Суд над Юлією Тимошенко: на арену виходить Віктор Ющенко

У обвинувальному висновку в справі Юлії Тимошенко, з яким мала нагоду ознайомитись “Українська правда”, склад злочину екс-прем'єра дослівно сформульований наступним чином: “У січні 2009 року Тимошенко Ю.В., використала свої службові повноваження Прем'єр-міністра України у злочинних цілях, спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам”.

Отже Юлія Тимошенко обвинувачується в злочині, що має дві складові: перевищення службових повноважень та його наслідки. І саме наслідки, оцінені у конкретну суму збитків, що за версією слідства були завдані держави, є головним індикатором тяжкості злочину.

Втім будь-яка оцінка наслідків не лише в людському, а й у юридичному значенні передбачає розслідування всіх факторів, що мали вплив і призвели до конкретного результату. І обвинувальний висновок у справі Тимошенко, і взагалі весь судовий процес над екс-прем'єром, може створити враження, що не тільки події даного конкретного злочину, а й взагалі будь-які газові відносини з Росією почалися рівно опівночі 19 січня 2009 року. Всі події і дійові особи попереднього року, і особливо газова криза грудня 2008 року і початку 2009-го чомусь залишились за дужками слідства.

Минулої п'ятниці частина цієї штучної темряви була скинута. В одному з залів Печерського суду зустрілись три найголовніші дійові особи подій січня 2009 року — Юлія Тимошенко, колишній керівник НАК “Нафтогазу” Олег Дубина та його заступник Ігор Діденко. Саме вони були безпосередніми свідками і учасниками газових переговорів дворічної давнини. Зараз вони знову опинились в одному човні — всі троє є обвинуваченими в кримінальних справах.

Але в п'ятницю незримими учасниками засідання стали ще дві дійові особи: Віктор Ющенко та компанія RosUkrEnergo (RUE). Сухим залишком засідання стало пряме обвинувачення з боку колишнього керівництва “Нафтогазу” екс-президента Ющенка в лобіюванні інтересів швейцарської компанії, яка, згідно з свідченнями, цілеспрямовано саботувала газові переговори з Газпромом.

Втім не меншого удару зазнала й сама Тимошенко. Екс-голова “Нафтогазу” публічно визнав, що отримував славнозвісні директиви особисто з рук Тимошенко і розглядав їх як колективне рішення Кабінету міністрів. І все це, не дивлячись на те, що екс-прем'єр сама вела допит.

Допит веде Юлія Тимошенко

Ще з першого дня допитів Юлія Тимошенко використовувала будь-які прийоми, аби встановити з свідками позитивний психологічний контакт. На початку свідчень, якщо був хоч якийсь шанс, що свідок виступить на її користь, Юлія Тимошенко виловлювала йому різноманітні подяки: за “мужність”, за фаховість, за стійкість тощо.

Потім в хід йшла… мінеральна вода, дві пляшки якої завдяки співробітникам офісу БЮТ завжди стоять на столі підсудної. Свідки, що іноді більше години мають стояти під перехресним допитом, позбавлені такої привілеї. Але є деякі обрані, кому Юлія Тимошенко сама наливає воду і власноруч ставить на трибуну. До речі, першим цей експеримент вдало пройшов Юрій Продан.

Минулої п'ятниці караван свідків обвинувачення з виправдовувальними свідченнями на користь Тимошенко обірвався. Обірвався на самому головному — на розповіді головного свідка про директиви.

Атмосферу того, як спрацювали ці директиви, в своїх свідченнях описав Ігор Діденко. За словами свідка, в ніч з 19 на 20 січня 2009 року, коли підписувались контракти, він не знав усіх деталей виникнення директив Тимошенко. Втім визнав, що роль цих директив була вирішальною.

— До того позиція Дубини була така: він, як більш досвідчений чиновник, сказав, що ми не підпишемо жодного документу без відповідних директив. Зрозумійте, мені керівник говорить: “Ігорю! Мы никуда не сдвинемся без команды сверху, оформленной в письменном виде”. Я кажу: “Все”. Ну а як я маю керівнику своєму задавати питання: “А що ви маєте на увазі під тим чи під цим?”. Генерально його точка зору мені була зрозуміла.

