А головне, як це все вплине на зовнішній курс Варшави і, зокрема, на відносини з Україною? Адже все частіше лунають перестороги, що у нову коаліцію може увійти “Конфедерація” — політична сила, що декларує припинення підтримки України.
На ці запитання “ЄвроПравді” відповідав політоглядач Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький.
Радимо подивитися повну версію нашої розмови, а для любителів читання публікуємо її ключові тези.
Без сценарію монобільшості
За останні місяці ясність з’явилася лише щодо одного варіанта. Коли ми розмовляли у липні, я казав про три можливі сценарії завершення цих виборів.
Тепер можна сказати, що залишилось лише два базові сценарії. Варіант, за яким партія влади “Право і справедливість” зможе повторити свій минулий успіх та отримати більшість і в новому Сеймі, тепер не видається реалістичним.
Тобто цей сценарій, можна сказати, на 95% вже прибраний зі столу.
Цьому сприяла низка скандалів, які супроводжували усі вісім років ПіС при владі. І взагалі, поки що ніхто в історії Польщі, окрім, звісно, комуністів (проте там не було виборів), не затримувався при владі більш ніж два терміни.
Крім того, у ПіС так і не з'явилося міцного меседжа на ці вибори — вони не мали таких конкретних пропозицій, з якими йшли на вибори у 2019 році, а особливо — у 2015-му. На додачу посилилися проблеми і скандали всередині партії.
Це все робить кампанію ПіС дуже неконкретною та непереконливою.
В такій ситуації ПіС просто грає на страхах частини електорату, що з перемогою опозиції до влади прийде Дональд Туск (лідер опозиційної “Громадянської платформи” та колишній прем’єр), за яким стоять німці, а за німцями — росіяни. І що Туск почне забирати у поляків ті соціальні виплати, які дав ПіС.
Отже, тепер реалістичними виглядають лише два сценарії.
Перший, який наразі найбільш імовірний, полягає в тому, що для здобуття більшості ПіС потребуватиме союзу з крайніми правими, тобто з “Конфедерацією”.
Так само без підтримки “Конфедерації” більшості не матиме й опозиція. Як наслідок, ця партія отримає “золоту акцію” у новому парламенті.
Натомість другий сценарій полягає в тому, що проєвропейська опозиція все-таки отримає більшість і не потребуватиме союзу з “Конфедерацією”.
Кого підтримає “Конфедерація”
Ми бачимо, що на останніх мітингах лідери “Конфедерації” стверджують, що за будь-яких обставин вони не підуть у коаліцію з ПіС.
Вони навіть винесли на один із мітингів портрет Анджея Леппера, вже покійного лідера популістської партії “Самооборона”, який свого часу пішов у коаліцію з ПіС, після чого його партія втратила усі рейтинги. Показуючи тим самим, що вони не повторять такої помилки.
Чи дійсно у “Конфедерації” за будь-яких обставин не підуть до коаліції з партією влади, чи вони просто набивають ціну?
Тут треба розуміти, що “Конфедерація” — це, по суті, неформальний союз трьох дуже різних середовищ. І вони мають різні підходи навіть до питання коаліції з ПіС.
Одна із фракцій “Конфедерації” виросла з “Ліги польських родин”, яка також була у коаліції з ПіС і також після цього не потрапили до парламенту.
Крім того, “Конфедерація” хоче поборотися за лідерство серед правих сил — такий шанс у них з'явиться після того, як на політичну пенсію піде президент “Права і справедливості” Ярослав Качинський. І перехід ПіС в опозицію може лише пришвидшити цей процес.
Це також дуже важливий аргумент для “Конфедерації”.
Третій аргумент — вони позиціонують себе як антисистемну силу, яка кидає виклик старим традиційним партіям.
Звичайно, що за таких розкладів “Конфедерація” буде до 15 жовтня публічно виключати союз із цими старими партіями.
А от після виборів усе може статися. На мій погляд, найбільш імовірним є сценарій, за якого “Конфедерація” підтримує якийсь уряд, але не буде формально входити до коаліції.
Причому це може бути не обов’язково ПіС. Такий неформальний альянс можливий і з “Громадянською платформою”.
Хоча, звичайно, варіант із ПіС більш імовірний, адже “Конфедерація” з точки зору світогляду є набагато ближчою до них. Вони подібні з точки зору протидії легалізації абортів, з питань одностатевих шлюбів, з питань протидії Брюсселю, адже всередині ПіС є чимало антиєвропейських політиків.
Зрештою, щодо українського зерна, хоча з цього питання у Польщі можна побудувати набагато ширшу коаліцію.
Проте одночасно є чимало речей, які роз'єднують ці політичні сили.
По-перше, в “Конфедерації” багато антиваксерів. А ПіС як правляча сила під час пандемії запровадила вакцини та локдаун.
А по-друге, “Конфедерація” є антиукраїнською політичною силою.
