Опір опозиції подолано. Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про трубопровідний транспорт” (щодо реформування нафтогазового комплексу)”. Він викликав досить неоднозначну реакцію з різних боків влади та опозиції, а також в експертному середовищі.
Нагадаємо, що у Верховній Раді знаходилось два законопроекти. Перший був внесений урядом, другий — народним депутатом Юрієм Кармазіним. В ході вчорашнього голосування в першому читанні було прийнято законопроект № 9429-1 Кармазіна.
Ним передбачається, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) державних підприємств, дочірніх підприємств “Нафтогазу України” здійснюється за рішенням уряду. А приватизація НАКу, його “дочок” та компаній, які будуть створені в результаті його реорганізації, забороняється.
Також забороняється передача цих підприємств з балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного фонду інших юридичних осіб. Щодо держпідприємств, що провадять діяльність з транспортування трубопроводами, зберігання у підземних газосховищах, а також “Нафтогазу”, її “дочок” та заснованих нею підприємств не може бути порушено справу про банкрутство.
Урядовий законопроект, що цікаво, було відхилено через те, що він не отримав підтримки провладної більшості.
“Вони не голосували за законопроект уряду, мабуть, через те, що Кабмін дуже прозоро написав про свої плани і він мав корупційну складову. Наприклад, там були зміни до закону про об'єкти управління державної власності де додавалися такі слова: крім випадків передбачених законом”, — розповів Кармазін. Сам він вважає, що написаний ним закон є набагато прозорішим.
Але, на думку деяких народних депутатів, навіть прийнятий в першому читанні законопроект Кармазіна дає можливості для приватизації ГТС.
“Сьогодні ми відкрили, теоретично поки що, а не дай боже відкриємо практично, можливості прихованої, а можливо і не прихованої, приватизації газотранспортної системи”, — заявив депутат Андрій Пашинський.
Каменем спотикання стала норма, якою передбачається, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) державних підприємств, дочірніх підприємств “Нафтогазу України” здійснюється за рішенням уряду. І хоча в законопроекті прописано окремий пункт, яким забороняється приватизація НАК “Нафтогаз України”, його дочок та компаній, які будуть створені в результаті його реорганізації, є побоювання, що текст закону зазнає змін під час подальшого розгляду.
Тому і оцінки даного законопроекту досить різні, якщо не сказати протилежні: від намагання провести справжнє реформування до наміру провести тихий дерибан.
“У першому читанні чітко прописано, що приватизацію заборонено. Тобто, мова не йде про приватизацію, а справді про реформування, — розмірковує Володимир Саприкін, незалежний експерт. — Виділення ГТС та газорозподільчих мереж мало відбутися до 1 січня 2012 року. Я думаю, що мова все ж таки йде про реформування. Тим більше, що є зобов’язання як по виконанню власного законодавства, так і перед Енергетичним співтовариством щодо розподілу по видам діяльності”.
Реформування дійсно потрібне. Ще Юлія Тимошенко провела законопроект, яким заборонила будь-які маніпуляції з структурою власності НАК “Нафтогаз”. Але Україна є учасником угоди про енергетичне співтовариство, які керуються в роботі так званою Третьою енергетичною хартією. Зокрема, для адаптації до європейських умов ведення енергетичного бізнесу Україна має розділити “Нафтогаз” за функціональною ознакою. А самое, наша країна взяла на себе зобов’язання розділити видобувні, транспортні та дистрибуційні активи НАКу.
З цієї точки зору, передбачений у законопроекті Кармазіна мораторій на приватизацію дещо суперечить логіці розділення вертикально інтегрованого “Нафтогазу” за функціональним принципом. Такі вимоги закону роблять неприпустимим створення СП та залучення коштів на модернізацію труби. Хоча в усьому іншому він є відверто позитивним, тому що дозволяє хоч якось реформувати наскрізь корумповану, непрозору та неефективну структуру “Нафтогазу”.
Проте, як і у випадку з нещодавнім законопроектом про індексацію рентної плати, законопроект Кармазіна лише на перший погляд заважає чинній владі.
“Законопроект Кармазіна багато в чому відтворює урядовий законопроект, а саме тим, що передбачає передачу Кабміну права приймати рішення з приводу ГТС, — говорить Роман Ніцович, керівник програм DiХi Group. — Питання в тому, що передача таких повноважень дозволяє Кабміну маневрувати як у прийнятті рішення про реформування “Нафтогазу” за європейським зразком, так і прийняти якісь рішення за російським сценарієм”.