Діденко стверджує, що з директивами його ознайомив сам Олег Дубина 19 січня.

— Перед підписанням вся українська сторона в певний момент зібралася в кімнаті для гостей на поверсі прем'єр-міністра Російської Федерації. Напевно це був якийсь момент інтенсивних консультацій, що відбувалися між прем'єр-міністром, Проданом, Дубиною і мною. Пан Дубина дав мені папку, я подивився — директиви. Я пробіг їх очима, побачив 450 (базова ціна на газ за контрактом), побачив 1.7 (ставка плати за транзит), побачив кількість газу близько до 11-ти мільярдів (об'єм транзиту)... Побачив підпис Юлії Володимирівни, печатку. Підпис Продана. І все. Для мене без усяких запитань і з'ясувань було зрозуміло, що ми йдемо в руслі даного документу.

На питання, як він сприйняв цей документ, і чи був він обов'язковим для виконання, Ігор Діденко у властивій йому іронічній манері відповів, що за фахом він економіст, а юриспруденцію вважає “крючкотворством”, тому і не поглиблювався в ці деталі. На всі подальші намагання обвинувачення уточнити його слова, Діденко попросив не провокувати його на фантазії:

— Я буду фантазувати. Не заставляйте мене цього робити. Я не хочу цього. Не провокуйте. Я вже сказав: я не пам'ятаю.

Головні свідчення щодо директив надав Олег Дубина. Важливе зізнання полягало в тому, що він би жодним чином не підписав запропонований контракт без директив, які він отримав від Юлії Тимошенко.

За іронією долі найбільш вагомі аргументи проти екс-прем'єра Дубина надав під час допиту, який проводила сама Юлія Тимошенко. Лідер БЮТ почала тему директив дуже обережно, з довжелезним вступом і поправками на “важливість” та “напруженість” ситуації.

— Це питання не дуже просте, тому що воно дійсно є таким… контроверсійним, — почала екс-прем'єр. — Я розумію нервовість і напруженість ситуації, але я все ж таки хотіла би... Я хотіла задати вам питання, чи директиви, які я підписала, були директивами Кабміну, чи були директивами, які підписала я як прем'єр-міністр як своє доручення?

Олега Дубина глянув на трибуну перед собою, де лежали копії директив, які трохи раніше для ознайомлення передала сама Тимошенко. Потім відповів. Лаконічно і повільно, майже виголошуючи речення по складах:

— Я воспринимал это поручение как от Кабинета Министров. Это было моё личное восприятие.

Здавалось Юлія Тимошенко розгубилась. В залі виникла пауза. Вона продовжила допит, майже переконуючи Дубину давати “правильні” свідчення. Але марно.

— Добре… Тоді теж важливе питання. Скажіть, будь ласка: а на цих директивах є хоч щось, що нагадує, що це директиви Кабінету Міністрів? От просто коли ви зараз заглянули, подивилися більш уважно…

— Нет, это не напоминает директивы Кабинета министров.

— А чи не можете ви, враховуючи, що ми всі — і Олег Вікторович, і Юрій Васильович Продан, і я — всі знаходились в одній кімнаті, пригадати: хто остаточно передав вам директиви, які мною затверджені, вже з підписами усіма і всіма реквізитами?

Олег Дубина знов взяв паузу і, не дивлячись в бік Юлії Тимошенко добив її лінію захисту останнім аргументом:

— Як було в хронології. Чтобы не говорили, что у кого-то пропала память. Папка пришла ко мне от Юлии Владимировны. Из моих рук ее получил Юрий Васильевич Продан. Он их подписал и отдал назад мне в руки.

Такий виклад хронології подій явно не на користь Тимошенко. Навіть якщо повірити у її версію, що директиви були лише особистими дорученнями голови уряду. Адже свідчення Дубини вказують, що екс-прем'єр особисто давала йому доручення щодо підписання контрактів між господарюючими суб'єктами. Очевидно, в подальшому слідчі будуть тлумачитись це як перевищення нею повноважень голови уряду.

І не дивлячись на те, що під час допиту Тимошенко дуже намагалась врятувати ситуацію і декілька разів підводила Олега Дубину до того, що остаточно директиви він отримав з рук Юрій Продана, в цій мізансцені є ще одна вада.

