Те, що в Україні не настав гуманітарний колапс — результат героїчної роботи всієї рітейл-галузі — співвласник мереж EVA та VARUS Руслан Шостак

— На 24 лютого мережа EVA налічувала 1119 магазинів, VARUS — 116. Остання була представлена на сході країни та в Києві, EVA — у всіх регіонах. Були великі плани щодо експансії: ми мали відкрити близько 50-60 VARUS та 150 — EVA до кінця 2022 року.

Зараз працює близько 900 магазинів EVA (909 на 04.05) та 97 магазинів VARUS. Кожного дня, одночасно з фронтовим зведенням ми отримуємо інформацію щодо відкритих магазинів. Цифри змінюються щодня. Близько 200 магазинів EVA — в стадії заморозки. Якісь не працюють, тому що близько бойові дії, і ми щодня вирішуємо, відкрити чи ні, адже для нас головне — безпека працівників та споживачів. 162 торгові точки EVA отримали значні пошкодження внаслідок бойових дій в період з 24 лютого по 23 квітня. Деякі з магазинів знаходяться в зоні окупації, вони не працюють, їх- близькь 100 (98 на 04.05).

У VARUS зруйнованих магазинів немає, але є один непрацюючий на окупованій території — в Енергодарі. Також тимчасово зачинені супермаркети в Донецькому регіоні через евакуацію персоналу, і магазини формату To Go, який зараз не на часі.

- Можна уточнити вашу позицію стосовно не зруйнованих магазинів у зоні тимчасової окупації, наприклад, в Херсоні. Бачила позицію деяких рітейлерів: продовжувати роботу, незважаючи на окупацію, поки що можливо, щоб підтримувати громаду та персонал.

— Ми працюватимемо в Херсоні доти, доки там є можливість інкасації та відправлення на неокуповану територію коштів, тобто — до роботи останнього українського банку чи до відповідного рішення уряду з цього питання.

Ця гостра дискусія, яка ведеться рітейлерами ще з часів анексії Криму, коли уряд не прийняв конструктивних рішень, не надав бізнесу рекомендацій, як поводитися. Ми прийняли рішення щодо закриття. Для нас неприйнятна сама постановка питання про співробітництво з окупаційною владою. Є ситуація, коли до нас приходять окупанти, відбирають ключі та пропонують варіанти — відкритися на їх правилах чи конфіскація. Їхнє головне завдання — змусити працювати, але наша принципова позиція — ми не йдемо на згоду з колаборантами.

- Торгові мережі та інфраструктура сприймаються окупантами як стратегічні об’єкти, їх атакують навмисно. Які ваші значні логістичні об’єкти постраждали?

— Роздрібні мережі — це інфраструктурний стратегічний бізнес. Наше головне завдання — забезпечити населення їжею та гігієнічними товарами там, де це можливо, з дотриманням заходів безпеки для наших співробітників. Друге завдання — працювати на перемогу, як і всі українці. Саме так ми мотивуємо нашу команду.

У Києві одночасно було завдано ракетного удару по логістичних складах VARUS, “АТБ” та “Сільпо”. Завданням окупанта було створити гуманітарну катастрофу в столиці. “АТБ” та “Сільпо” втратили склади. Ми втратили холодильний комплекс у Броварах, де були молочні та заморожені продукти. Звісно, йдеться про сотні мільйонів гривень збитку. Але головне, що завдяки нашим логістам та колегам по ринку, уряду нам вдалося швидко переорієнтуватись, і окупанти не досягли своєї мети.

Те, що в Україні не настав гуманітарний колапс є наслідком героїчної роботи всієї галузі. У нас дружня взаємодія з топ-менеджментом усіх мереж. Наприклад, був кейс з NOVUS — у нас не було доступу до складів, де знаходилося декілька десятків позицій, а у них був. Ми дали добро, щоб NOVUS оперував цими товарами. На щастя, ситуація виправилась. Але головне, що ми буквально за декілька годин змогли домовитися, знайти рішення. Такий самий тісний зв’язок і з керівництвом “АТБ” та ін. Зараз взагалі не йдеться про конкуренцію роздрібних мереж, мова — про взаємодію та допомогу.

