Росія подарувала Україні півмільярда доларів?

Як стало відомо, “Газпром” погодився на поставку Україні майже вдвічі меншого обсягу газу, ніж це передбачено контрактом: Україна придбає в першому кварталі близько 2,5 мільярдів кубометрів замість п'яти.

Про це розповіли в “Нафтогазі”. А цього тижня голова “Газпрому” Олексій Міллер та прем'єр-міністр РФ Володимир Путін заявляли лише про те, що не збирається штрафувати українців за недобір палива у січні та лютому.

Предметом заяв російських чиновників став результат переговорів між Україною та Росією, який було закріплено юридично. “Ми направляли лист з проханням зменшення обсягів, тобто, вони пішли нам назустріч “, — пояснив прес-секретар НАК “Нафтогаз України” Валентин Землянський, підтвердивши, що цей лист було завізовано без порушень.

У будь-якому випадку, квартальні домовленості набагато важливіші за місячні, оскільки у підписаному газовому контракті є рядок: “За узгодженням сторін можлива зміна місячного обсягу поставки газу у межах квартальних обсягів”.

Згідно контракту, за певний місяць можуть бути різні стрибки споживання газу, тоді як в межах кварталу Україна зобов'язалася використовувати не менше 80% законтрактованих обсягів. Тобто, великі обсяги недобору газу у січні та лютому могли би “аукнутися” при розрахунках у березні.

За 5 мільярдів кубометрів газу, законтрактованого на 1 квартал, за ціною 360 доларів за тисячу кубометрів “Нафтогаз” мав заплатити 1,8 мільярда доларів. Згідно з умовами контракту, у разі недобору газу оплачується 80% законтрактованого обсягу, тобто, 1,44 мільярда доларів.

У січні Україна закупила близько 550 мільйонів кубометрів, у лютому — 1 мільярд. За оцінками Валентина Землянського, у березні імпорт також складе приблизно 1 мільярд кубометрів газу.

Таким чином, штрафні санкції за результатами кварталу могли би скласти близько півмільярда доларів. “Газпром” “подарував” їх Україні — чи то із вдячності, що недобори допомогли йому закрити дефіцит газового балансу, чи то через якісь міфічні політичні гарантії — невідомо.

Однак ця “перемога” “Нафтогазу” — тимчасова. Сьогодні компанія веде переговори про офіційне зменшення поставок з 40 до 33 мільярдів кубометров. Без цього просити про поблажки доведеться щокварталу, якщо не щомісяця 2009 року.

А вже на 2010 газовий контракт передбачає поставку на Україну 52 мільярдів кубометрів газу. Щоправда, цей обсяг можна офіційно зменшити на 20%, тобто, до 41,6 мільярдів кубометрів. І для переговорів про це визначено час до 1 липня 2009 року.

Залишається сподіватися, що промисловість України наступного року вже матиме солідніші потреби.

Власне, сам по собі недобір — явище досить поширене в практиці “Газпрому”. Наприклад, Туреччина щороку вибирає менше 50% обсягу, запланованого для поставки газопроводом “Блакитний потік”, який було вперше повністю заповнено тільки під час січневої газової війни України з Росією.

Так, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін розповів, що з великим споживачем будь-який постачальник працює зазвичай у доброзичливому режимі.

“Якщо постачальнику приходить факс або лист, що ми не можемо вичерпати повний обсяг газу, і просимо не накладати штрафні санкції, то постачальник зазвичай відповідає, що ми не будемо застосовувати штрафів, але наступного місяця просимо не зменшувати споживання”, — описує механізм експерт.

Тому дивно звучать заяви російських коментаторів, що “Газпром” змушений був відмовитися від штрафів, які “Нафтогаз України”, мовляв, просто не міг сплатити; інакше розпочалася би нова газова війна.

Так чи інакше, у цій метушні проявляються нові хиби підписаного у січні газового контракту. А дотримання “ввічливості” до великих споживачів у випадку Росії та України найменшою мірою залежить від традицій ділової етики.

Артем ЗАХАРЧЕНКО