В версії Дубини зовсім не фігурує письмове доручення, копію якої нещодавно магічним чином знайшов у себе в папці Юрій Продан. Нагадаємо, раніше пан Продан продемонстрував суду ксерокопію доручення Тимошенко, в якому екс-міністр палива та енергетики мав довести до відома голови НАК “Нафтогаз України” текст директив.

Продан — дуже важлива ланка цієї версії. Адже він, як керівник Мінпаливенерго — власника 100% акцій “Нафтогазу” — теоретично мав право давати доручення голові НАКу. На відміну від Тимошенко, яка таким правом не користувалась.

Нові фігуранти: Віктор Ющенко і Rosukrenergo

Між тим в минулу п'ятницю разом з свідченнями, що вказують на перевищення Юлією Тимошенко її повноважень, Дубина та Діденко відкрили завісу над роллю двох інших дійових осіб тих днів — Віктора Ющенка та компанії RosUkrEnergo.

Україна платила за борги RosUkrEnergo

В своїй розповіді на суді екс-керівники “Нафтогазу” напряму вказали, що боргові зобов'язання RUE перед Газпромом, а також намагання RUE залишитись посередником у газових питаннях, були однією з головних причин газової кризи 2009 року. Ось як описує події тих днів Ігор Діденко.

— Мушу відзначити, що той рівень керівництва “Газпрому”, з яким я працював весь час, максимально саботував переговори і консультації 18-го числа. Там є певні люди, які обіймали подвійні посади — і в керівництві “Газпрому”, і в керівництві RosUkrEnergo. І вони сподівалися, що в останній момент їм вдасться переконати політичне керівництво Російської Федерації відійти від прямих стосунків НАК “Нафтогаз” і ВАТ “Газпром”. Водночас в процесі переговорів сторона Газпрому в категоричній формі ставила умову необхідності погашення боргів RosUkrEnergo перед ВАТ Газпром за поставлений газ. До тридцятого грудня 2008 року там була певна частина боргового зобов'язання НАКу перед RUE, а RUE в свою чергу перед ВАТ Газпромом. На 30 грудня ця заборгованість зникла у зв'язку з тим, що найвище керівництво України настоювало на європейській формулі. <…> І слід відзначити наступне: що на момент вечора 19-го числа були підписані достатні документи для того, щоб відкрити газ в Європу і в Україну. Але газ було ввімкнуто лише після того, як були підписані угоди стосовно погашення боргів RosUkrEnergo. Це говорить про те, що керівництво “Газпрому” встановило найжорстокіший зв'язок між цими двома подіями.

Газ в Україну та Європу почав поступати після підписання догорів переуступки боргу RosUkrEnergo перед Газпромом на користь “Нафтогазу”. В своїх свідченнях Діденко іронічно пояснив, що ця оборудка була описана “визначними юридичними фахівцями сучасності”, маючи на увазі Андрія Портнова та Валерія Писаренка, які також брали участь у газових переговорах у Москві.

Під час допиту і Діденко і Дубина підтвердили, що ініціатива переуступки боргу RosUkrEnergo перед Газпромом належала саме російській стороні. Нагадаємо, що два роки потому винним у цих домовленостях, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, був визнаний НАК “Нафтогаз України”. І, що цікаво, під час того процесу Тимошенко так само ретельно приховувала роль Газпрому в цій оборудці, як зараз це робить нова команда влади.

RosUkrEnergo в кабінеті Віктора Ющенка

— Що стосується заяв, які пов'язані з начебто участю президента у цих газових, вибачте, вонючих схемах, то я хочу сказати одне. Ніколи ні я, ні моя родина, не мали жодного відношення до того, що називається газовими справами.

Це цитата Віктора Ющенка, озвучена за тиждень до підписання газових контрактів під час паливної кризи 2009 року. Навряд чи Ющенко міг передбачити, що два роки потому таємниці його кабінету будуть озвучені під час судового засідання.

В п'ятницю вперше публічно були озвучені конкретні факти, що вказують на зв'язок екс-президента з газовим посередником, а також роль цих стосунків у паливній кризі 2009 року.

Під час допиту Олег Дубина заявив, що ще 31-го грудня в української делегації була можливість підписати контракти з ціною на газ у 235 доларів за тисячу кубометрів і плати ставки на транзит — 1.8 доларів. За словами екс-керівника, хоча ця ціна і була вищою за попередню, він вважав її прийнятною.