Щодо значних втрат: окрім Броварів, у Дніпрі внаслідок ракетного удару знищено наш склад обладнання площею 7 тис. кв. м. Це під 100 млн збитку за обладнання плюс сама будівля.

- Як оцінюєте загальний збиток на сьогодні? Ви фіксували їх у “Дії”?

— Наші експерти та юристи зараз працюють над оцінкою та формуванням запиту. Мова йде про сотні мільйонів — це і знищені магазини, і насильно відібрані на окупованих територіях, і розграбований товар.

- Як перебудовували логістичні ланцюжки?

— Усі логістичні ланцюжки було зламано у перші ж дні окупації. Але ми маємо сильну команду і потужну мережу, яку вдалося доволі швидко переформатувати.

У EVA, наприклад, дуже велика доля імпорту, і значна його частина доправлялася морем. Після того як закрилися чорноморські порти, ми почали отримувати товари суходолом.

Деякі іноземні постачальники повели себе не дуже коректно: підняли ціни чи навіть відмовлялись поставляти продукцію в Україну, почали змінювати умови та контракти. Відмовлялися проводити маркетингові акції.

Якщо коротко, то були деякі складнощі на початку війни, але зараз ситуація відносно стабілізувалась, і ціни на товари, і обсяг поставок — завдяки професіоналізму та наполегливості команди все відновлено. Навіть частково повернулися маркетингові акції.

Наше завдання — забезпечувати нормальне життя, і ми з ним впоралися. У EVA та VARUS чудовий асортимент — для військового часу. Особливо за умов, коли є обмеження по імпорту та постраждало багато вітчизняних виробників, деякі з них разміщені на окупованій території або в зоні активних бойових дій.

- Як змінилася доля експорту?

— Загалом доля вітчизняної продукції зросла. Хоча зараз бачимо, що завдяки критичному імпорту та простим процедурам ввезення доля іноземних товарів збільшується у продуктовому сегменті. Я є прибічником обмеження імпорту, нехай і в ручному режимі. У продуктовому комітеті (паламенту ) порушувалося питання, наприклад, про включеня до списку критичного імпорту пива. Ми — проти. Критичний імпорт має включати лише ті продукти, які насправді є дефіцитом. А те ж пиво краще закупати крафт та вітчизняне, його більш ніж досить, щоб задовольнити потреби, особливо за умови сухого закону на деяких територіях.

- Чи є у найближчих планах розширення мережі на заході/центрі країни?

— Ми не ставимо зараз завдання щодо експансії. З 24 лютого EVA відкрила три магазини — у Білій Церкві (Київська обл.), Кіцмані (Чернівецька обл.) та Львові. Вони були майже повністю готові ще до війни. Решта планів поки що заморожена до кінця воєнних дій.

Хочу підкреслити: з кінця лютого змінилися всі процеси — від найму на роботу до логістики, змінилися партнери та постачальники що у EVA, що у VARUS. Ми маємо стабілізувати ситуацію, щоб за нових умов знову зробити бізнес ефективним.

- Які зміни у мережі логістичних потужностей?

— Наші розбомблені холодильні склади ми перевели в нові холодильники у Київському регіоні. Великий склад EVA в Броварах (загальна площа 40 тис. кв. м, близько 36 тис. кв. м орендної) нам довелося вивозити. Він був розміщений у зоні бойових дій, майже в окупації. Але додаткових площ ми не брали. У нас розгалужена логістична мережа — розподільчий буферний центр у Польщі плюс розподільчі центри в Дніпрі, Києві (Бровари), Одесі та Львові, і ця мережа витримала навантаження та зміни логістичних ланцюжків.

