Вибори у Вишневому: відпрацювання системних фальсифікацій

Власний життєвий досвід, який підкріпився участю в місцевих виборах 2010 року та затвердився незалежним спостереженням в останню неділю за виборами голови міста Вишневого, що поблизу Києва, спонукали мене на наступне: варто нарешті сказати українцям відверті речі, які начебто всі розуміють, але осторонь мовчки за ними спостерігають, щоразу наступаючи на ті самі граблі.

Системний підхід влади до фальсифікацій на виборах яскраво відобразився цього разу у Вишневому.

Не представляючи жодної з політичних сил, журналісти ІА “Правиця” зареєструвались на трьох дільницях, які були розташовані в ЗОШ №1.

Те, із чим нам довелось зіткнутися, можна назвати одним словом — безпредєл.

Безпосередньо пройшовши через буремні 90-ті та майже забувши про них, я в жодному разі не очікував, що доведеться в наші часи повернутись в 20-річне минуле й на власні очі переконатись в тому, що подібне дикунство нікуди не зникло. Гірше того, воно натягло на себе дорогі речі, пересіло в престижні автомобілі — і уособлює нині владу.

Люди не змінились. І методи їхньої роботи з того часу також залишились незмінні.

Залякування, підкуп, тиск, доповнились відомими всій країні масштабними фальсифікаціями місцевих виборів, які набули системної підтримки на державному рівні.

Прикро визнавати, але цей процес майже ніхто не стримує. Він нахабно поширюється всією Україною всупереч волі місцевих громад. А якщо й з'являються поодинокі “герої” — з ними ніхто не рахується, їх брутально ламають через коліно.

І сприяє цьому неабияке адміністративне втручання у виборчий процес, пасивність правоохоронних органів, вибіркове правосуддя... І, як наслідок усього цього, небажання самих громадян брати участь у так званих “виборах”, щоб не легітимізувати їх своєю присутністю.

А владі саме це й потрібно.

Різноманітними маніпуляціями вона фактично позбавила громаду виборчого права, відібравши в неї будь-які важелі впливу та інструменти захисту свого волевиявлення.

Ще на стадії реєстрації влада створює явним конкурентам або незалежним кандидатам усілякі перепони. Щоб, якщо й допустити до виборів, то максимально ускладнити процес подачі документів та реєстрації спостерігачів, довірених осіб, не кажучи вже про членів комісій.

Натомість своєму кандидату — повне сприяння. Як на стадії підготовки до виборів — агітація, адмінресурс тощо — так і під час самих виборів.

Тому й не дивно, що комісії складаються переважно із соціальних працівників, які апріорі залежні від влади люди. Решта ж — усі свої. У крайньому випадку там можна знайти представників “технічних” кандидатів.

Саме так було у Вишневому.

На посаду міського голови балотувалось 18 кандидатів. Але чомусь саме єдиного від опозиції кандидата Курбатова, який представляв ВО “Свобода”, було допущено до виборів лише в останній день, у суботу, та й то — після тривалої судової тяганини. Поки він “бовтався” по судах, спливли всі терміни подачі заяв у члени комісій. Тому сформовані вони були тільки представниками від влади та від “технічних” кандидатів, які працювали на владу.

Оскільки подача документів для реєстрації кандидата не потребує задіяння значної кількості людського ресурсу, то увесь цей час їхні зусилля акумулюються задля лише однієї доби — самих виборів.

Отут за справу береться група так званих “карусельників”, які фактично й “роблять” вибори.

І якщо за часів президентства Ющенка їхньою головною вотчиною були переважно східні та південні території України, то зараз вони не бояться лізти й у місцеву владу в Київській області, де підтримка регіоналів стрімко прямує до нуля.

Але це їх не бентежить і не зупиняє “проффесіоналів” робити свою чорну справу. По виборчих дільницях країни мігрують цілі зграї “карусельників”, для яких “робити вибори” стало головною спеціалізацією та основним джерелом доходу. Ну, а запит на людей із такими послугами — робить сама влада.

Молодики похмурої зовнішності їздять по країні, тиснуть та залякують незалежних осіб, які беруть участь у виборах, а журналістам погрожують розправою. Останнє трапилось зі мною на виборах міського голови міста Вишневе, про що я написав заяву на ім'я начальника міліції Києво-Святошинського райвідділу Красноярова.

Головна місія цих молодиків зводиться до вкидання виборчих бюлетенів пачками по 30-50 штук, як це було у Вишневому й добре видно на відео.

Члени комісії на це ніяк не реагують. Більше того, під час підрахунку вони сором'язливо розбирають ці “котлети” і зараховують такі необхідні голоси своєму кандидату.

Будь-які зауваження від представників преси розцінювались як втручання в роботу виборчої комісії, перешкоджання, здіймання галасу та порушення порядку на дільниці. Відразу ж робилося зауваження та ставилося питання про видалення такої людини з дільниці. Рішення приймалося одноголосно, принаймні зі мною за цей день таке трапилось двічі: на ДВК № 13036 та 13037.

Під час підрахунку голосів, точніше — оголошення волевиявлення кожного виборця — до столу з бюлетенями не допускались ані спостерігачі, ані журналісти. Тому якось проконтролювати справжність оприлюднених результатів із відстані 8-10 метрів було просто неможливо, а жодний член комісії не перевіряв та не ставив під сумнів оголошений результат.

Як кажуть, повна довіра та одобрямс.

Тому й не дивно, що у Вишневому “переміг” представник Партії регіонів Ілля Діков, зі значною перевагою над найближчим конкурентом.

* * *

Останні два роки одні й ті самі виборчі технології приводять до влади на місцях не висуванців від територіальних громад — а осіб, які довели свою лояльність владі, і йдуть туди під гаслом свого лідера: “покращення свого життя вже сьогодні”.

Цікаво, що має відбутись, щоб українці нарешті витравили зі свого городу бадилля під назвою “Партія регіонів”, яка неначе будяк висмоктує соки з нашої духовності, культури та гідності й при цьому не відчуває міри? Коли, нарешті, з'явиться те справжнє громадянське суспільство, яке буде здатним ефективно протистояти навалі босоти та гопників?

Щойно дізнався, що на виборах у Сумській області також переміг кандидат від ПР. Без сумніву переконаний — такими самими методами.

Вони по-іншому не вміють.

Ось так, поступово села, селища, міста переходять під контроль партії одного регіону, і місцеві громади представляють “випадкові” люди. У лапках, щоб не сказати гірше.

Рішуче стверджую: нинішня влада в особі ПР — небезпечна отрута в організмі під назвою Україна. Це довели ганебні місцеві вибори 2010 року, це доводять й інші виборчі перегони, які пройшли в Україні після того, як у президентське крісло вмостився лідер партії одного регіону.

Свідків та доказів цьому безліч по всій Україні. Та що там казати — уся Україна!

Якщо зараз не розпочати формування груп та вишкіл осіб, готових у законодавчому полі чинити опір такій сваволі — через рік, на парламентських виборах ми ризикуємо втратити Україну надовго, якщо не назавжди.

P.S. Те саме відбувалось і на місцевих виборах 2010 року. Тому в підтвердження тези про системність фальсифікацій, пропоную також переглянути звіт про вибори в місті Буча Київської області, річної давнини.

Іван ЛИСЕНКО