На даному етапі можливе створення консорціуму з управління ГТС. Можна довго розмовляти про те, чи Україні варто взагалі триматися за ГТС, особливо якщо Росія побудує обхідні Північний та Південний потоки, через які спрямую левову долю свого газу для Європи. Але то буде інша дискусія.
А зараз важливо те, що створення будь якого консорціуму — це вже половина справи для отримання Росією цілковитого контролю над українською “трубою”. І саме створення консорціуму зараз намагається “протягнути” делегація України на чолі з міністром енергетики Юрієм Бойко. Зокрема, для цього потрібно прийняття окремого закону — навіть неважливо, хто стане його автором. Саме по собі це, може, непогано. Але досі невідомо, які полегшення отримає Україна натомість.
Невдоволення росіян напевно викликає той факт, що сама ГТС при цьому залишиться у власності держави. “Труба” залишиться під контролем чиновників у вигляді державного підприємства, а отже, керівники “Нафтогазу” збережуть засіб тиску на учасників консорціуму. Значить, росіяни та інші можливі учасники консорціуму не мають великого інтересу. І все одно, навіть законопроект Кармазіна — це вже щось.
З тим, що прийняттям даного документу у першому читанні нинішня влада створила собі майданчик для маневру, погоджуються і інші експерти.
“Якщо “Газпром” проявить певну поступливість, то, мовляв, можна піти йому назустріч. Відповідно, всій цій реформі буде гріш ціна, тому що всі активи, кінець кінцем, опиняться у “Газпрома”, — вважає Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”. — Якщо ж “Газпром” і далі буде проявляти непоступливість те непомірні апетити, то владна команда вимушена буде робити серйозну реорганізацію “Нафтогазу”. Інша справа, що все буде виглядати ззовні по-європейські, а сутність буде в іншому”.
Експерт не виключає, що в цьому випадку головними реципієнтами активів НАК “Нафтогаз України” виявляться вітчизняні олігархічні групи. Так, групи Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського змагатимуться за видобувні активи пакети ПАТ “Укрнафта”, ДК “Укргазвидобування”, ДАТ “Чорноморнафтогаз”. Не виключено, що в процес може втрутитися і група Ріната Ахметова який, можливо, для цього випадку передбачив в своїй енергетичній компанії ДТЕК дочірню компанію “ДТЕК Нафтогаз”.
“Знаючи про інтерес Ахметова до шельфових проектів, не виключено, що “Чорноморнафтогаз” може поповнити його активи”, — припускає експерт.
Існує також версія, що Київ насправді зацікавлений лише в в збереженні НАКу, а точніше — олігархічно-чиновницького контролю над “трубою”. Інакше чиновники та їхні спонсори будуть позбавлені можливості висмикувати з бюджету сотні мільйонів доларів.
Щодо можливості вилучення ГТС з державної власності, Саприкін переконаний, що цьому завадить наявність іншого закону — “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.
Хоча, звісно, за великого бажання цей перелік підлягає коригуванню.
“Дійсно це є перепоною, але ця перепона буде зніматись, — говорить Роман Ніцович. — Вочевидь, Кабмін буде змушений вносити зміни і до цього закону і закону “Про трубопровідний транспорт”. Зараз може йти мова про виділення зі структури НАКу “Укртрансгазу” і створення на його базі повністю незалежної компанії з управління ГТС. До якого з часом будуть приєднуватись нові учасники і отримувати акції цього підприємства”.
На думку ж Михайла Гончара, ГТС цілком може залишитись в державній власності, тому що вона є прямим шляхом до промислових активів всіх олігархічних груп. В збережені статус-кво зацікавлені геть усі власники великого українського бізнесу.
Невдовзі відбудеться друге читання законопроекту Кармазіна. Можливо, в ньому навіть не з'являться нові пункти — а саме цим зараз лякають депутати від опозиції. Навіть існуючих положень буде достатньо для того, щоб розпочати передачу української “труби” на користь Росії. Саме час почати розмірковувати, добре це чи погано.
Данило НЕСТЕРОВ
Что скажете, Аноним?
[22:06 17 декабря]
[20:36 17 декабря]
[07:00 17 декабря]
19:30 17 декабря
19:20 17 декабря
19:10 17 декабря
19:00 17 декабря
18:50 17 декабря
18:40 17 декабря
18:30 17 декабря
18:00 17 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.