Подвійний шанс

Уряд підготував проект “Державної програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки”. Такі кроки конче необхідні, аби відновити зростання промислового виробництва, бо за підсумками 2012 року воно знизилося на 1,8 відсотка. Більш прискіпливий аналіз економічних показників за останні п’ять років показує: одна з провідних галузей — гірничо-металургійна — в умовах різкого скорочення світового попиту хоч і втрималась у десятці головних країн-експортерів 2012 року, але істотно знизила свої досягнення. Зокрема, обсяги виробництва в різних її підгалузях знизилися на 7—20 відсотків, а річні збитки сягнули 1,6 мільярда доларів.

Доки урядовці шукають дієві рецепти, експерти під час круглого столу в Дніпропетровську запропонували, як одночасно поліпшити роботу двох основних галузей економіки. Головна теза — треба збільшувати внутрішній ринок споживання металопродукції за рахунок посилення кооперації з машинобудівним сектором. Логіка очевидна: Україна споживає тільки п’яту частину виробленої металургійної продукції. А розвиток машинобудування за кілька років може додати ще як мінімум 10 відсотків. Тим паче що глава держави Віктор Янукович нещодавно поставив завдання — підняти з колін і цю галузь.

А піднімати є що. Адже в розпал кризи машинобудування упало майже наполовину, наводить статистику старший науковий співробітник Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України, доктор економічних наук Віталій Пилипів.

На думку доктора економічних наук Тетяни Гринько, головна проблема цього спаду — відсутність “однієї лінії в розвитку галузі, якої би дотримувалися держава та приватні інвестори”. Як наслідок — кількість збиткових підприємств машинобудування за останні п’ять років майже на третину перевищило загальну статистику по всій промисловості України.

Лише деякі сектори машинобудування (ракетно-космічної техніки, суднобудування) більш-менш успішно функціонують. Решта — животіє, як то радіоприладобудування, верстатобудування.

Втім, продовжує Пилипів, галузь поступово відновлюється: частка підприємств з виробництва інноваційної продукції за 2007—2011 роки зросла з 20,6 до 22,4 відсотка.

Після приватизації утворилося чимало невеликих дрібних підприємств. Як приклад, мова зайшла про Дніпропетровський стрілочний завод. “У нього може бути ще більший потенціал для розвитку”, — каже головний редактор бізнес-порталу реального сектору економіки UGMK. ІNFO Володимир Головко. За словами керівника обласної організації роботодавців сектору машинобудування Григорія Шепеля, завод останнім часом зазнає труднощів з постачанням комплектуючих, що негативно впливає на стабільність його розвитку.

Для порівняння: інше подібне підприємство — Керченський завод —стрімко розвивається і лише за минулий рік на 13 мільйонів гривень збільшив свій статутний капітал. Тоді як Дніпропетровський завод кілька років поспіль перебуває на одному і тому самому рівні продажів та залучення капіталу. Отже, в умовах нестатку фінансування не повністю використовує доступний потенціал для розвитку.

І таких підприємств чимало. Вони працюють, дають якийсь прибуток, але колосальних інвестицій не вкладають, бо власники з об’єктивних причин не можуть зібрати потрібний обсяг капіталу.

Для цього, кажуть експерти, слід завершити приватизацію, дати податкові пільги для прискореної модернізації, через Державний банк реконструкції та розвитку допомагати реалізовувати великі інфраструктурні проекти і головне — укрупнювати (під контролем держави, приватного бізнесу, або в кооперації їх обох) підприємства, бо цим шляхом іде весь світ.

Аби вижити і успішно розвиватися, українські машинобудівні підприємства повинні входити в приватні вертикально-інтегровані холдинги, пропонує Сергєєв. Потужні приватні компанії гарантують таким підприємствам поставки сировини і великі замовлення, сказав він.

Олексій Їжак пропонує завершити реформування галузі, зокрема, створити акціонерні державні підприємства. “Після всього цього (не одразу), повинна бути приватизація за участю інвесторів, що мають досвід роботи в галузі. Тому що прийти, купити і здати на метал — дуже велика спокуса”, — каже він.

Виконавчий директор Федерації організації роботодавців Дніпропетровщини Євген Карп теж за створення потужних концернів, але на базі підприємств, які виготовляють комплектуючі деталі. Адже окреме машинобудівне підприємство виробляє не більш як 20 відсотків потрібних для виробництва комплектуючих.

“Машинобудування задає тон якісному розвитку економіки та металургії... — підкреслив наостанок генеральний директор Обласної організації роботодавців сектору машинобудування Григорій Шепель. — Якщо ми не навчимося внутрішньої кооперації, то ніякої успішної металургії не буде”.

Пряма мова

“В Україні необхідно створити на якісно новій основі державні вертикально-інтегровані машинобудівні корпорації, націлені на виробництво конкретного кінцевого продукту, такі як європейський концерн Aіrbus”, — вважає завідувач кафедри з наукової роботи Національної металургійного академії України Андрій Педько.

Точка зору

“Є позитивні приклади, але є, на жаль, які потребують вирішення проблемних питань. Приватні підприємства більш мобільні й результативні”, — розповідає про реалії машинобудування радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, голова Федерації обласної організації роботодавців Віктор Сергєєв.

Цифра

За підрахунками завідувача відділу системного аналізу проблем воєнної безпеки Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, в ідеалі треба вкласти 10 мільярдів доларів, щоб галузь кардинально змінилася.

Антон ПЕРЕПЕЛИЦЯ