Влада готує нову схему навколо “Нафтогазу”?

Верховна Рада розглядає законопроект №2956, який дозволяє продавати майно державних підприємств, що є боржниками “Нафтогазу”.

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, після прийняття цього закону “Нафтогаз” отримає дієві інструменти для стягнення боргів за газ та ефективні механізми впливу на теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства.

Іншими словами, підприємства, які мають заборгованість перед “Нафтогазом”, можуть виставити на продаж.

Проблема боргів справді існує. За даними “Нафтогазу”, до 30 червня 2015 року підприємства ТКЕ та ТЕЦ заборгували компанії майже 14,5 млрд грн, зокрема, лише за 2015 рік — 2,4 млрд грн.

Найбільшу прострочену заборгованість у цій категорії мають Донецька область — 4 млрд грн, Дніпропетровська — 3 млрд грн, Харківська — 0,9 млрд грн, Луганська — 0,9 млрд грн, Запорізька — 0,6 млрд грн, АРК — 0,8 млрд грн, Київ — 0,6 млрд грн.

З одного боку, зрозуміти “Нафтогаз” можна. З іншого — продаж підприємств, які виробляють та постачають тепло населенню, не допоможе погасити борги.

Продавши майно, НАК отримає гроші, але ніхто не гарантує, що новий власник виявиться кращим господарем. Він може так само накопичити борги або відмовитися від вироблення та постачання тепла.

По-перше, сама заборгованість — це замкнене коло між державою, підприємствами, населенням і державою. Різницю між фактичною ціною та вартістю, яку оплачує населення, покриває держава підприємствам — виробникам тепла. Ця невідшкодована різниця накопичена за багато років.

Тому новий власник, купуючи державне майно, наприклад, комунальне підприємство, що виробляє та постачає теплову енергію, отримує від держави ще й бонус у вигляді невідшкодованої різниці у тарифах за попередні роки.

Натисніть для збільшення

По-друге, для чого “Нафтогазу” додаткові інструменти боротьби з боржниками? У нього є передбачені законом важелі впливу на підприємства-боржники.

З одного боку, споживачі та теплопостачальні організації платять за тепло на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів. Тобто “Нафтогаз” все одно буде своєчасно щодня отримувати оплату від споживачів за спожите тепло.

З іншого боку, “Нафтогазу” дозволено реструктуризувати борги теплогенеруючих і теплопостачальних підприємств, які виникли 2014 року, на 24 місяці. На додачу, за законом НАК може вимагати здійснювати передоплату за газ і тепло.

Нарешті, є право продажу заборгованості споживачів газу перед “Нафтогазом” або її дочірніх компаній на користь третіх осіб через проведення аукціону за ціною, що може відрізнятися від первісної вартості (закон №423-VIII від 14 травня 2015 року).

Хіба мало цих важелів впливу? Виходить, прийняття нового законопроекту вигідне “Нафтогазу”, який отримає заборгованість. Вигідний і зацікавленим особам, які отримають у власність цілісний майновий комплекс з подальшою компенсацією від держави боргової різниці в тарифах.

Українці ж можуть залишитися взимку без тепла. Тоді цей закон спрацює як міна сповільненої дії і призведе до посилення соціальної напруги в суспільстві. Вирішувати проблеми “Нафтогазу” слід комплексно на держаному рівні, враховуючи рівень життя населення і зношеність комунальних підприємств.

Тим більше, що недавно на законодавчому рівні з'явився механізм, який дозволить швидко модернізувати ТЕК та ТЕЦ, зменшивши споживання енергоресурсів.

У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закони №327-VIII та №328-VIII, за якими бюджетні установи зможуть укладати з енергосервісними компаніями договори про енергоефективні заходи. Роботи вестимуться за рахунок приватної компанії, а виплати вона отримуватиме лише із суми економії коштів після модернізації. Це суттєво вплине на ефективність роботи комунальних підприємств.

Скориставшись цими важелями, можна стабілізувати борговий колапс у комунальних господарствах і, відповідно, й фінансовий стан “Нафтогазу”.

Оксана КОРОТКЕВИЧ, експерт з питань енергетики Інституту суспільно-економічних досліджень