Вони не хочуть підтримувати Україну зброєю, не хочуть надавати бюджетну допомогу біженцям.
І це повністю суперечить політиці ПіС.
Ризики для України
Дуже цікаве питання — що чекати Україні у випадку коаліції, формальної чи неформальної, ПіС та “Конфедерації”?
Швидше за все, така коаліція виглядатиме так, як виглядають останні тижні в українсько-польських відносинах.
Тобто буде чимало заяв про невдячність України, що Польща більше не має зброї для Києва, адже вже передали все, що могли.
Натомість існуючі контракти, в тому числі по зброї, ніхто розривати не буде, адже з точки зору Варшави це насамперед бізнес.
Тобто це точно не буде проста коаліція для України.
Відносини з Києвом виглядатимуть так, як вони виглядали в розпал зернового скандалу.
Але, з іншого боку, навіть за такого сценарію “Конфедерація” все ж буде молодшим партнером ПіС.
Так, вони зможуть просувати якісь приховані проросійські настрої. Проте вони не зможуть дозволити собі відкрито діяти проти інтересів США.
Альтернатива для ПіС
Чи можлива коаліція ПіС з кимось іншим, наприклад з “Третім шляхом”?
Таке можливо, в першу чергу, якщо ПіС не вистачатиме лише кількох мандатів до більшості. За такого сценарію вони спробують підкупити чи якось інакше переманити до себе депутатів — може, від лівих сил, але, найімовірніше, з “Третього шляху”.
“Третій шлях” — це ліберально-консервативна коаліція, яка у багатьох питаннях є ідеологічно близька до ПіС.
Якщо ж мова піде про повноцінну коаліцію, то вона радше можлива з Польською селянською партією, яка входить у цей блок, аніж з його другим учасником — партією “Польща-2050” Шимона Головні.
Польська селянська партія має репутацію політичної сили, яка може увійти у коаліцію будь з ким. І у них є політики, які не проти коаліції з ПіС.
Проте там також пам’ятають про долю тих партій, які раніше входили у таку коаліцію.
Для України такий сценарій означатиме продовження жорстких дискусій щодо зерна.
Проте щодо інших питань можна сподіватися на поступове покращення відносин.
А на додачу “селяни” точно не виступатимуть проти передачі Україні зброї.
Шанс для опозиції
Соціологічні опитування останніх тижнів фіксують поступове покращення електоральних позицій партій проєвропейської опозиції.
Так, це дуже повільний рух, але тренд однозначний. І це посилює ймовірність сценарію, що “Громадянська платформа” зможе отримати більшість, залучити до коаліції лівих та “Третій шлях”. І що вона не потребуватиме підтримки “Конфедерації”.
За такого сценарію можна майже зі 100-відсотковою впевненістю казати, що ці політсили зможуть об’єднатися і створити коаліцію, відкинувши партійні розбіжності. Звичайно, ще невідомо, як вони працюватимуть в єдиному уряді, але коаліцію вони в такому випадку створять.
Але тут ключовий ризик полягає в тому, чи зможе “Третій шлях” пройти до парламенту.
Вони йдуть не як партія, а як блок. А тому мають подолати вищий — 8-відсотковий бар’єр. Наразі вони балансують на межі проходження, і це створює ризик для всієї опозиції.
Це добрий варіант для України. Оскільки відносини між країнами будуть спокійнішими і можна сподіватися на поступовий вихід із кризи.
Так, нікуди не дінеться зернове питання, але згідно з останніми заявами, воно буде вирішено після виборів і у разі, якщо у владі залишиться ПіС.
Що стосується іншого сценарію, за якого опозиція потребуватиме голосів “Конфедерації”, то думаю, що вони не підуть на такий союз, принаймні офіційно.
Варіант уряду меншості та постійних торгів з “Конфедерацією” для підтримки її ініціатив в принципі можливий, але це буде найгірший з усіх можливих сценаріїв.
Це означатиме, що новий уряд матиме чималі проблеми з проходженням кожного законопроєкту.
До речі, є припущення, що перемога опозиції не змінить нічого, оскільки у ПіС залишається дружній Конституційний суд та президентське вето — і цим вони будуть блокувати ініціативи нового уряду.
Цей ризик дійсно існує, але якщо мова піде про президентське вето, то не думаю, що Дуда буде їм зловживати — він хоче на позитивній ноті завершити своє президентство. І він точно не ветуватиме ініціативи, спрямовані на допомогу Україні.
Проблема дружнього до ПіС Конституційного суду — більш серйозна. Дональд Туск стверджує, що опозиція має план дій, як вирішити цю проблему, але поки не озвучує його.
Юрій ПАНЧЕНКО
Что скажете, Аноним?
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
[11:40 26 ноября]
19:30 26 ноября
19:15 26 ноября
18:00 26 ноября
17:50 26 ноября
17:40 26 ноября
17:30 26 ноября
17:15 26 ноября
17:00 26 ноября
16:45 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.