Усі морські вантажі зараз ідуть через Румунію, що призвело до деяких затримок. Ще були складнощі з доставкою по Україні, коли автомобіль з Дніпра добирався до Львова три доби через блокпости. Уряд скоригував деякі процедури, і зараз автомобіль з Києва до Львова чи Дніпра встигає за добу.

Ми завжди казали команді, що живемо у світі змін. Звісно, ми не очікували таких змін, що їх принесла війна, але наша команда продемонструвала спроможність швидко знаходити рішення.

- Як працюють онлайн-напрямки мереж? Яку долю продажів вони забезпечують?

— У нас великі склади e-com-напряму у Львові та Броварах. У перший місяць війни, коли відбувалися бойові дії біля Києва, ми закрили наш великий склад у Броварах, який, в тому числі, обслуговував онлайн, а товар перевезли до Львова. Проблеми були значні, але за місяць дам вдалося стабілізувати ситуацію і сьогодні онлайн працює і становить 6% від обсягу офлайн.

Нашою метою було опрацьовувати та відправляти замовлення за добу. Сьогодні це складно, але ми виконуємо всі замовлення. Наш середній чек виріс — + 150% порівняно з довоєнним часом.

- Вдалося зберегти команду?

— У нас працювало 35 тис. чол., зараз в штаті — близько 30 тис. Ми ставимо за мету максимально підтримати кожного працівника.

Наш офісний персонал мобільний і працює віддалено. Щодо персоналу в магазинах, то ми пропонували людям покинути такі регіони, як Київ та схід. Частина залишилась. Окремо вирішували питання релокації персоналу з таких небезпечних місць, як Маріуполь. Загалом допомагаємо у працевлаштуванні нашим співробітникам, котрі переїхали на захід України. Обладнали на наших складах хостели, де розміщували на перший час сім’ї співробітників, допомагали винаймати житло. В той же час тим, хто обрав виїзд за кордон, нічим допомогти не могли.

Вважаю нашим головним завданням відновити роботу закритих об'єктів. 30 тис. співробітників — велика соціальна відповідальність. Потрібно дати людям можливість заробляти та платити своєчасно зарплатню — це ми й робимо.

- Важливий напрям — благодійність. Розкажіть про діяльність гуманітарних штабів та інші ініціативи.

— На початку війни EVA та VARUS разом перерахували 5 млн грн благодійному фонду “Повернися живим”.

У перші дні після російського вторгнення в компаніях було створено штаби, що займаються обробкою запитів стосовно допомоги від волонтерів, ТРО, ЗСУ, лікарень, шелтерів для переселенців.

Штаб EVA вже опрацював понад 300 запитів із усіх областей України (133 населені пункти). Надав допомогу, передавши понад 92 тис. товарів першої необхідності — гігієнічні, миючі та пральні засоби, підгузки тощо.

Для волонтерських організацій, що мають фінансування та готові закуповувати товари, комспанія пропонує спеціальну волонтерську знижку. Також надає допомогу з оптовими закупівлями, щоб товари не доводилося збирати по всьому місту, витрачаючи час та бензин.

EVA налагодила співпрацю із закордонними партнерами та домовилася про постачання великих партій необхідних товарів на благодійні потреби. Завдяки сприянню фонду “Твоя опора” понад 340 паллетів санітайзерів, мила, кремів, шампунів було розподілено для ТРО, біженців, лікарень тощо.

Допомогу також отримали обласні центри контролю та профілактики хвороб, лікарні, амбулаторії, центри первинної медико-санітарної допомоги, пологові будинки, репродуктивні та перинатальні центри, шелтери та пункти видачі допомоги для переселенців, громадські організації, міські ради та державні адміністрації з 21 області України.

