Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Україна — неохоча світова “житниця”?

[12:14 02 февраля 2011 года ] [ Українська правда, 1 лютого 2011 ]

Рішення Києва запровадити квоти на експорт зерна, ухвалене у жовтні минулого року, викликало протести виробників та експортерів зерна, а також нерозуміння низки міжнародних організацій.

Міністерство аграрної політики, ЄБРР та представники організацій, що об'єднують виробників та експортерів зерна в Україні, підписали меморандум, згідно із яким український уряд обіцяє провадити передбачувану та прозору політику на аграрному ринку, а ЄБРР та зернотрейдери — інвестувати у сільське господарство та аграрну інфраструктуру.

Раніше рішення українського уряду про обмеження на експорт зерна з України на тлі зростання цін на харчі у світі викликало жорстку критику учасників ринку та представників міжнародних організацій.

Рішення Києва запровадити квоти на експорт зерна, ухвалене у жовтні минулого року, викликало протести виробників та експортерів зерна, а також нерозуміння низки міжнародних організацій.

Квоти: всі проти

Останнє критичне зауваження пролунало минулого тижня від керівника СОТ Паскаля Ламі, який, виступаючи на агарному форумі у Берліні, заявив, що СОТ була дуже розчарована тим, як негативно вплинуло на світові ринки рішення Росії заборонити експорт зерна.

Але, як заявив пан Ламі, Росія зіштовхнулася із надзвичайною посухою та неврожаєм, а також не є членом СОТ. А от рішення України, яка, мовляв, є членом СОТ і постраждала від посухи набагато менше, зібравши цілком пристойний урожай, викликало багато запитань і невдоволення.

Запитання виникли і у Європейському банку реконструкції та розвитку, який здійснив кілька інвестицій в український агарний сектор на загальну суму у 100 мільйонів євро. Директор департаменту агробізнесу ЄБРР Жіль Меттеталь каже, що ці інвестиції могли би подвоїтися вже цього року в разі, як політика українського уряду щодо агарного сектора була би більш прозорою та передбачуваною.

Жіль Меттеталь зазначив: “Сьогодні ми почули від усіх приватних інвесторів, що вони хотіли б працювати в Україні на довготерміновій основі і що вони готові інвестувати серйозні обсяги коштів у модернізацію українського сільського господарства. В України є великий потенціал щодо збільшення сільськогосподарського виробництва, експорту зерна та постачання харчів на світові ринки. Ми також знаємо, що і світові буде потрібно все більше харчів. Але ми також почули, що приватний сектор стикнувся із браком прозорості та передбачуваності на українському аграрному ринку. І саме це стримує їх від подальших інвестицій у цю галузь”.

Нереалізований потенціал

Поставитися серйозно до ролі і місця України на світових аграрних ринках закликають Київ і у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН.

Представник цієї організації Чарльз Ріменшнайдер каже, що маючи такий аграрний потенціал, Україна зобов'язана брати до уваги світову статистику: “Ми очікуємо, що до 2050 року населення світу становитиме близько 9 мільярдів, і для того, аби прогодувати всіх, обсяги виробництва харчів мають бути подвоєні у порівнянні з нинішнім рівнем виробництва. Україна має унікальну можливість зробити свій внесок у збільшення виробництва, практично не зашкоджуючи довкіллю. Вже у найближчі роки Україна має стати одним із головних чинників забезпечення харчової безпеки у світі.”

Український міністр аграрної політики Микола Присяжнюк нагадує, що в Україні врожай зернових через посуху 2010 року впав до 39 мільйонів тонн порівняно із 46 тоннами, зібраними у 2009 році. За таких надзвичайних обставин, каже пан Присяжнюк, уряд був змушений піти на обмеження експорту.

Водночас він твердить, що до кінця маркетингового року, тобто, до 1 липня, із України все одно буде експортовано до 13 мільйонів тонн зернових — приблизно стільки, на скільки розраховували світові зернотрейдери.

Нагодувати світ

У подальшому український уряд обіцяє узгоджувати подібні рішення, що стосуються регулювання ринку зерна, із учасниками ринку та представниками міжнародних організацій.

“Сьогодні ми розуміємо, що роль аграрного сектора нашої країни є важливою не тільки для нашої економіки, але й для зовнішнього балансу продуктів харчування. Ми також розуміємо, що така можливість для нашої країни випадає раз на 100 років, і ми зобов'язані цю можливість використати, забезпечивши продовольчу безпеку і стабільне постачання сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки”, — каже міністр Присяжнюк.

Водночас голова Української зернової асоціації Володимир Клименко каже, що на сьогодні зернотрейдерам вдалося експортувати лише близько 7 мільйонів тонн українського збіжжя.

Він твердить, що учасники зернового ринку від самого початку пропонували зовсім іншу схему регулювання експорту за умов скорочення врожаю: підрахувати експортний потенціал і дозволити вивезти до 80% цього потенціалу, не застосовуючи жодних обмежень.

Це дозволило б зберегти конкурентне середовище, а виробники зерна отримали б за свій товар найвищу ціну — каже пан Клименко: “На жаль, до наших пропозицій не дослухалися, і було ухвалене рішення про квотування. При цьому на першому етапі квота, на наш погляд, була мізерною, те ж саме і вдруге. Нас можна називати поганими чи хорошими, але факт залишається фактом: 10 всесвітньо відомих компаній не отримали дозволу на вивезення жодного кілограма зерна. А вони є найбільшими інвесторами. Я оптиміст, і сподіваюся, що такого не повториться, бо якщо це повториться, на інвестиціях в український аграрний сектор можна поставити хрест”.

Голова Української зернової асоціації також твердить, що саме великі зернові компаній, а також міжнародні фінансові організації, й аж ніяк не держава з її боргами та дефіцитом бюджету, можуть бути серйозними інвесторами для українського сільського господарства, яке, за підрахунками експертів, потребує близько 90 мільярдів доларів інвестицій для того, аби хоча б подвоїти виробництво зернових.

Анастасія ЗАНУДА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.