінного курсу призводить до змін у вартості активів, зобов’язань і грошових потоків у економіці. Дешевша вітчизняна продукція стає більш конкурентоспроможною порівняно з іноземною. А отже втрату в ціні можна буде компенсувати нарощенням обсягів. Якщо зовсім спростити — то девальвація призводить до того, що українці зможуть більше працювати (зменшиться безробіття та збільшаться обсяги виробітку), але за меншу ціну”, — пояснює Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
Тому при девальвації курсу з 27 до 30 грн/$ виграють ті, в кого активи та доходи в іноземній валюті, а зобов’язання — в національній, і навпаки, розповів він БізнесЦензору.
Зокрема, за його словами, у виграші від девальвації гривні будуть: експортери, в яких більшість витрат в тому числі і на заробітну плату в гривні; ІТ-шники, які працюють на аутсорсі на міжнародних ринках; заробітчани, які привозять в Україну зароблені долари та євро.
В першу чергу від девальвації виграють експортери сировини та напівфабрикатів, оскільки це 70% усього експорту. В основному це руда, метал, зерно та рослинні жири.
Підприємства, які виробляють та експортують подібну сировину входять у фінансово-промислові групи, які належать оліграхам та агромагнатам.
Так гірничо-металургійну галузь контролюють Метінвест Ріната Ахметова, Арселор Міттал Кривий Ріг Лакшмі Міттала, Приват Ігоря Коломойського та Інтерпайп Віктора Пінчука.
На агропромисловому ринку гравців набагато більше, але найбільші з них корпорації: Кренел Андрія Веревського, МХП Юрія Косюка, УкрЛендФармінг Олега Бахматюка, “Агрохолдинг 2012” подружжя Герег та ін.
Девальвація гривні допоможе їм покращити фінансовий стан.
Справа в тому, що основні витрати металургійний та аграрних підприємств України номіновані в гривні, а експортна виручка — в доларах. Таким чином, під час девальвації маржа та дохід сировинних експортерів збільшується, а витрати такі як зарплата та сплата податків, на певний час, залишаються незмінними.
Однак, згодом збільшену від падіння курсу гривні маржу з'їсть ріст витрат на енергоресурси та комплектуючі (в основному імпортні), які зростуть в ціні через девальвацію.
Хто програє від девальвації
Фінансові вигоди, які отримують експортери, олігархи, IT-шники та заробітчани, будуть за рахунок насамперед тих, хто працює в Україні і отримує зарплатню в гривні. Це стосується і пенсіонерів, що отримають пенсію в національній валюті і вкладників вітчизняних банків, що заощаджують у гривні, пояснює Ніколайчук.
Значна частина побутових товарів та енергоносіїв, які споживаються в Україні, є імпортними. Відповідно девальвація зробить цей імпорт для населення, яке отримує доходи в гривні, дорожчим. В результаті, наша купівельна спроможність знижуватиметься.
Державний бюджет також в перспективі програє.
“Якщо дивитися на економіку України по відношенню до решти світу, то потрібно виділити один ключовий ефект девальвації. Це зміна відносної вартості боргу. Наразі, українці на нетто-основі винні решті світу $18 млрд, і в результаті девальвації цей борг стає дорожчим у гривневому еквіваленті. А отже відповідно більше вітчизняної продукції треба створити і віддати, щоб “розрахуватися” за цей борг”, — пояснює Ніколайчук.
Тобто з однієї сторони девальвація гривні наповнює бюджет шляхом росту надходжень податків з імпорту, водночас з другої сторони — робить дорожчим державний борг та збільшує витрати держави на закупки енергоресурсів та імпортних технологій, які потрібні для росту економіки.
Пальне подорожчає, а “Велике будівництво” Зеленського — під загрозою
Ще одним важливим мінусом від девальвації гривні буде ріст цін на пальне.
У разі зростання курсу долара до 30 гривень ціна на пальне виросте майже пропорційно, тобто на 2,50-2,70 грн/л, або на 10% від рівня сьогоднішніх цін, прогнозує директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Це без ефекту росту цін на нафту, світові ціни на яку продовжують відновлюватися — зараз нафта коштує $44/барр, коли в квітні ціна була на рівні $14.
“Це дуже суттєве зростання. Крім того, ціни на світовому ринку нафти та нафтопродуктів зростають, тому сумарне подорожання може виявитись ще суттєвішим”, — додає він.
Також, за його словами, в зоні ризику може опинитись й програма Президента Зеленського “Велике будівництво”. Програма з будівництва та ремонту доріг є особистим пріоритетом Зеленського, на неї в 2020 році планується витратити 110 млрд грн.
“Підрядники вже підписали контракти на всі проекти до кінця року та зафіксували вартість послуг та матеріалів, в тому числі й імпортного походження (по діючому курсу- БЦ). Зокрема, йдеться про бітум — одну з найважливіших складових. Зростання курсу призведе до пропорційного подорожчання та зриву контрактів через такий форс-мажор (як штучна девальвація гривня до 30 грн/$). В іншому випадку підрядники будуть вимушені пропорційно підняти ціни”, — пояснює Куюн.
Водночас зростуть надходження акцизів до бюджету України, оскільки ставки акцизів на нафтопродукти номіновані у євро, то надходження у гривні зростуть пропорційно.
Юрій ВІННІЧУК
Что скажете, Аноним?
[10:10 25 ноября]
[07:00 25 ноября]
[15:06 24 ноября]
11:00 25 ноября
10:30 25 ноября
10:00 25 ноября
09:50 25 ноября
09:30 25 ноября
09:00 25 ноября
08:50 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.