— На один год я бы подписал такой контракт. Учитывая, что была политическая составляющая в стране, когда, извините, премьер-министр говорил одно, президент — другое, я бы эти условия подписал.

Подальший допит Дубини був майже сенсаційним. Якщо його свідчення підтвердяться, вони мають увійти в хрестоматію з питань корупції на рівні вищих керівних осіб держави.

— Як так сталося, що зірвалося це підписання 31-го грудня 2008-го року? — спитали в Дубини.

— Когда было объявлено, что нас такая цена не устраивает, то, опять же..., — свідок трохи задумався, а потім випалив — я не видел этих документов, но я могу утверждать очень чётко, что мне было сказано со стороны Миллера: “Ты сейчас говоришь о 135-ти. А у меня есть письмо RosUkrEnergo о том, что они готові купить весь объём по 285. Со слов Ющенко. То есть это их ставка”.

— Скажіть, будь ласка: а ви взагалі знайомі з засновниками та керівниками компанії RosUkrEnergo? Як ви зустрічалися з ними, вели якісь діалоги?

— Да, я знаком. И встречался я с ним только в администрации президента.

— А де саме в адміністрації?

— Три раза в кабинете у Виктора Андреевича. Два раза в кабинете Балоги.

Коли Юлія Тимошенко почала дізнаватися, які саме стосунки були між Віктором Ющенком та компанією RosUkrEnergo, прокурори неодноразово намагалися зупинити допит, стверджуючи, що це немає значення в рамках справи. Тим не менш, питання були поставлені.

— Скажіть, будь ласка: Віктор Андрійович Ющенко підтримував компанію RosUkrEnergo?

— Ну, наверное, да. Больше да, чем нет.

Відповідь Дубини здивувала навіть суддю. Родіон Кірєєв особисто втрутився у допит:

— Свідок, скажіть, вам ця обставина відома особисто чи зі слів третіх осіб?

— Те, що підтримував? Я ж сказав “так”. Більше так, чим ні. Так?

— Звідки ви про це знаєте?

— Я зустрічався з представниками RosUkrEnergo в кабінеті Віктора Андрійовича.

Сам факт такої зустрічі в кабінеті голови держави не здивував ні суддю, ні прокурорів. На повторне запитання, звідки йому може бути відомий факт підтримки RosUkrEnergo з боку екс-президента, Дубина заявив, що це його “особисте враження”. Втім Тимошенко продовжила бити в ту ж точку.

— Скажіть, будь ласка: Ющенко Віктор Андрійович відкликав вас 31-го грудня, щоб не дати вам підписати ці контракти?

— Так, він відкликав, щоб я не підписував ці контракти, — відповів Дубина, поставивши точку в дискусії.

Що цікаво, в обвинувальному висновку цей “нюанс” залишився непоміченим. Згідно з висновками слідчих Генеральної прокуратури, Дубина сам вирішив покинути переговори у Москві, оскільки вважав цю ціну занадто високою. Ця теза повторюється в обвинувальному висновку кілька разів і при цьому жодним чином не згадується ані роль Віктора Ющенка, ані роль представників RosUkrEnergo.

В ідеалі слова Дубини могли б бути підтверджені або спростовані під час очної ставки з Ющенком. Втім досудове слідство вже завершене і найближча можливість дізнатися версію екс-президента — почути його покази під час перехресного допиту у суді. Як відомо, суд викликав Ющенка на допит, і, згідно із законом, він не може від нього відмовитись. Наразі Ющенко знаходиться закордоном і планує прибути в Київ не раніше 15 серпня.

В разі якщо екс-президент з'явиться в залі суду, йому однаково прийдеться відповідати і на питання прокурорів, і на питання Тимошенко. А охочі до знакових подій зможуть стати свідками ще однієї, мабуть вже останньої точки у стосунках колишніх соратників.

Символічно, одинадцять років тому цих людей в перший раз в одну команду звів саме газ — в грудні 1999-го Тимошенко була призначена віце-прем'єром по ТЕК в уряді Віктора Ющенка. Газ і поставить останню точку.

Мустафа НАЙЄМ