VARUS в “найгарячіші” дні допоміг з постачанням продуктів для киян, котрі переховувалися від обстрілів у метро, а також для жителів звільненої Бучі. Передав продукти, воду, засоби гігієни Шостому військовому шпиталю у Дніпрі.

Компанія поставляла продукти ТРО Дніпра та інших регіонів. За їх сприяння надсилала продуктову допомогу Харкову, Херсону тощо, а також постачала продукти фонду “Життєлюб” для людей похилого віку в Києві.

З 29 березня за сприяння Мінсоцполітики VARUS запустив проект “Це вам від щирого серця”. Суть полягає в тому, що клієнт може замовити на сайті набір продуктів та вказує місце доставки. Компанія збирає та відвантажує набори, а міські служби соціального захисту доставляють їх тим, кому потрібна допомога — одиноким людям похилого віку, особам з інвалідністю, котрі перебувають на обліку соціальних служб. Уже передано пакети на потреби підопічних представництв соціального захисту в Дніпрі, Павлограді, Кривому Розі. На черзі — інші міста.

Притулкам зоозахисної організації “Вірність” у Дніпрі VARUS передав 400 кг корму.

В цілому загальний обсяг допомоги становить близько 100 млн грн.

- Ви ініціювали благодійний проект “Дитинство без війни” з розміщення декількох тисяч сиріт в Туреччині. Чому саме там і що передбачає цей проект?

— Туреччина, на мій погляд, є країною, найбільш підготовленою до перебування дітей у розрізі інфраструктури та медицини. Ми прийняли рішення розмістити 3 тис. дітей. На сьогодні вже 1600 дітей та їх супроводжуючих перебувають на території Турецької Республіки. Йдеться про дітей з дитячих будинків та без батьківської опіки або з будинків сімейного типу зі значною кількістю усиновлених дітей. Завдання: щоб діти перебували в безпеці, подалі від війни, та водночас мали все необхідне, могли навчатися, відпочивати й пройти медичне обстеження.

Проект “Дитинство без війни” передбачає розміщення дітей у турецьких готелях біля моря, медичну страховку, чотириразове харчування, навчання та організоване дозвілля. Медицина в Туреччині — одна з кращих, ми вже маємо кейси повної підтримки, адже серед евакуйованих сиріт є діти з дуже тяжкими захворюваннями.

Проєкт розраховано на рік. Далі будемо дивитися по розвитку воєнних дій. На жаль, деяким з дітей вже нема куди вертатися — їх житло розбомблено.

Цей проект реалізується спільно з Міністерством соцполітики, посольством України у Туреччині, з Дніпропетровською та іншими обладміністраціями. Мінсоцполітики зв’язується з обладміністраціями, ті готують списки дітей, ми їх привозимо та розміщуємо у готелях.

З нами дуже тісно співпрацює турецький уряд, який забезпечує охорону та медпослуги. Дуже велика допомога з боку волонтерів.

“Дитинство без війни”є прикладом міжнародного державно-приватного партнерства. Ми спонсори та організатори з благодійним фондом “Коло”, який є гарантом використання ресурсів та якості перебування евакуйованих груп. Уряди України та Туреччини відповідають за безпеку дітей, освіту та їхнє повернення додому у повному складі.

Одночасно ми почали цілий ряд благодійних дій, до яких залучаємо селебріті. Наприклад, 15 травня заплановано благодійний захід за підтримки співачки Руслани, очікуємо зібрати до 10 тис. учасників.

Такі масштабні дії ми розпочали для єднання українців у Туреччині, а ще для того, аби турки отримували реальну інформацію про те, що відбувається в Україні. Для нас це важливо, адже в Туреччині поки не маємо 100-відсоткової підтримки на державному рівні, хоча дуже багато простих громадян щиро співчувають та допомагають нам.

Сподіваємося, що нам вдасться привернути увагу до проекту “Дитинство без війни”, збільшити його дотування. Адже що більше ресурсів, то більше дітей зможемо вивезти з території воєнних дій.