Крім того, разом із колишніми керівниками міністерство та агентство залишили одразу низка заступників. Тож зрештою обидва ключові органи, що відповідають за відновлення країни від наслідків війни, опинилися в стані невизначеності, яка посилилася на тлі чуток про можливе роз'єднання Мінвідновлення на два окремі відомства.
Водночас згідно із звітом Агентства відновлення, окремі напрями відбудови опинилися під загрозою зриву, бо Кабмін не виділяє раніше розподілених коштів для продовження робіт. І без чіткої позиції з боку керівництва органів, відповідальних за відновлення, ситуація з фінансуванням навряд чи зміниться.
Однак вектор політики як агентства, так і відновлення загалом, більшою мірою залежатиме саме від нового очільника профільного міністерства (або нових очільників, якщо відомство таки розділять). І поки ажіотаж щодо можливих кандидатів пішов на спад, ми визначили ключові виклики, які постануть перед ними у сфері відновлення, та напрями, за якими і надалі стежитимемо.
Фінансування і його розподіл
Головним джерелом фінансування проєктів відбудови торік був Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Його наповнили переважно за рахунок примусово вилучених коштів банків із російським капіталом і частини прибутку Нацбанку, який той перераховує до бюджету. На напрями, пов'язані з відбудовою та компенсаціями за пошкоджене/знищене житло, 2023 року з фонду із запланованих 37,5 млрд грн виділили майже 20 млрд. На цей рік у фонді лишилося обмаль коштів. Тож нове керівництво буде змушене шукати або нові джерела наповнення фонду ліквідації, або інші фонди і програми для фінансування відбудови.
Проте це не найбільший виклик. Для фінансування відновлення можуть обрати інший, уже існуючий, фонд (наприклад резервний фонд держбюджету) або навіть створити новий (така спроба була восени минулого року). Головне запитання: як ці гроші розподілятимуть.
Ми в Transparency International Ukraine довго адвокували, щоб кошти на відбудову розподіляли за чіткими пріоритетами. І торік Мінвідновлення нарешті затвердило методику пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією РФ проти України, яку розробляли експерти Світового банку. Однак проблема полягає у тому, що ця методика рекомендаційна та поширюється лише на проєкти, які фінансують із фонду ліквідації. Важливо, щоб нові лідери, відповідальні за відбудову, продовжили курс на прозору пріоритезацію. Для цього потрібно зробити використання методики обов’язковим для відбору проєктів для фінансування, незалежно від його джерела.
DREAM
Екосистема DREAM — це інноваційний цифровий інструмент, покликаний забезпечити прозорість і підзвітність процесів відновлення в Україні. DREAM діє за принципом “кожен бачить усе” та збирає, систематизує і публікує відкриті дані на всіх етапах впровадження проєктів — від планування та погодження до фінансування, закупівель, будівництва і звітування. На сьогодні до системи внесено понад п’ять тисяч проєктів із підтвердженим обсягом фінансування, зокрема донорського, у 89,1 млрд грн.
Систему розробляли у співпраці Міністерство відновлення, коаліція громадських організацій RISE Ukraine та міжнародні партнери. Надалі міністерство активно пропагувало її застосування. Зокрема, за його ініціативою з 2023 року регіональні та місцеві проєкти відновлення подають для отримання фінансування з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії саме через DREAM. Загалом будь-який ініціатор проєкту відбудови зараз може скористатися системою. Однак наразі це лише експериментальний проєкт відповідно до постанови уряду.
Обов'язок застосовувати DREAM не визначений на рівні закону. Тож доля системи у руках майбутніх керівників відбудови. І ми сподіваємося, що вони збережуть вектор підтримки і просування DREAM. Зокрема закріплять обов’язок використовувати систему на законодавчому рівні.
Агентство відновлення та регіональна відбудова
Ще в березні Агентство відновлення відповідало за реалізацію приблизно 40% усіх проєктів відбудови в Україні. Це зумовлює високі корупційні ризики в його діяльності.
Ключова проблема агентства пов'язана з його структурою. Регіональні служби відновлення діють у статусі окремих юридичних осіб, через що агентство має обмежений вплив на них. Наприклад, у серпні минулого року відомство розробило методичні рекомендації для проведення будівельних тендерів, пов’язаних із відбудовою об’єктів цивільної інфраструктури. Але не всі служби відновлення їх використовували у своїй роботі.
Водночас саме служби є замовниками робіт за проєктами відновлення, за реалізацію яких відповідає агентство. Тому важливо реорганізувати орган в єдину юридичну особу, щоб підвищити контроль за діяльністю регіональних підрозділів.
Ще один ризик — це потенційне розділення міністерства. До перетворення 2023 року регіональні служби належали до вертикалі Мінінфраструктури. Тож після розділення вони, ймовірно, залишаться в його сфері управління, отже, вже не відповідатимуть за регіональні проєкти відбудови. Натомість новому-старому Міністерству розвитку громад і територій доведеться обирати з-поміж існуючих або створювати нову структуру, яка перебере на себе питання відновлення регіонів. А це потребуватиме значних часових і людських ресурсів.
Ну і наостанок не варто забувати про кадрове питання. Насамперед про порядок призначення керівника Агентства відновлення. На період дії воєнного стану його взагалі призначають без конкурсу, відповідно до законодавства про державну службу. До того ж кандидатів на цю посаду належно не перевіряють на компетентність і доброчесність. Тож гарантії незалежності очільника органу відсутні.
Ще один ризик зумовлений перебуванням працівників агентства в статусі державних службовців — заробітні плати у відомстві низькі порівняно з потребами у кваліфікації спеціалістів, а також зважаючи на високі корупційні ризики посад.
Враховуючи всі ці ризики і відповідальність, необхідно встановити порядок призначення голови Агентства відновлення на підставі прозорої конкурсної процедури (за аналогією з керівниками антикорупційних органів) і гарантії незалежності його діяльності, а також визначити обґрунтовані розміри посадових окладів для працівників відомства.
Залучення громадськості
Міністерство активно співпрацювало з громадянським суспільством у питаннях відновлення країни від наслідків війни. Крім розробки системи DREAM, громадських експертів залучали до пріоритезації проєктів відбудови та загалом до розробки і обговорення профільного законодавства.
Ця взаємодія забезпечує реалізацію прав громадян на участь в управлінні державними справами, а також на прийняття рішень, які враховують реальні потреби та пріоритети на місцях. Тому тісна співпраця у сфері відновлення країни має тривати. Наприклад, через залучення представників громадськості до складу робочих груп, експертних рад, інших консультативних і дорадчих органів із питань відновлення. Приклад такого залучення — обов'язкова участь громадськості у складі комісій з розгляду питань щодо надання компенсацій за пошкоджене майно.
Ми сподіваємося, що нове керівництво продовжить курс на відкритість і співпрацю з громадськістю.
***
Transparency International Ukraine і надалі співпрацюватиме з державою у сфері відбудови, щоб забезпечити її ефективність і прозорість. Хоч би хто очолив відбудову, ми сподіваємося, що пріоритети і курс держави не зміняться.
Новому керівництву органів, що відповідають за відновлення країни, доведеться діяти в умовах обмежених фінансових ресурсів. Однак, попри це, ми очікуємо, що проактивна політика щодо відбудови країни триватиме. В таких умовах значно зростає відповідальність за неефективні або необґрунтовані рішення, тож майбутнім очільникам цих відомств необхідно чітко усвідомлювати виклики, які перед ними постануть, та як уникнути їхнього негативного впливу.
